В’ячеслав Кириленко:

В’ячеслав Кириленко: "У нас конкретне завдання – запустити суспільне мовлення з 1 січня 2017-го"

22 вересня 2016

Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики на черговому засіданні 21 вересня розглянув питання просування реформи суспільного мовлення. Депутати ставили питання, хто винен у тому, що суспільне досі не створено, і намагалися з’ясувати, коли саме запрацює Публічне акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія", коли буде обрано її керівництво й коли там з’явиться новий контент.

У розгляді цього питання взяли участь народні депутати, віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, міністр інформаційної політики Юрій Стець, члени Наглядової ради НСТУ, представники НТКУ, Державної фіскальної служби, офісів ЄС та Ради Європи в Україні, громадськість, журналісти.

За словами голови Комітету свободи слова Вікторії Сюмар, Комітет і парламент зробили все можливе, щоб суспільне було створено. "Ухвалено закон про суспільне та зміни до нього. Успішно було обрано Наглядову раду. І зараз ситуація застопорилася через бюрократичні перешкоди. Тобто злиття відбулося, але реально юридичну особу створити неможливо, і це на сьогодні стає проблемою для того, щоб суспільне почало працювати", – сказала вона. За її словами, це затягує штатну реорганізацію, неможливо без юридичної особи НТСУ наразі дістати підтримку з боку іноземних донорів. "Наскільки мені відомо, там досить серйозні суми, які можна буде залучити на реформування технічної бази суспільної телерадіокомпанії. Маємо виробити пропозиції, у який спосіб ми могли б простимулювати цей процес, щоб запустили суспільне з початку наступного року", – зазначила пані Сюмар.

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко як представник органу виконавчої влади, який відповідає за впровадження реформи, розповів, що згідно з дорожньою картою, щоб повноцінно суспільне мовлення запрацювало з 1 січня 2017 року, Держкомтелерадіо має до кінця вересня видати наказ про перетворення НТКУ на НСТУ. "Завершується перший етап, коли ми об’єднали всі телерадіокомпанії в одну, зараз залишився процес ліквідації, ліквідовано всі компанії, крім трьох: Кримської, Севастопольської та НРКУ", – сказав він. Голова Держкомтелерадіо наголосив, що виникли проблеми з Державною фіскальною службою, але напередодні засідання комітету відбулася зустріч представників Наглядової ради, НТКУ та Держкомтелерадіо з Романом Насіровим, на якій напрацьовано шлях розв’язання проблеми. "Сьогодні має бути закрито НРКУ, і сьогодні ввечері має бути вирішено питання про механізм закриття двох кримських ТРК. Ми вперше зіткнулися з тією ситуацією, коли казначейство з Криму не було переведено на материкову територію через відсутність приміщення, тому не могли знайти шлях закриття кримських компаній. Але в результаті зустрічі знайдено такий компроміс. І якщо протягом найближчих кількох днів ці три компанії буде закрито, то ми не виб’ємося з графіка. Тому що інвентаризація вже йде, робота з Фондом держмайна – так само, ми повинні на 30 вересня вийти з датою оцінки, 30 листопада Фонд держмайна має підписати акт. І що стосується роботи щодо статуту, то до 30 листопада ми плануємо погодити із зацікавленими органами влади проект Статуту ПАТ "НСТУ", який уже пройшов обговорення з європейськими колегами, і тоді до 15 грудня має бути постанова Кабміну про затвердження статуту й відповідно на 1 січня – передавальний акт. А кошти на НСТУ вже заплановано в бюджеті на 2017 рік окремим рядком. Ця дорожня карта йде впритул, але ми маємо впоратися", – запевнив пан Наливайко.

Вікторію Сюмар цікавило, із чим усе ж пов’язано затягування процесу створення суспільного майже на рік.

Олег Наливайко відповів, що фактично з кожною ОДТРК були серйозні складнощі з процесом закриття, деякі вирішували через суд. "Ураховуючи, що мова йшла про закриття 30 компаній, а це 8 тис. людей. У кожної ТРК по 50–60 років господарської історії, іноді дуже непростої, бо деяким іще обкоми партії давали землю й приміщення. У Луганську суд програли, але виграли касацію. Щодо кримських, то не було прецедентів закриття без казначейства й перевірки. Але це проблема загальнодержавна", – зауважив він.

Вікторія Сюмар уточнила, на коли заплановано вибори керівництва ПАТ "НСТУ". За словами пана Наливайка, у січні 2017 року відбудуться вибори керівництва Наглядової ради, яка затвердить положення про свою діяльність і відразу оголосить конкурс на обрання голови та членів правління ПАТ "НСТУ".

Перший заступник генерального директора НТКУ Олександр Харебін у своєму виступі акцентував увагу на тісній та плідній співпраці з Держкомтелерадіо та урядом. "У нас немає нарікань на роботу цих державних органів, усі наші питання вирішують дуже швидко. За півстолітню діяльність ОДТРК велику кількість питань не було вирішено. Але за той час, що минув із моменту внесення змін до закону, ми приєднали всі компанії на 1 січня 2016 року та майже всі закрили, окрім трьох. І це великий успіх Держкомтелерадіо й наш. Хочу зауважити стосовно державної проблеми щодо Криму. Держава досі не перевела з окупованої території Криму казначейство. Наше спілкування з фіскальною службою виявило факт, що практично всі державні компанії, які мали майно на території Криму, досі не можуть закрити свої підприємства, бо Казначейство не перевело рахунки. Тому фактично реформа суспільного показала величезний пласт проблем, пов’язаних з окупацією Росією Криму та воєнними діями на Донбасі", – сказав пан Харебін.

Далі він розповів про механізм фінансування ПАТ "НСТУ" з початку 2017 року. "Державне фінансування суспільного з 1 січня 2017 року має відбутися, але січень ми ще будемо фінансуватися за тимчасовим кошторисом, оскільки, згідно із законом, бюджетне фінансування 2016 року НТКУ завершиться 31 грудня. Якщо буде ласка Кабміну та рішуча воля депутатів, то ми на кінець грудня реально завершимо всі процедури щодо погодження статуту, статутного капіталу", – зазначив він. За його словами, з нового року до моменту обрання голови правління ПАТ "НСТУ" керувати телерадіокомпанією буде голова комісії з реорганізації, якого буде призначено головою Держкомтелерадіо. Саме ця людина повинна буде приблизно 5-6 січня 2017 року подати в Національну комісію із цінних паперів і фондового ринку документи на реєстрацію ПАТ "НСТУ". "Тобто перший робочий тиждень 2017 року – це подання документів на реєстрацію. Після того як компанію буде зареєстровано, Наглядова рада, членів якої вже обрано, уступить у свої повноваження. Наглядова рада має ухвалити положення про Наглядову раду, про конкурс на посаду голови правління тощо. І в середині січня запустити конкурс на голову правління. Проекти цих документів уже пройшли експертизу Ради Європи. Конкурс триватиме десь 45 днів, 15 днів на вибір, і за гарного розкладу десь на 15 березня 2017 року ПАТ "НСТУ" отримає обраного керівника. Після цього буде дано тиждень на те, щоб голова правління представив Наглядовій раді членів правління. І фактично на 1 квітня ПАТ "НСТУ" почне працювати в повноцінному режимі. З легітимними керівними органами", – завершив свій виступ пан Харебін.

"А фінансування ви очікуєте отримати з 1 січня?" – уточнила Вікторія Сюмар.

"Так, у бюджеті є окремий рядок, але зараз у проекті бюджету обсяг фінансування дещо менший. Через юридичні процедури з реєстрації, січень ми ще будемо працювати за тимчасовим кошторисом. А з лютого почнеться фінансування відповідно до бюджету", – відповів перший заступник гендиректора НТКУ.

Член Наглядової ради Тетяна Лебедєва зазначила, що, оскільки члени Наглядової ради зрозуміли, що ситуація з перетворенням була дуже близькою до критичної, вони написали відкрите звернення до Володимира Гройсмана, у якому визначили основні перепони. "Ми вказали на те, що це неминучі репутаційні втрати для України, другого шансу для створення суспільного мовлення в України вже не буде ніколи. І тому дуже просили, можливо, створити робочу групу, визначити відповідальних, певні дати, узяти цей процес під особистий контроль і зробити так, щоб ми відчували сприяння в цій важливій, основній медіареформі в Україні, на яку так чутливо реагують наші європейські партнери. Крім того, ми зараз дуже зосереджені на бюрократичних процесах проходження всіх цих етапів, а треба вже думати й про контент, публічну компанію, ставлення людей і соціальний запит від держави. Це тема окремої розмови, але вона важлива. Зауважу, що нам дуже часто нагадують, що Наглядова рада ще нелегітимна, але, на щастя, для справи Наглядова рада виявилася дуже конструктивною. Ми регулярно зустрічаємося, працюємо над усіма документами, утручаємося в ось такі критичні моменти. Ми не втручаємося в поточну діяльність, бо не маємо права. Але ми вже працюємо, і кожен із нас зробить усе, щоб реформа відбулася", – запевнила пані Лебедєва. Вона також розповіла, що члени Наглядової ради багато їздять по регіонах, зустрічаються з колективами регіональних компаній, які теж не до кінця розуміють, що відбувається, що з ними буде. "Концепції того, що ми маємо отримати в кінці цієї реформи, ми поки що не побачили. І розуміння, особливо на регіональному рівні, немає, це теж окрема тема, яка потребує великої уваги, також і Комітету свободи слова", – додала Тетяна Лебедєва.

Вікторія Сюмар, подякувавши Наглядовій ради, попросила виписати положення про конкурс голови правління в такий спосіб, щоб було обрано найдостойнішого з тих, котрі візьмуть у ньому участь. "Керівник дуже захищений у законі, його призначають на п’ять років, у нього величезні повноваження. По суті, ми з вами теоретично створили, скажу відверто, інформаційного монстра за інституційною спроможністю. У ПАТ "НСТУ" буде всеукраїнське покриття та наявність людей у кожному регіоні, та наявність величезної кількості приміщень, чим жодна телекомпанія не може похвалитися. Це все дає величезний потенціал, який поки що ще жодним чином не імплементується в рейтинг, поки що це все є складним баластом. І поки що ніхто не сказав, яким чином перетворити на якість усю цю величезну кількість. І це для нас, напевно, величезний виклик на спроможність. І це буде величезний виклик для менеджменту, який має представити відповідні бачення. Від менеджерського бачення до бачення на рівні контенту й сприйняття людьми", – сказала пані Сюмар.

Тетяна Лебедєва уточнила, що коли обговорювала це питання Наглядова рада, то було вирішено, що це буде конкурс не особистостей, а концептуальних підходів, концепцій і бачення того, що має відбуватися на всіх рівнях, як загальнонаціональному, так і регіональному. "Тому що те, що ми почули в регіонах, трохи не збігається з тим, що тут декларується. Те, що перепідпорядкували ОДТРК НТКУ додало їм відповідальності вже сьогодні. Це означає не тільки керівництво, а й велику відповідальність за те, що там нині відбувається. Але сьогодні ще немає якогось конкретного бачення. Я, як медіаексперт, була б зацікавлена, щоб у конкурсі на керівника взяли участь якомога більше людей, тоді б ми почули різні концепції, пропозиції та бачення. І, можливо, це допомогло б вибрати найкращого", – зауважила пані Тетяна.

Вікторія Сюмар запевнила її, що в цьому питанні народні депутати – однодумці з Наглядовою радою.

Представник Державної фіскальної служби Ірина Удачина заявила, що податківці зіткнулися з такою проблемою, що не в змозі провести перевірки кількох суб’єктів, які ліквідуються, у зв’язку з відсутністю документів. "…щодо НРКУ ми ще у квітні провели перевірку й залишилося кілька моментів, але думаю, що сьогодні-завтра ми напишемо реєстратору, що знімаємо зауваження щодо припинення реєстрації. Щодо кримських компаній знайдено компроміс, де ми можемо за непрямими документами підтвердити діяльність і видати довідку про відсутність заборгованості. Думаю, що завтра це питання буде знято. Залишається питання щодо радіокомпанії "Крим", у якої є заборгованість перед бюджетом приблизно 7 тис. гривень. Якщо сьогодні ми знайдемо шлях і якимсь чином цю заборгованість буде передано або погашено, то теж питання буде знято без перевірок, оскільки жодних документів платника податків за роки окупації Криму нам надати не можуть", – сказала вона.

Прес-аташе ЄС в Україні Давід Стулік виступив від імені міжнародної спільноти, яка багато часу й грошей (а це податки громадян країн ЄС та інших країн) уже віддала на створення суспільного мовлення в Україні. "Усе, що тут пролунало, додає певного оптимізму. Але ми тут уже теж не перший рік, тому хочеться побачити результат. Єврокомісар з європейської політики сусідства та перемовин про вступ Йоганнес Ган, отримавши заяву Наглядової ради, 15 вересня вів мову про це з Гройсманом. Зазначені факти викликали в нього вже не занепокоєння, а роздратування затягуванням реформи. Ми очікуємо, що 1 січня 2017 року нову компанію ПАТ "НСТУ" буде створено та що бюджет наступного року буде надано в повному обсязі, так, як це передбачає закон. Україна хоче стати країною, де панує верховенство права, то ми сподіваємося, що всі ці норми буде виконано. У цьому є повна підтримка не тільки країн ЄС, а й інших країн, про це засвідчила нещодавня зустріч із послами Канади, США та інших донорів. Ми потім готові надати допомогу, яку вже передбачено в кількох проектах, наприклад, для створення сучасного ньюз-руму", – сказав Давід Стулік.

Голова Комітету свободи слова подякувала Давіду за те, що він так багато років є другом України, водночас уточнила: реформа суспільного відбувається не для ЄС або Єврокомісії, а для України та українців.

Віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко запевнив присутніх, що створення суспільного мовлення – це пріоритет уряду, тому що це було написано в усіх програмах усіх демократичних коаліцій в усі часи. "Але раніше це були тексти, а зараз мають місце дії. Тому станом на сьогодні мені достатньо того, що представник Державної фіскальної служби сказала, що питання щодо радіокомпанії, кримської та севастопольської компаній буде вирішено. Якщо так, то ми тоді встигаємо всі бюрократичні процедури здійснити: і щодо інвентаризації необоротних активів, і щодо оцінки майна. Але тут буде один момент. НТКУ, ФДМ та оцінювачі повинні вийти на цифри, які не підлягатимуть сумніву. А від цієї процедури вже залежить статутний капітал. А від статутного капіталу – буде чи не буде статуту, а далі конкурс керівника й правління тощо. Теоретично можемо застрягнути на цифрах. Але практично, я думаю, суспільна та міжнародна увага до цього питання вже не дасть затягнути процес. У нас конкретне завдання – запустити з 1 січня 2017-го. Кошти передбачено в Бюджеті-2017 як держпідтримка НСТУ. Щоправда, не в повному обсязі", – сказав він.

Вікторія Сюмар і міністр інформполітики Юрій Стець запевнили, що можна буде відстояти бюджет НСТУ.

За словами Юрія Стеця, є чітке розуміння того, що суспільне мовлення має запрацювати якнайшвидше, – і у Наглядової ради, і в профільного комітету, і в Кабміну. "Найважливіші документи ухвалено: закон і зміни до нього. Добре, що проект закону про бюджет з окремим рядком на НСТУ вже передано сьогодні в парламент. І наша позиція з профільним віце-прем’єром, що має бути виділено повне фінансування згідно із законом –0,2%. Тут має докласти зусиль профільний комітет. Мова йде про інше: чи ці кошти ви реалізуєте. Мова йде про 1 млрд 200 млн грн, навряд чи ви зможете їх реалізувати до кінця наступного року. Але незалежно від того, коли буде проголосовано бюджет, там має бути вказано ту суму, що в законі. Ми маємо знайти додаткові кошти. Ми будемо переконувати свої фракції, і я закликаю колег зробити те саме у своїх фракціях. Якщо решта бюрократичних процедур з обрання керівництва компанії закінчаться на квітень наступного року, то цього часу в нас напевно немає. Це означає, що кадрова політика буде потім, а на ринку не так просто знайти фахівців, це означає, що НСТУ почне повноцінно працювати в кінці 2017 року. Тому в мене прохання: уже зараз має початися дискусія тих кандидатів, які претендують на посаду керівника, дискусія про концепцію та хто втілюватиме ці концепції в життя. Мені цікаво почути, яким буде колектив. Ось на ці питання треба зараз відповісти, бо коли у квітні буде обрано керівника, то тільки тоді почнеться робота над програмною сіткою, програмами. І тільки на кінець року побачимо, що щось змінилося в ефірі. Обговорення концепцій і бюрократичні процедури мають іти паралельно", – наполягав міністр, додавши, що для того, щоб деякі процедури відбувалися максимально швидко, вони робитимуть усе можливе, зокрема вживаючи нецензурну лексику на урядових нарадах.

Член комітету Юрій Павленко поцікавився, скільки часу тривала дискусія з фіскальною службою щодо кримських компаній. Олександр Харебін уточнив, що два місяці, а загалом щодо всіх ТРК – вісім місяців.

Тоді Юрій Павленко звернувся до урядовців: "Тобто треба було Наглядовій раді, єврокомісару Гану звернутися до Прем’єр-міністра, дискредитувати Україну на весь світ для того, щоб ви, як посадові особи, відповідальні за цей процес, і фіскальна служба нарешті почали спілкуватися й шукати шлях. Тобто фактично через це на рік затягнулася реформа. Це чистий провал двох структур".

Член комітету Богдан Онуфрик наголосив, що все ж основна проблема в Росії, яка окупувала Крим. А Олександр Харебін погодився з Юрієм Павленком, що відповідальні за закриття компаній дві організації: Держкомтелерадіо та НТКУ. "Ми не перекидаємо м’яча, ми всі відповідальні за цю реформу. Якщо ви пам’ятаєте, навесні почалося вирішення питання з Укртелефільмом, яке зайняло чотири місяці. Унесення змін до постанови уряду зайняло три місяці. А через те, що казначейство не спромоглося перевести свої рахунки з Криму, бо їм не надали приміщення, узагалі загальмувався процес", – наголосив він.

Юрій Павленко вкотре запитав, хто винен, на що Вікторія Сюмар попросила його знизити градус обговорення.

"Є провалений процес, технологічно дуже нескладний, хоча затратний і непростий організаційно. Але закон ухвалити значно важче, аніж постанову Кабміну. Якщо потрібно, то її можна ухвалити за одну добу. А коли дуже прості документи ухвалюють місяцями, то це і є саботаж. Я не розумію, чому немає керівника НТКУ. За цей рік НТКУ спромоглося відучити українців від Першого національного. Навіть тим, що так ганебно показали ті самі Олімпійські ігри, які можна було використати для підняття рейтингу, особливо на східних територіях, і донести туди інформацію про Україну. Перший національний цього не зробив. Коли я побачив, як канал показує Олімпіаду, зрозумів, що НСТУ за нинішнього менеджменту не буде ні 2017-го, ні 2018 року", – обурювався Юрій Павленко.

Вікторія Сюмар погодилася, що це правильна критика. "Бо в мене теж виникає питання, хто має провадити бодай кампанію на підтримку реформи, якщо її не провадить сама НТКУ? Цим чомусь займається Єврокомісія, Рада Європи, парламентський комітет і Наглядова рада, яка ще не вступила у свої повноваження, значно більше, ніж сама НТКУ, яка має величезні інформаційні ресурси й можливості", – сказала голова комітету.

Юрій Стець наполягав на тому, що вже зараз, а не у квітні треба почати говорити про концепт мовлення. Секретар Комітету свободи слова Олена Кондратюк поцікавилася, хто проговорюватиме ці концепти. "Я так розумію, що Наглядова рада", – відповів Юрій Стець.

Народний депутат Євген Рибчинський також зазначив, що, на його думку, неважливо, скільки місяців триває реформа, а головне контент, який зможе стати популярним, зможе окупатися й приносити користь суспільству. Він вважає, що обирати потім людину, яка реалізовуватиме цей контент, є цілковитою дурницею. У відповідь Олена Кондтратюк наголосила, що такий закон.

За словами Рибчинського, це може зробити Наглядова рада заздалегідь, поговорити про концепцію до конкурсу на голову правління. "Ви за один день не створите телерадіокомпанію у квітні, яка відразу дасть продукт. Треба зібратися окремо й поговорити про контент", – зауважив він.

Вікторія Сюмар запропонувала через місяць заслухати це питання на засіданні комітету або провести комітетські слухання. "Зараз ми почули звіти, сподіваюся, що останніми днями певний прогрес відбувається, ми почули зобов’язання, тож активно стежмо за виконанням. Запрошуємо керівника НТКУ до нас, щоб почути і його бачення. Бо в нас особи на рівні віце-прем’єра й міністра можуть прийти, а керівник НТКУ дуже зайнятий. Ми прояснили ситуацію, принаймні почули дорожню карту, далі маємо простежити, як її виконують", – завершила обговорення голова Комітету свободи слова.

Автор: Світлана Остапа

Фото: фото зі сторінки Олексія Панича

Джерело: Суспільне мовлення