:
Автономність регіональних новин і важливість рейтингів: секрет лідерства італійського суспільного мовника RAI

Автономність регіональних новин і важливість рейтингів: секрет лідерства італійського суспільного мовника RAI

10 березня 2017

Головне завдання суспільного мовника у будь-якій країні світу – задоволення інформаційних потреб суспільства, залучення громадян до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань. Це означає, що суспільне мусить надавати громадянам якісну, корисну й неупереджену інформацію. Причому й таку, якої, з різних причин, не дають комерційні мовники, для яких це може бути занадто дорого чи економічно необґрунтовано.

В Україні суспільний мовник був створений зовсім нещодавно й не має власних відповідей на цілу низку основоположних запитань. На що робити акцент: на різноманіття контенту чи програми з найвищими рейтингами? Чи потрібне регіональним компаніям цілодобове мовлення? Який найкращий спосіб фінансування: абонплата, державний бюджет чи реклама? У пошуках відповідей дуже важливим є вивчення досвіду роботи суспільного в інших країнах світу.

В рамках семінару "Регіональні моделі Суспільного мовлення в Європі", який проходив у Києві за підтримки Ради Європи, про регіональну модель суспільного Італії розповів менеджер міжнародних відносин Італійської суспільної телерадіокомпанії (RAI) Нікола Калігіоре. На яку суму має право укладати контракти очільник RAI без узгодження з радою директорів, як італійський суспільний мовник урізає власні витрати, чому перехід на цифрове мовлення став справжнім викликом, і як працює департамент регіональних новин, – читайте далі.

RAI зсередини

До складу Італійської суспільної телерадіокомпанії (RAI) входить 17 національних телеканалів, серед яких багато спеціалізованих, зокрема RAI Sport 1, RAI Sport 2, RAI Scuola, RAI Premium, RAI News 24, RAI Gulp, RAI Storia та інші. А також 10 радіоканалів та 3 веб-сайти.

Місце заснування RAI не Рим, а Турин. Лише у 60-х роках минулого століття центральний офіс перемістився до столиці. Компанія має чотири величезні продакшн-центри у Римі, Мілані, Неаполі і Турині та регіональні бюро у кожному з 21 регіонів Італії. Більшість контенту суспільного мовника виробляється у Римі (23 400 годин контенту на рік). Продакш-центр у Турині відповідає за створення дитячих програм та мультфільмів, у Мілані – за розважальні шоу, на кшталт "Голосу", а Неаполь – за виробництво серіалів.

Управляє RAI Рада директорів у складі 7 членів: четверо обираються Парламентом, двох призначає італійський уряд, а ще одного члена обирають співробітники суспільного мовника. "Співробітникам RAI було надано право обирати свого представника в Раду директорів зовсім нещодавно, – зазначає Нікола Калігіоре. – Щоб це стало можливим довелося змінювати законодавство".

Генеральний директор RAI призначається Радою директорів на трирічний термін за погодженням Зборів акціонерів. Він одноосібно управляє компанією, призначає директорів теле- і радіоканалів та головних редакторів, а також має право самостійно підписувати контракти на суму до 10 мільйонів євро. Підписання контрактів на більшу суму має узгоджуватися з Радою директорів.

RAI має лише одну ліцензію на всі види мовлення – телебачення, регіональне мовлення, радіомовлення, онлайн-мовлення. "Ми ніколи не стикалися з такою проблемою як в Україні, де кожен регіональний мовник має свою окрему ліцензію, – говорить менеджер міжнародних відносин RAI. – Я навіть не можу уявити, наскільки вам складно управляти цією структурою".

Лідер на ринку телевізійних послуг Італії

"Після того як ми перейшли з аналогового на цифрове мовлення, ринок кардинально змінився. У нас з’явилося багато конкурентів, – розповідає Нікола Калігіоре. – Тим не менш ми змогли зберегти велику долю ринку". Згідно із даними 2016 року, італійський суспільний мовник займає першу позицію на ринку телепослуг країни, причому як у категорії цілодобового мовлення (36,9%), так і в категорії прайм-тайм (39%). Найближчий конкурент RAI – комерційний телеканал Mediaset – має частку 31,7% та 31,7% відповідно. "Рейтинги для нас дуже важливі, бо якщо нас не дивляться і не слухають, то ми погано робимо свою роботу, – продовжує представник RAI. – Ми повинні робити усе для того, щоб створювати цікаві програми, які відповідають потребам та запитам людей".

Джерела фінансування

На відміну від українського суспільного мовника (НСТУ), який на 100% фінансується з бюджету, або норвезького NRK, 96% доходів якого складає абонплата, RAI 40% прибутків отримує від реклами і 60% коштів надходять від абонентської плати. У 2016 році абонплата принесла італійському суспільному мовнику 1 мільярд 735 мільйонів євро. Прибутки від реклами склали 675 мільйонів євро, а держава додала до бюджету 61 мільйон євро. "Такі мовники як France Televisione, ARD, DW фінансуються виключно за рахунок реклами. На мою особисту думку, це не дуже добре. Все-таки суспільне має фінансуватися громадянами країни", – говорить менеджер міжнародних відносин RAI пан Калігіоре.

У 2017 році розмір абонентської плати було знижено до 90 євро на місяць. Ці платежі включили в рахунок за електроенергію і люди сплачують її раз на місяць рівними частинами, що не так сильно б’є по бюджету.

Правове регулювання діяльності і скорочення витрат

Окремого закону, який визначає регіональну структуру італійського суспільного мовника, немає. Діяльність RAI в основному регулюється трьома законами, кожен з яких містить посилання на регіональну модель компанії. Це закон про аудіовізуальні медіапослуги – основний закон про сектор медіапослуг. Державна концесія – концесія для італійського суспільного мовника, видана державою на 10-річний період. Договір про надання послуг – 5-річна угода з урядом, який визначає сферу повноважень, галузеву місію, якість послуг та інші завдання італійського суспільного. Загалом, є понад 100 посилань в державному законодавстві на те, яким має бути регіональна модель мовлення RAI.

Одна зі статей договору про надання послуг говорить, що RAI має зміцнювати регіональне мовлення за допомогою випусків місцевих новин, які виготовляються її регіональними бюро. Але, як і багато суспільних мовників в Європі, нещодавно RAI зіткнувся із тим, що мусить урізати витрати. "Було кілька палких політичних дискусій щодо зменшення присутності RAI в регіонах для економії бюджету, – розповідає Нікола Калігіоре. – Парламентарі запропонували закрити 5 місцевих бюро через нестачу коштів. Але нам вдалося знайти компроміс. Було прийнято закон, який виключив зобов’язання RAI створювати регіональні бюро, а замість них впроваджувати регіональні ньюзруми. Таким чином, суспільний мовник не зобов’язаний утримувати повноцінні регіональні центри у кожному регіоні, а може надавати інформацію через наявні ньюзруми та відповідні структури для підготовки новин".

Регіональні офіси та автономія регіональних новин

Для управління 21 регіональним офісом і 8-ма міжнародними бюро італійського суспільного мовника було створено Координаційний департамент регіональних та міжнародних бюро. Його місія – представляти компанію в регіонах, причому не лише у виробництві контенту, але й на адміністративному рівні. Ще одним завданням департаменту є просування і розвиток регіональних культур, бо кожен із 21 регіонів Італії має свою специфічну і самобутню культуру, яку треба захищати і підтримувати. Також Координаційний департамент відповідає за створення спеціальних програм для нацменшин.

Структура під назвою TGR (Tele Giornale Regione) відповідає за виробництво регіональних новин та просування традицій, мов та культурної спадщини регіонів Італії. Це повністю відокремлений від місцевих офісів департамент, який має великий координаційний центр у Римі, де розташований національний центр новин. TGR (Tele Giornale Regione) був заснований у 1979 році як спеціальний випуск програми новин 3-го національного телеканалу TG3 та став повністю незалежною програмою та окремим ньюзрумом у 1987 році. Керівником департаменту регіональних новин є національний координатор, який підпорядковується директору і підзвітний фінансовому директору RAI.

Італійський суспільний мовник також має 24 національних ньюзруми – 21 у кожному з регіонів, з яких один двомовний (італійська та французька), три – мовами національних меншин (німецька, мова ладино, словенська) й ще 3 окремих ньюзруми у невеличких містах (Удіне, Катанія, Сассарі).

На сьогодні у департаменті регіональних новин працює 700 журналістів по всій Італії та 180 співробітників адміністрації. Щороку TGR виробляє близько 8500 годин регіонального контенту для телебачення і 6200 годин для радіо.

Спеціальні слоти для регіонів на національному телебаченні і радіо

На національному телеканалі є кілька слотів для регіональних новин – о 14:00, о 19:35 та о 00:10. Так само є кілька "вікон" у радіоефірі – о 07:20 та о 12:10. З вересня по червень з 07:30 до 08:00 в ефірі національного телеканалу виходить щоденний огляд регіональних новин Buongiorno Regione та суботній випуск регіональних новин Il Settimanale о 12:30. Крім того, регіональні новини включаються в ефір щоденних програм національних телеканалів, таких як Buongiorno Italia (про головні події дня), TGR Leonardo (новини про науку), TGR Piazza Affari (економічні новини) тощо.

Загалом у 2015 році регіональними ньюзрумами було виготовлено 6292 години новин для телебачення і 3804 години новин для радіоефіру італійською мовою. Чотири головні продакшн-центри у Римі, Мілані, Турині і Неаполі за рік виробили 1550 години регіональних новин для ТВ й 685 годин новин з регіонів для радіоефіру.

Програми RAI для національних меншин

Згідно з конституцією Італії та законом, який регулює суспільне мовлення, RAI має виробляти програми для національних меншин. У законі чітко прописано кількість контенту для теле- та радіоефіру, який має бути створений суспільним мовником і транслюватися німецькою, словенською, французькою та мовою ладино, які офіційно визнані мовами нацменшин. Усі інші мови, зокрема фріуланська та сардинська, вважаються діалектами. Значна частина контенту для нацменшин виробляється департаментом регіональних новин TGR. Також визначено приблизне економічне відшкодування за виробництво таких програм.

Технологічні виклики

Перехід від аналогового до цифрового телебачення спровокував деякі технологічні виклики для регіонального мовлення, зокрема, передача сигналу стала менш точною в кордонах регіону. "Коли відбувся перехід, стався повний безлад. Оскільки технологія не дозволяє чітко окреслити кордони кожного регіону, у нас виникло багато проблем із транслюванням програм, – згадує пан Калігіоре. – Наприклад, новини з Неаполю транслювалися в іншому регіоні, який розташований поблизу, – був повний безлад із частотами. Ми й досі боремося з цим викликом і я думаю, що коли Україна переходитиме з аналогового на цифрове мовлення, ви також стикнетесь із цією проблемою".

Ще один виклик, з яким зіткнувся італійський мовник, полягає в тому, що через складну географію, наявність гористої місцевості, було неможливо забезпечити якісний цифровий сигнал по всій країні. Території, до яких не дістає цифровий сигнал, RAI покриває за допомогою супутникової системи TIVUSAT, якою користується спільно з іншими національними телевізійними каналами. Але цей супутниковий сигнал також складно сегментувати між регіонами і це також велика проблема для компанії.

Читайте також: