Ведучий грін-рума Євробачення-2017 Тімур Мірошниченко:

Ведучий грін-рума Євробачення-2017 Тімур Мірошниченко: "У кожному Євробаченні є свої родзинки"

02 березня 2017

Його ім’я зафіксоване у Книзі рекордів Гіннеса як ведучого найдовшого в історії пісенного марафону, що тривав без зупинок протягом 120 годин. А ще Тімур Мірошниченко майже третину свого життя – від перших кроків на телебаченні – присвятив Євробаченню. У 2005 році його, ще студента Національного авіаційного університету, запросили працювати ведучим ток-шоу "Студія 5" на Першому Національному (зараз UA:Перший). А вже через декілька місяців він став коментатором Дитячого Євробачення. Відтоді він був ведучим майже усіх національних відборів, коментатором пісенного конкурсу, а також танцювального, і навіть кілька разів – конкурсу молодих виконавців класичної музики Євробачення. А під час проведення Дитячого Євробачення у 2009 та 2013 роках в Києві Тімур був ведучим. Загалом за 12 років роботи на телебаченні він працював на більш як 30 проектах Євробачення.

Тімуре, розкажи про те, як студент авіаційного університету потрапив на телебачення?

Я ще в школі захопився КВН, а потім в університеті виступав у студентській команді. Крім того, я був ведучим концертів та урочистих подій вишу. Одного разу довелося вести концерт на честь 70-річчя університету, після чого режисер заходу запросив мене на телебачення та ще й відразу у прямий ефір. Так я став ведучим ток-шоу "Студія 5" на Першому Національному. Згодом, у 2008 році я вирішив здобути фахову освіту і вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого на спеціальність "режисер телебачення".

Для українських телеглядачів твоє ім’я асоціюється саме з Євробаченням. Скажи, а чим є для тебе особисто цей конкурс?

Проект, яким я займаюся більше третини свого життя, для мене дещо більше, ніж просто якась робота. Кожен рік у листопаді, коли проводиться Дитяче Євробачення, і в травні – під час "дорослого" пісенного конкурсу – я зустрічаю своїх знайомих із різних країн, які вже стали мені рідними. Крім того, вихід на сцену Євробачення – дитячого чи дорослого – це неабиякий досвід. Двічі я був ведучим дитячого пісенного конкурсу, і ці моменти – у топі найголовніших подій мого життя. Вважаю, що ця школа допомогла мені стати ведучим грін-рума цього року.

Тобто тебе можна вважати експертом з Євробачення?

Не дуже скромно таке казати, але, мабуть, так.

Як експерт ти можеш зробити прогноз, яка пісня переможе?

Якщо чесно, це дуже складно. Часто пісні, які подобаються особисто мені, не потрапляють навіть до фіналу. Але я можу заздалегідь передбачити трійку-п’ятірку країн, які за результатами конкурсу отримують максимальну кількість балів.

Ти також багато років був ведучим національних відборів. Міг би дати пораду виконавцям стосовно того, якими мають бути їхні виступи аби потрапити до фіналу?

Якщо говорити про пісню або постановку, то, вважаю, цим повинні займатися професіонали – композитори, режисери, аранжувальники. Я лише можу дати своє резюме, чи має ця пісня шанс опинитися в топі на Євробаченні.

Багатьох учасників Євробачення ти пам’ятаєш?

Як і на будь-якому іншому проекті, на Євробаченні є учасники, які запам’ятовуються більше, а є й такі, про яких забуваєш відразу. Але коли я чую якусь пісню з Євробачення, то обов’язково одразу згадую: так, це Литва 2010-й чи, наприклад, Сербія 2007-й рік.

Євробачення в яких країнах тобі сподобалося найбільше?

Мабуть, найбільше запам’яталася перша країна, у яку я приїхав на Євробачення. Це була Греція. Для мене тоді все було вперше, тому найяскравіші спогади пов’язані саме з Афінами 2006-го року. Що ж до наступних конкурсів, то в голові і у серці залишився Дюссельдорф, Німеччина, 2011 рік. Було дуже цікаво ще й тому, що всі наші стереотипи щодо пунктуальності та виваженості німців виявилися правдивими. Незабутнім було Євробачення 2012 року, що проходило в столиці Азербайджану, Баку. Заради конкурсу там відбудували половину міста і з нуля спорудили арену для Євробачення. Дуже багато грошей вклали. А якщо були якісь недоліки в організації, то вони виправлялися неймовірною гостинністю місцевих. Насправді, в кожному Євробаченні є свої родзинки.

Який із конкурсів Євробачення тобі більше до вподоби – дитячий чи дорослий?

Звісно, дорослий. Просто тому, що це велике Євробачення, на яке приїжджають делегації з близько сорока країн. Дуже багато людей. І кожного разу це наймасштабніше шоу року з неймовірними інноваційними технологіями. Я називаю Євробачення чемпіонатом Європи зі співів та шоу.

Які були відчуття, коли ти дізнався, що будеш ведучим грін-рума Євробачення-2017?

Радість. Це була моя мрія, щоб Євробачення знову повернулося до України. А коли торік Джамала перемогла в Стокгольмі, моєю метою було стати одним із ведучих конкурсу.

Фото: Володимир Шевчук

Читайте також: