:
Тімур Мірошниченко:

Тімур Мірошниченко: "Для нас Євробачення – ще один стимул стати кращими"

17 липня 2016

Євробачення їде в Україну, але в яке місто купувати квитки, щоб потрапити на головну музичну подію Європи цієї весни, досі невідомо. Київ, Дніпро, Львів, Одеса, Харків і Херсон на офіційному рівні заявили, що хочуть приймати міжнародний пісенний конкурс у себе. І готові представити свої пропозиції усій Україні – у проекті телеканалу UΛ:Перший "Битва міст", перший ефір якого відбудеться вже 20 липня. У ньому будуть зібрані усі подробиці відбору міста-господаря Євробачення-2017, інформація, критерії та вимоги, а також новини зі засідань Організаційного комітету з підготовки та проведення в Україні у 2017 році пісенного конкурсу Євробачення (далі – оргкомітет).

Про два прямі ефіри, включення з площ, дахів і вулиць шести міст, де в знак підтримки зберуться жителі, а також про доцільність цього відбору і найболючіші питання щодо організації конкурсу в Україні розповів ведучий і співорганізатор проекту, незмінний коментатор Євробачення, Тімур Мірошниченко.

Про проект

"Битва міст" – це лише перший етап глобальної стратегії Євробачення-2017. Оскільки міжнародний пісенний конкурс приїжджає до України, як виявилося, раз на дванадцять років, то не можна не приділити цій події значної уваги. Ми готуємо єдину концепцію різноманітних проектів, які будуть пов’язані між собою ідеєю "Євробачення в Україні". За великим рахунком підготовка лише починається і зараз відбувається така собі умовна битва міст за право називатися господарем цього масштабного конкурсу. От, власне, перший наш проект так і називатиметься.

Чому ми вирішили зробити цю битву публічною? Є шість міст, які офіційно заявили про бажання провести Євробачення-2017 у себе. Та було б не цікаво, якби їхні представники обговорювали те, як вони планують приймати конкурс, тільки десь у кулуарах Кабінету міністрів і оргкомітету. А в прямому ефірі "Битви міст", на який ми запрошуємо журналістів, експертів і просто глядачів, відбудеться публічна презентація кожного міста. Ми дамо усім представникам однаковий хронометраж в ефірі, однакові можливості. Хочемо, щоб це була розповідь про те, чому кожне конкретне місто має провести Євробачення-2017, чому було вирішено подавати заявку і які є можливості для організації конкурсу. Окрім цього прямого ефіру, проект "Битва міст" у різних форматах діятиме весь час до моменту оголошення міста-господаря.

Перший прямий ефір

Перший наш вихід в ефір відбудеться 20 липня. Це не буде шоу – швидше робоча зустріч. У студію телеканалу UΛ:Перший прийдуть представники оргкомітету, Національної телекомпанії України, що є мовником-організатором конкурсу, і топові діячі культури, яких ми теж запрошуємо долучитися до обговорення. Представники Європейської мовної спілки на цьому ефірі присутні не будуть, бо вони приїдуть до нас уже після першого відбіркового етапу. Ми також запрошуємо пресу і готуємо робочу зону, в якій журналісти з лептопами зможуть працювати безпосередньо під час прямого ефіру. Вони також братимуть участь в обговоренні, ставитимуть запитання до представників міст чи організаторів. Тобто перший ефір "Битви міст" стане публічною робочою зустріччю людей, від яких залежить і доля міста-господаря Євробачення-2017 і в принципі доля міжнародного пісенного конкурсу в Україні.

Про що йтиме мова

Європейська мовна спілка має досить серйозні вимоги до міста-господаря міжнародного пісенного конкурсу. Тому ми збираємо інформацію про те, як готували міжнародний пісенний конкурс за останні дванадцять років у різних країнах. І хочемо показати хайлайти, у яких буде, наприклад, про арену для Євробачення-2012, яку в Баку звели за дев’ять місяців, насипавши ще й півострів, Копенгаген 2014-го, де під конкурс облаштували промисловий комплекс, що раніше відводився для будівництва кораблів, а також про Афіни, які приймали подію слідом за Україною, де використали одну з олімпійських арен.

Та спочатку представник кожного міста-претендента – міський голова, його заступник, чи уповноважена особа – презентує свою заявку. Після цього відбудеться включення з відповідного міста, де зберуться відомі люди чи, можливо, місцеві активісти, які своїми думками або діями підтримують цю ініціативу. Чи це буде на одній з найбільших площ, чи на якомусь упізнаваному майданчику, чи поряд зі запланованим місцем проведення конкурсу – на розсуд учасників відбору. Далі у студії почнеться обговорення того, чи може ця заявка претендувати на право приймати Євробачення-2017. Також згадаємо, як минули два місяці після перемоги Джамали, що відбулося, чи щось вже зроблено, які є плани на найближчий час. Так, планується дві з лишком години прямого ефіру, під час якого ми зможемо детально обговорити всі заявки, побачити їх, а також почути від тих, хто вигадав, що Євробачення має проходити саме в їхньому місті, як це може бути втілено.

Включення із засідань оргкомітету

На другому етапі "Битви міст" у нас буде виїзна студія в оргкомітеті, звідки ми вриватимемося в ефір телеканалу UΛ:Перший з новинами про опрацювання заявок. Умовно кажучи, Віталій Кличко вийшов після презентації, от ми тоді включаємося в ефір і розмовляємо з ним про те, як усе відбулося. Оця наша виїзна студія працюватиме аж до того моменту, коли Оргкомітет буде готовий назвати два міста-фіналісти відбору. І далі відразу почнеться робота над наступним етапом нашого проекту – в Україну приїжджають представники Європейської мовної спілки, і ми разом із ними їдемо на інспекцію цих міст. Звісно, ми в жодному разі не маємо права порушувати якісь регламенти, умови конфіденційності відбору, і відзнімемо лише те, що можна. Проте все ж зможемо розпитати представників Європейської мовної спілки про те, що вони думають стосовно цих міст. Фіксувати процес відбору ми будемо для того, щоб орієнтовно першого серпня, коли Оргкомітет визначить місто, яке прийматиме Євробачення-2017, організувати масштабний фінальний прямий ефір "Битви міст".

"Битва міст – фінал"

Цей прямий ефір буде більше у форматі дебатів, бо матимемо два міста-конкуренти. Покажемо як відбувалася інспекція, проаналізуємо, чи відповідають фіналісти всім вимогам, і поговоримо про те, що пропонують і обіцяють потенційні господарі Євробачення-2017. За календарним планом підготовки до міжнародного пісенного конкурсу оголосити результати відбору мають саме першого серпня. Та якщо Оргкомітет спільно з Європейською мовною спілкою на цей момент ще не будуть готові назвати місто-господаря українського Євробачення, то дата другого прямого ефіру буде змінена.

Місто-господар визначене. Що далі?

У нас є цікава ідея проекту, якого за ці 60 років, що проводиться Євробачення, ще не було. Але я не буду поки що її відкривати. Можу лише сказати, що це досить глобальна ідея. Планується багато і телевізійного, й інтернет-продукту… Але те, що об’єднає різні формати – повідомимо пізніше.

Скажу, що хочеться, аби принаймні місто, якщо не вся країна, аби місто-господар жило цим конкурсом незалежно від того, чи є у кожного квитки на шоу. У нас має бути не тільки традиційне євромістечко, що функціонуватиме два тижні, і не просто фан-зони, які відкриються по всій країні. Повинні відбуватися якісь гучні заходи, що нарощували би свою інтенсивність з кожним місяцем, ближче до конкурсу. І коли настане той піковий момент і всі з’їдуться в Україну, тут панував би абсолютно святковий настрій. Щоб місто реально жило Євробаченням.

Я не можу сказати, що, наприклад, Стокгольм, заполонило Євробачення. Там були лише якісь осередки, які нагадували, що у місті проходить міжнародний пісенний конкурс. Можна, правда, спробувати списати це на високий відсоток флегматизму людей, яким зовсім байдуже, що відбувається навколо. А от коли Євробачення було в Азербайджані, то там реально все місто жило цим конкурсом. Баку, можна сказати, перебудували під конкурс. А нам не потрібно нічого перебудовувати, але зробити зацікавленою Євробаченням-2017 принаймні більшу частину населення – важливо. І ми над цим працюватимемо.

Про доцільність відбору міста-господаря Євробачення-2017

Можна було би зразу сказати, що міжнародний пісенний конкурс прийматиме столиця, наприклад. Адже мовник-організатор має право сам визначати як місце проведення, так і співака, який представляє країну на Євробаченні. Але можна зробити цікавий телевізійний продукт, національний відбір. У 2005 році, коли ми вперше приймали Євробачення, інші міста фізично не були готові до такої великої кількості гостей і проведення такого масштабного конкурсу. Тому альтернатив Києву в принципі не було. А от за ці дванадцять років у різних куточках України було проведено і Євро-2012, і великі фестивалі – багато українських міст дуже сильно розвинулися. Тому мені здається, що якраз оця здорова конкуренція – плюс не тільки нам, як телевізійному каналу, який може зробити цікавий ефірний продукт, а й загалом суспільству. Ремонтуються дороги, щось будується, влада і суспільство принаймні замислюються над тим, що треба щось робити. Коли перед виборами у нас активно все приводять до ладу, то з’являється думка, що може й вибори треба робити частіше. Так само може і Євробачення треба частіше вигравати й віддавати право проведення різним містам, щоб їхня інфраструктура підтягувалася до належного рівня.

Шанси міст на проведення Євробачення-2017

Я був у всіх містах, які подали заявки на участь. Не з приводу Євробачення, а просто протягом своєї робочої частини життя. Ну, насправді, я маю бути неупередженим. Скажу, що всі претенденти зараз мають однакові шанси. Думаю, вони абсолютно спокійно можуть проводити масштабні акції, заходи і події. Та і в принципі більш-менш належна інфраструктура є у всіх цих містах. Нормальні аеропорти, ну, так, десь кращі, десь – гірші, але вони є, і вони міжнародного класу. Є навіть прямі сполучення із європейськими столицями, що теж є однією з вимог до міста-господаря конкурсу. А взагалі, хто б не виграв цей відбір, часу, що лишився до Євробачення-2017 вистачить, щоб все підтягнути до потрібного рівня.

Арена Євробачення, якої немає в жодному з українських міст

Думаю, що є багато варіантів вирішення цього питання. У першому ефірі ми згадаємо Євробачення 2011 року, яке проходило у Дюссельдорфі. Там все відбувалося на футбольній арені місцевої дюссельдорфської "Фортуни". Стадіон на 35 тисяч місць підігнали під вимоги, одна з яких – повністю закрита. Є німецька компанія, яка звела тимчасову споруду, закривши стадіон. Більше того, Євробаченням займають арену на півтора-два місяці. А у "Фортуни", яка грає навіть не у Бундеслізі, а у першій, на цей час було заплановано два матчі. Ну, хлопці такі, що звели поруч ще один стадіончик на 15 тисяч місць. Це була така тимчасова конструкція, щоб дюссельдорфська "Фортуна" зіграла два матчі навіть не у вищій лізі німецького чемпіонату. Як бачимо, рішення можна знайти.

Знаю ще таку трохи інсайдерську інформацію, що 14 травня ми виграли Євробачення, а вже, здається, у понеділок, був надісланий запит до цієї німецької компанії, яка закривала стадіон в Дюссельдорфі: прорахувати, скільки буде коштувати закрити НСК "Олімпійський", "Арену Львів" і таке інше. Здається, бюджет аби закрити "Олімпійський" у Києві, виявився надто великим, і від цієї ідеї відмовилися. А от щодо львівської арени – поки не знаю.

Безпека – неймовірно важливий пункт

Якщо для нас найбільш болючим є питання арени, то для європейців, Європейської мовної спілки – безпека. Навіть цього року під час Євробачення у Швеції були дуже серйозні заходи безпеки. Вони щороку посилювалися, але от у 2016-му, здається, був апогей. Зате, з іншого боку, всі почувалися безпечно. Так, трохи довше доводилося проходити контроль, щоб потрапити в арену, але всі розуміли, що кожен клаптик, кожен квадратний метр цього приміщення був під наглядом. Як не крути, а зараз ми живемо в такі часи, коли теракти відбуваються майже через день, і таке враження, що майже в усіх куточках світу. І тому питання безпеки актуальне не тільки у нашій країні.

Я думаю, що не має значення, в якому українському місті проходитиме Євробачення-2017. У будь-якому разі умови безпеки мають бути однаковими всюди. І, мабуть, немає жодного приводу соромитися запросити в Україну європейських фахівців, які займалися цим питанням на попередньому конкурсі. Тим більше, останні чотири чи п’ять років начальником служби безпеки на Євробаченні є одна й та ж людина. У будь-якому разі це дуже важливий момент. Наприклад, так само як Польща нещодавно на час проведення саміту НАТО "призакрила" свої кордони, ми теж можемо на місяць-півтора посилити контроль на в’їзді/виїзді в країну. Але треба зробити все, щоби два пікові тижні міжнародного пісенного конкурсу в Україні пройшли абсолютно спокійно.

Представник України на Євробаченні-2017

Має відбутися повноцінний відбір. Це буде бюджетний рік для українських виконавців, бо не потрібно витрачатися на проживання всієї команди за кордоном, перельоти і купу інших речей. А хто саме? Якщо пригадувати останній національний відбір, то Джамала з тієї шістки фіналістів уже виступила, залишилося ще п’ять претендентів. І вони абсолютно всі чудові, думаю, будь-хто з них зможе достойно представити Україну.

Цьогорічна трійка переможців фіналу нацвідбору: Джамала, The Hardkiss і SunSay. От якщо The Hardkiss і SunSay візьмуться за справу трошечки раніше… До речі, The Hardkiss можна сказати теж виграли національний відбір, бо у них була однакова кількість балів із Джамалою. І тепер вони мають такий собі карт-бланш. Я розмовляв після фіналу нацвідбору з Юлею Саніною, вокалісткою The Hardkiss, і вона сказала, що їм самим не дуже подобається пісня, з якою вони у відборі, бо у них є й кращі. Але оскільки, за її словами, рішення взяти участь у відборі було дещо спонтанне, у них не було достатньо часу підготуватися. The Hardkiss – гурт абсолютно світової якості. Коли слухаєш їх, не знаючи наперед хто це, то не здогадуєшся, що це українська музика. Звісно, вони не єдині, хто міг би гарно представити Україну, але у них є отой карт-бланш, оскільки розділили перемогу зі Джамалою на нацвідборі. Тому може частково вони розділили й перемогу України на Євробаченні-2016.

План, який Україна має (пере)виконати у зв’язку з проведенням Євробачення

А треба просто бути самими собою. Не потрібно вистрибувати зі штанів, щоби показати наскільки ми класні. Ми і так чудові, ми прекрасні, ми гостинні. Приїзд великої кількості гостей – це просто черговий стимул для всіх нас стати кращими. Та доводити щось комусь не потрібно. Можливо, нам треба ще трошечки покращити своє ставлення один до одного, до навколишнього середовища, до чистоти на вулицях… Але якщо порівняти те, що було десять, а то і двадцять років тому, із тим, що є зараз, то це, звісно, небо і земля. Ми за цей час стали кращими однозначно. Хоча нам ще працювати і працювати над собою. Та все ж люди, які приїдуть до нас, вони ж не дУрні – все самі побачать. А якщо чогось не знають, то дізнаються. Завуальовувати нічого не потрібно, як воно є, так і є. Для нас самих Євробачення – це ще один стимул стати кращими, більш цивілізованими і толерантними.

Читайте також: