:
Ведуча UA: ПЕРШИЙ Ольга Сніцарчук:

Ведуча UA: ПЕРШИЙ Ольга Сніцарчук: "Не підставляйте свої вуха під локшину"

26 жовтня 2017

Проект "Тема дня" на UA: ПЕРШИЙ – це інтерв’ю з експертами та політиками на топ-тему дня, котра обирається за критеріями суспільної значимості і стосується кожного українця. Найголовніші події, що відбуваються в країні та за її межами, щовечора обговорюють у студії програми. Віднедавна до ведучого "Теми дня" Данила Мокрика приєдналася чарівна колега – Ольга Сніцарчук. Говорить, що ще роздивляється усе навколо та вражена масштабами будівлі телецентру на Мельникова, 42. Та й загалом вражень у неї багато і вони ще свіжі, тож Ольга чесно та відкрито відповіла навіть на найважчі та сокровенні запитання, які ми поставили їй в інтерв’ю.

Олю, як Ви наважилися піти з 5-го каналу? Адже Ви пропрацювали там 13 років.

Є така класна фраза: вийти із зони комфорту. Я наважилася і вийшла. 13 років – це достатньо довгий термін, який я приділила телеканалу, а він – мені. Я мала для себе приблизний період, коли час було йти, але протермінувала його і затрималася. Можливо, задля того, аби отримати нові навички, серед яких і досвід студійних прямих ефірів. За це я, власне, і вдячна 5-му каналу.

А чому вирішили долучитися до команди Суспільного?

У нашій країні не так багато телеканалів, на яких хотілося б працювати. Скажу чесно, загорілася ідеєю працювати на Суспільному одразу, як дізналася, що в Україні буде створено такий мовник. Не знаю, що і як тут буде, але завжди цікаво спостерігати за процесом народження нового. Тож я хочу бути цьому не просто свідком, а й безпосереднім учасником.

Розкажіть про особливості роботи у прямому ефірі.

Особисто мені формат прямого ефіру набагато цікавіший за формат зйомки. Так склалося, що я не провела жодного ефіру у запису. Мій досвід одразу почався із розмов наживо. Якщо чесно, я навіть не уявляю, як це – записуватися: напевне, на підсвідомому рівні я би знала, що є можливість все переписати, сказати краще, – почалися б дублі, а потім ще і ще. Весь час думала б про те, що можна придумати кращу метафору, вигадати інші запитання, щоб вивести гостя на більш цікаву відповідь. У прямому ефірі усього цього немає. Ти залежиш від обставин, від свого настрою та настрою твого співрозмовника, ти повинен абстрагуватися чи навпаки перелаштуватися, тому мені це цікавіше. Прямий ефір – це щось живе. Можливо, мені теж якось доведеться вийти у запису, і я зрозумію переваги такого формату, але наразі не хочеться пробувати. Сюрпризи? Ну звісно ж, у прямому ефірі буває купа несподіваних моментів. Наприклад, недавній випадок прямого ефіру на 5 каналі. До студії забігла донька народної депутатки і запитала чи ми не знаємо, де її мама. До речі, в студії, де я працювала, людей не було – камери керуються з ефірної апаратної, тому там нікого немає. І, коли відкриваються двері, з’являється дитина і запитує про маму, це досить кумедно. Мені подобаються такі моменти у прямому ефірі, вони теж загартовують.

Як Ви готуєтеся до прямих ефірів аби швидко реагувати на хід розмови та ставити правильні запитання?

Мені допомагає одна із моїх звичок – постійно скролити новини. Навіть не знаю хороша вона чи погана, але вона спрацьовує на автопілоті. Ми живемо у буремні часи, тому, коли є вільна хвилька, я зазираю у новини. Розумію, що багато хто розцінює це як певний стрес-фактор, але я стресу не відчуваю – мені просто цікаво, що й де відбулося. А оскільки я постійно в курсі актуальних новин, то й готуватися до ефірів мені легше. Звісно, коли ми фокусуємося на темі дня, тоді я шукаю більше інформації саме про неї і готуюся більш цілеспрямовано.

Розкажіть про роботу над проектом "Тема дня". Який формат співпраці із Вашим напарником-ведучим?

З Данилом Мокриком ми працюємо над програмою почергово через тиждень. Тобто в ефірі ми не перетинаємося. За винятком, наприклад, спецпроектів (зараз ми такий готуємо). Та й працюю я тут не так давно. Знаєте, у мене навіть не було трактів – це такі спеціальні тренування, які часом у ведучих тривають по кілька місяців перед стартом прямоефірних проектів. Узагалі я доволі часто стикаюся із ситуаціями, коли мені не дають часу оговтатися, подумати, підготуватися морально. Підозрюю, для мого характеру це й на краще. На 5 каналі я теж почала вести ефіри після одного маленького напівтракту, який був проведений жартома. Тут мені просто показали камери, на які ми працюємо. Тому, можна сказати, що тренування і моє знайомство з Суспільним відбулося одразу у прямому ефірі.

Суспільне зараз на шляху реформ. Чи подобається Вам така атмосфера?

Мені подобається рожевий рояль у фойє, книжковий куточок і ще руді гарбузи з хризантемами, підозрюю, розкладеними в телецентрі до Геловіну. Протягом останніх кількох тижнів мене частенько запитували, як я наважилася перейти на Суспільне, але я свідома того, що будь-який процес народження – болісний, і що будуть певні труднощі. Та і звісно, вихід із зони комфорту змушує тебе побачити якісь незручні моменти, адже це не те, до чого звик. Але я впевнена, що все можна побороти. І якщо докладаєш зусиль і бачиш як інші роблять те саме, то на якісь початкові незручності можна закрити очі. Зрештою, у нас в країні зараз наче як час реформ у багатьох сферах. Можливо, вони відбуваються не з такою швидкістю, як хотілося б, а десь узагалі провалилися, тим не менше, завжди віриш у краще. У краще для Суспільного я вірю.

У чому, на Вашу думку, особливість програми "Тема дня"?

Тема дня – це та топ-тема, яку журналісти зазвичай пишуть червоним кольором, жирним шрифтом і бажано великими літерами. Але іноді вибір теми – це певний суб’єктивізм, оскільки для кожного з нас можуть бути актуальними різні теми. Тому ми з редакторською групою намагаємось знайти питання, максимально значимі у розрізі всього суспільства. Ми виходимо в ефір двічі – о 18:20 і о 21:30, одразу після новин, тому, якщо топ-тем більше, ніж одна, ми можемо висвітлити кілька головних новин. Або одну тему намагаємося показати з різних сторін, подивитися на проблему з усіх можливих ракурсів. Ми виходимо у вечірній час – як правило, уже емоції дня вщухають і можна аналізувати, розкладати усе по поличках.

Чи не складно Вам глибоко розбиратися у кожній темі, а то навіть у двох, щодня протягом тижня?

А чи не важко вчителю щодня приходити у клас до одних і тих самих учнів? Знаєте, це дуже філософське запитання. Мені цікаво.

Розкажіть, як під час прямого ефіру скерувати експерта говорити у потрібному руслі?

Будьте особливо уважні з політиками. Вони завжди приходять із власним порядком денним у голові, в якому як правило, перший і єдиний пункт – похвалити себе та свою політичну силу. Звичайно, потрібно надихнути гостя обійти цей пункт та прокоментувати те, що цікавить вас. У кожного ведучого є свої лайфхаки і секрети. Власні я не виказуватиму, окрім хіба одного: Ви не повинні підставляти свої вуха під локшину – і це стосується не лише ефірів, а й усіх сфер життя.

Автор: Катерина Лизогуб
Фото: Володимир Шевчук

Читайте також: