Голодомор 1932-1933 рр. Постгеноцидний синдром

Голодомор 1932-1933 рр. Постгеноцидний синдром

Коли у знелюднені Голодомором українські села заселяли колгоспників з Росії та Білорусі – а це більше 21-ї тисячі родин – то переселенців звільняли від податків на 3 роки, давали корову або коня та будинки, ремонт у яких мали робити місцеві колгоспи. Але в тих хатах стояв страшний запах і лишилися трупи зотлілих від голоду людей…

Документальний фільм "Голодомор 1932-1933 рр. Постгеноцидний синдром" – про синдром значно вплинув на формування ментальності української нації, яка до великого Голодомору була одним зі стовпів імперії, а після стала жити за принципами підкорення, заниження власних можливостей, розуму, гідності та боятися бути проти.

*Постгеноцидний синдром – це явище, яке свідчить про зміни у психіці як окремих індивідів, так і народу в цілому, що були спричинені травматичною ситуацією, а саме цілеспрямованим знищенням.