:

"Культурна" революція

25 січня 2017

З 1 січня 2017 року телеканал "Культура" розпочав мовлення в мережі цифрового ефірного телебачення (DVB-T2)*. Відтепер він доступний не лише на супутникових частотах, але й у цифровому форматі. А от історія отримання "Культурою" цифрової ліцензії тягне на справжній блокбастер, в якому присутні герої і злодії, неочікувані повороти сюжету, збіги обставин, а у фіналі добро, зрештою, перемагає зло.

Як юридична особа державна телерадіокомпанія "Культура" була заснована у 2002 році, а у 2004-му отримала ліцензію Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України на цілодобове супутникове мовлення строком на десять років. Увесь цей час телеканал прагнув отримати цифрову ліцензію. "Я знаєте як раніше казала? – запитує директор філії Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) "Центральна дирекція, канал "Культура"" Жанна Мазицька. – Є українське радіо "Культура" і є український телеканал "Культура", але їх не чують, а нас не бачать". У 2012 році Нацрада оголосила черговий конкурс на отримання ліцензій на цифрове мовлення. "Коли був перший конкурс на видачу цифрової ліцензії, "Культура" брала у ньому участь, щоб стати загальноукраїнським каналом та мовити по всій території України. Але цього не сталося, – розповідає заступник генерального директора з координації діяльності філій НСТУ Михайло Шматов. – Тоді телеканалу "Культура" не знайшлося місця в загальнонаціональному цифровому мультиплексі МХ-5 (стандарт DVB-T2). І це був просто грубий кидок".

Ситуація кардинально змінилася 31 серпня 2016 року, коли Національна рада з питань телебачення і радіомовлення підбила підсумки чергового конкурсу на видачу цифрової ліцензії. Переможцем було оголошено Національну телекомпанію України з концепцією культурологічного телеканалу "Культура", який має стати другим каналом суспільного мовлення.

Михайло Шматов наголошує, що отримання телеканалом "Культура" цифрової ліцензії стало можливим завдяки кільком факторам. Це і прийняття Закону України про суспільне мовлення, де на базі "Культури" мав бути створений другий культурно-освітній канал. І збіг обставин, згідно з яким телеканал БТБ, який перейшов у сферу управління Міністерства інформаційної політики України і став іномовником, тому мусив відмовитися від цифрової ліцензії. І принципова позиція міністра інформаційної політики Юрія Стеця, який, оголошуючи про відмову від цифрової ліцензії БТБ, заявив, що місце в мультиплексі має дістатися телеканалу "Культура". "Всі спрацювали на п’ять балів. Дуже не люблю дякувати чиновникам, але тут треба віддати їм належне. Я давно працюю з Нацрадою, але такого кайфу від співпраці, як зараз, ще ніколи не відчував", – радіє пан Шматов.

Варто зазначити, що конкурс на цифрову ліцензію, який проходив влітку 2016 року, був форматним – на культурологічно-просвітницький телеканал. Тому фактично "Культура" була єдиним претендентом на перемогу. Тепер програмна концепція телеканалу передбачає цілодобове мовлення в культурологічному форматі**.

А про подальші плани, проблему завищених очікувань і пошук свого шляху директор філії НСТУ "Центральна дирекція, канал "Культура"" Жанна Мазицька і заступник генерального директора з координації діяльності філій НСТУ Михайло Шматов розказали в інтерв’ю.

Пане Михайле, пані Жанно, чи є якісь іноземні суспільні культурно-освітні телеканали, на які ви рівнятиметесь у подальшій роботі?

Ж.М.: Відвідуючи інші країни, перше, що я роблю – вмикаю "Культуру". І в Німеччині, і в Польщі є такі телеканали. Але нам поки що далеко до них. Були б кошти, ми, можливо, і підтягнулися б до їхнього рівня. Якщо говорити про технічне оснащення, то взірцем для нас є розвинені європейські країни з тривалою традицією існування суспільного мовника – це і ВВС, і німецькі ARD/ZDF. Але, якщо говорити про контент і наповнення телеканалу – ми не хочемо бути на когось схожими.

М.Ш.: У першу чергу, нам треба переформатувати підхід до культурно-освітнього телеканалу, і за один раз ми цього не зробимо. Можливо, це гучно сказано, але "Культура" несе особливу місію – усвідомлення цінностей України, українських ідентифікаторів, національної ідеї. Ми шукатимемо свій шлях і разом з українським суспільством формуватимемо цінності й поняття української культури. Неможливо зняти кальку з якогось іноземного телеканалу і перенести сюди. Інша справа – стандарти якості, які ми закладатимемо, але це потребуватиме капітального технічного переоснащення. Крім того, ми повинні зупинити в собі комплекс неповноцінності, припинити постійно думати, що в нас нічого немає.

Які програми зараз виходять на "Культурі"? Бо хтось думає, що на цьому телеканалі лише музика, концерти та театральні вистави.

Ж.М.: Ми працюємо на сімейну аудиторію. Кожен глядач повинен знайти у нас в ефірі щось саме для себе: свою нішу, свою програму, на яку вони чекатимуть. Ми намагаємось працювати саме так. У нас є дитячі програми, є програми для тих, кому за 60, є програми для молоді. Показуємо вистави, концерти, пісенні конкурси, розповідаємо як створювалися ті чи інші фільми. Наприклад, у нас є можливість показати архівний фільм – ми запрошуємо акторів чи режисерів цієї стрічки, щоб вони розповіли про знімальний процес і те, що відбувалося за лаштунками. Для молоді у нас є програма "Центр уваги", в якій обговорюються цікаві для молодіжної аудиторії теми: про вуличних музикантів, спортивні захоплення, сучасну хореографію тощо. Розумієте, людина живе і постійно з чимось стикається. І з чим би вона не стикнулася – це певний аспект культури. І ми маємо зробити все для того, щоб привернути свого глядача.

Віднедавна на UΛ:Перший і "Культурі" в один і той самий час почали виходити "Новини. Культура". Ви вже бачите перші результати цієї співпраці? Які ще спільні проекти плануються?

Ж.М.: На телеканалі "Культура" працює дуже молодий колектив, який прагнув створити щось нове. Вони – творчі, завзяті, креативні, зі своїм баченням – вирішили зробити новини культури, які виходитимуть в ефір після світових та загальноукраїнських новин і спорту. І ми вже бачимо чудові результати цього експерименту. "Новини. Культура" – це щоденний проект, який зумів об’єднати творчі групи двох телеканалів задля створення цікавого, конкурентоспроможного, затребуваного продукту, що не має аналогів на українському телебаченні.

М.Ш.: Був у нас ще один цікавий експеримент. Ми показали музичний проект телеканалу UΛ:Перший "Фольк-music" на "Культурі", і це додало програмі рейтингу. Зараз ми відпрацьовуємо технологію спільного виробництва контенту одразу для двох телеканалів. Питання лише в тому, як ми плануватимемо концепцію мовлення, якою буде ефірна сітка, і які спільні проекти ми робитимемо. Але вони однозначно будуть.

Чому українці мають дивитися телеканал "Культура"? Які у нього, якщо говорити маркетинговою мовою, конкурентні переваги?

Ж.М.: По-перше, у нас немає реклами (сміється). А, по-друге, це телеканал для тих, хто втомився від політики. У нас в країні всі мовники, окрім спеціалізованих музичних, дитячих чи спортивних телеканалів, так чи інакше пов’язані з політикою. А на "Культурі" можна подивитися гарний концерт, фільм, програми про мистецтво, освітні та історичні програми, тобто про все, що стосується культури України. Тому всіх, хто втомився від політики, ласкаво просимо на телеканал "Культура".

Після реєстрації 19 січня 2017 року публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (ПАТ НСТУ) суспільство очікує кардинальних змін у роботі як телеканалу UΛ:Перший, так і "Культури". Розкажіть, як людина зсередини, що зміниться?

М.Ш.: На мою думку, завищені очікування – це зараз найбільший ризик. Я хочу, щоб люди зрозуміли: не буде так, що ми реєструємо ПАТ НСТУ, а наступного дня все змінюється – телеканал мовить в HD-якості, у нас з’являються студії-трансформери, новини знімаються з дронів... Все це не відбудеться за одну ніч лише через підписання папірця про створення суспільного мовника. Ці завищені очікування можуть зіграти злий жарт з усіма нами, бо якісне перетворення НТКУ на Суспільне не відбудеться миттєво. Цього не відбудеться навіть за рік. Має пройти певний час, поки ми прийдемо до того Суспільного, яке самі хочемо бачити, і яке відповідатиме очікуванням суспільства. Повірте, ми цього хочемо набагато більше, ніж цього хочуть від нас. І ми найбільше за всіх щасливі, що ця реформа добігає кінця, і що ПАТ НСТУ нарешті створено.

*Створена 2011 року національна цифрова телемережа у стандарті DVB-T2 (MPEG-4) в складі чотирьох мультиплексів МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 охоплює цифровим сигналом 95% населення країни.

**Програмна концепція телеканалу "Культура" передбачає, що програми власного виробництва транслюватимуться 12 годин на добу. Мінімальна частка національного аудіовізуального продукту – 21 година 36 хвилин на добу, максимальна частка іноземного продукту – 2 години 24 хвилини на добу. Жанровий розподіл передбачає щонайменше 5 годин на добу культурно-мистецьких програм, 4 години – розважальних, по 2 години – науково-просвітницьких і фільмопоказу, по 1 годині – інформаційно-аналітичних з публіцистичними та програм іншого тематичного спрямування (соціальних, культурно-політичних і спортивних), а також 36 хвилин – дитячих програм.

Автор: Ганна Соловйова
Фото: Володимир Шевчук

Читайте також: