Важливо говорити не про сьогодні – важливо говорити про завтра, – Пер Хелгессон, Шведське радіо

Важливо говорити не про сьогодні – важливо говорити про завтра, – Пер Хелгессон, Шведське радіо

07 жовтня 2016

Вже давно намагаюсь відповісти собі на питання: чому одразу вирізняю європейців та американців із натовпу, де б вони не були. Відповідь прийшла мені доволі раптово і неочікувано. Нещодавно до нас в Національну телекомпанію України приїжджали поділитися досвідом роботи суспільного мовлення Швеції директор з питань стратегії Шведського радіо Ян Петерссон та голова Офісу медіарозвитку Шведського радіо Пер Хелгессон. Із цікавістю пішла до конференц-зали, де мала відбутися зустріч. У приміщенні – близько 30 людей – співробітники НТКУ і Українського радіо, а також гості зі Швеції. З кимось із присутніх я була знайома, але більшість бачила вперше. І як завжди інтуїтивно відчула, хто з усіх цих незнайомців – гості з Європи. І не тому, що вони говорили англійською (було надто гамірно, щоб розібрати слова) чи постійно усміхалися. Це було щось інше. Їх вирізняв якийсь непробивний оптимізм і приємне здивування в очах. Згадався вислів Альберта Ейнштейна про те, що "існує два способи прожити життя: так, ніби чудес не існує, або так, ніби усе в цьому житті – чудеса". Європейці та американці належать до другої категорії. Вони навіть слово "проблема", яке так часто можна почути від нас, українців, не вживають. Будь-яка проблема для них – це виклик, челлендж. А з викликами не треба боротися, їх треба приймати, а це приємно і весело. Звідси, мабуть, й їхній оптимізм та вміння дивуватися всьому навкруги.

Ян Петерссон і Пер Хелгессон приїхали в Україну ділитися власним досвідом. Вони багато говорили про майбутнє, трансформацію суспільства і нові медіа. І як тут було не скористатися можливістю розпитати наших гостей більш детально, особливо коли до вильоту у них залишилось ще кілька годин? Я планувала серйозне інтерв’ю про суспільне мовлення, а вийшла легка розмова, приправлена жартами, про довіру, новини у смартфоні і найкращий спосіб залучити десятки тисяч громадян до діяльності суспільного мовника та ще й зібрати кошти на благодійність.

Час змін

Під час робочої зустрічі директор з питань стратегії Шведського радіо Ян Петерссон зауважив, що настав час кардинальних змін, до яких треба готуватися заздалегідь: "Зараз відбувається трансформація суспільства. По всьому світі, незалежно від того Україна це чи Швеція, проходить процес глобалізації, зміна клімату, перерозподіл фінансів і сфер впливу. З іншого боку, ми спостерігаємо тенденцію до індивідуалізації. Швидко розвивається онлайн-середовище, інтернет речей, технології в усіх галузях. Нам всім потрібно зрозуміти, що з цим робити". Він наголосив, що поки телеглядачів більше, аніж людей, які дивляться контент в інтернеті. Але завтра все зміниться із точністю до навпаки. Тому вже зараз потрібно працювати паралельно у двох напрямках – як над аналоговим, так і над цифровим мовленням.

Зважаючи на темпи розвитку новітніх технологій, Ян Петерссон запропонував подумати над побудовою так званого медіа-дому нового покоління. "Коли я говорю про медіа-дім, то маю на увазі не нове красиве приміщення із сучасною технікою, а зміну способу мислення, – пояснив він. – Уявіть, вже у найближчому майбутньому, за прогнозами компанії Ericsson, понад 500 млрд різноманітних пристроїв будуть підключені до інтернету. І це не лише смартфони, планшети і ноутбуки, але й "розумні" годинники, "розумний" одяг, інтелектуальні автомобілі, різноманітні пристрої. І треба бути до цього готовими, адже ці зміни зачіпають і медіа-галузь, яка теж стрімко змінюється".

У свою чергу голова Офісу медіарозвитку Шведського радіо Пер Хелгессон зазначив, що зараз перед суспільним мовником в Україні постала величезна кількість викликів і ситуація, в якій ми зараз перебуваємо – дуже складна. І у цій ситуації важко зрозуміти, осмислити і проаналізувати, що відбуватиметься у майбутньому. "Ми не знаємо чи у майбутньому телебачення і радіо залишаться у тому вигляді, якими ми їх знаємо зараз, – наголосив пан Хелгессон. – Зрозуміло, якщо поєднати телебачення і радіо, то ми отримаємо новий вид медіа, і нам треба знайти спосіб, щоб це нове медіа працювало на основі цінностей суспільного мовлення. Тому важливо говорити не про сьогодні – важливо говорити про завтра. Нам усім разом потрібно дивитися вперед, щоб підготуватися до того, що буде за кілька років".

Розмови про майбутнє, інтернет речей, новітні технології й нові медіа змусили мене задуматися над тим чи не надто сильно Україна відстала від світового прогресу. Адже навіть поширений у Європі вже багато років зв’язок 3G у нас з’явився зовсім нещодавно. У світі вже давно на часі зв’язок четвертого покоління LTE. Як ми можемо втілювати ідеї майбутнього, якщо живемо в минулому? Як на мене, нам потрібно 10 чи навіть 20 років, щоб наздогнати в технологічному плані розвинені країни. Чи може я помиляюсь, і Україна зможе перескочити кілька етапів? Запитала про це у голови Офісу медіарозвитку Шведського радіо Пера Хелгессона. "Насправді щось подібне відбувається у багатьох країнах світу, – заспокоїв мене пан Хелгессон. – Вони перестрибують деякі етапи, відкидають усе старе і починають впроваджувати у себе новітні технології. Наприклад, я працював у декількох країнах Південно-Східної Азії і знаєте що? Там майже немає ноутбуків чи комп’ютерів – вони перестрибнули через цей етап. Мешканці цих країн користуються інтернетом на смартфонах чи мобільних телефонах".

Новини у смартфоні

Коли вже розмова зайшла про мобільні телефони, згадала слова пана Петерссона, сказані ним під час робочої зустрічі, про те, що саме ці мобільні пристрої можуть стати основним інструментом змін. Запитую у пана Хелгессона і пана Петерссона як перенести наше теле- і радіомовлення у смартфон, щоб люди могли дивитися і слухати контент саме там, і як це втілити в Україні?

"На сьогоднішній день ви маєте телебачення за розкладом, – починає пояснювати директор з питань стратегії Шведського радіо Ян Петерссон. – Тобто якщо людина хоче подивитися новини, вона може зробити це лише о 20:00. Але я, як споживач, не зацікавлений у такому розкладі, тому що хочу дивитися новини тоді, коли мені це зручно. Вам потрібно поставити ці новини в ефірі таким чином, щоб глядачеві не довелося на них чекати. Не можна дозволити собі не показувати жодних новин до 20:00, тому що у світі постійно щось відбувається. Це означає, що вам потрібно починати працювати і думати в інший спосіб. Я знаю, що ви вже почали це робити, вам потрібно продовжувати цей процес. Що зробили ми у Швеції – це розробили спеціальний мобільний додаток, де можна дивитися новини 24 години на добу".

"Ми зараз вам покажемо як це працює", – пан Хелгессон починає швиденько натискати кнопки на своєму смартфоні, а потім із гордістю демонструє мені щось на екрані. – "Дивіться. Це буде для вас цікаво. Звички перегляду телебачення, наприклад у Швеції, змінюються дуже-дуже швидко. Ще два роки тому люди приходили і дивилися телевізор за розкладом – новини о 19:30, потім наступний новинний блок на іншому телеканалі о 21:00. А зараз шведське телебачення має те, що називається відео за запитом або телебачення за запитом. Для цього шведським суспільним мовником SVT був створений окремий інтернет-сервіс SVT Play, який також можна скачати і встановити на мобільний телефон. Дивіться, тут є різні програми шведських суспільних телеканалів. Звісно, ви не зможете переглянути американські серіали, тому що на них немає прав показу, але у додатку є телеканали SVT1, SVT2, SVT24".

"Тобто ви можете дивитися усі ці телеканали на своєму смартфоні і все, що для цього потрібно – це з’єднання з інтернетом?" – дивуюся я. "Не всі. Здається, я можу дивитися лише телеканал новин, оскільки перебуваю за межами Швеції і тут постає питання прав на мовлення", – відповідає мені пан Хелгессон і включає випуск новин. "Це зараз йде у прямому ефірі?" – продовжую розпитувати далі. "Ні, це так зване телебачення за запитом. Зараз ми переглядаємо шведські ранкові новини, – відповідає мені голова Офісу медіарозвитку Шведського радіо. – Оце приклад того як новини можуть знаходити аудиторію, а не навпаки".

Як завоювати довіру?

Під час зустрічі наші гості зі Швеції розповіли, що 5-7 років тому Шведському радіо вдалося завоювати статус бренду, якому громадяни країни довіряють найбільше, посунувши з цього місця багаторічного лідера – компанію IKEA. Запитую, у чому їх секрет? "Я точно не знаю, – сміється пан Хелгессон. – Але скажу, що ви повинні заслуговувати це звання кожного дня. Ви повинні постійно працювати над побудовою довіри між вами і вашою аудиторію. Дуже важливо постійно підтримувати діалог з людьми. Вони повинні відчувати – те, що ви робите має значення, ви робите для них гарну справу. Довіра – це найважливіша річ і вам потрібно працювати над тим, щоб громадяни вам довіряли".

Щодо довіри у мене питань немає, але, що робити, якщо в Україні багато людей взагалі не знають про існування суспільного мовлення і тим більше про його цінності. "Уявіть, що вас зупинив на вулиці пересічний українець і попросив доступно розказати, що таке суспільне мовлення. Щоб ви йому відповіли?" – звертаюся до наших шведських гостей. "Найперше – це неупередженість, збалансованість у висвітленні інформації, донесення правди", – перераховує Ян Петерссон. "А як змусити людей повірити у неупередженість телеканалу, якщо всі знають, що в нашій країні хтось їх завжди контролює?" – запитую я. "Ви просто повинні бути такими", – безапеляційно стверджує Ян.

Продовжую тему і запитую, скільки років, піде на те, щоб переконати людей довіряти суспільному мовнику. "Це дуже хороше запитання, але ніхто не дасть вам відповідь на нього. Це залежить від того, що саме ви робитимете, які програми вироблятимете, – відповідає мені пан Хелгессон – У Швеції на це знадобилося 90 років. Протягом усього цього часу ми працювали над тим, щоб завоювати довіру аудиторії. Дуже важливо, що у вас є розмежування із урядом і комерційними установами. Цим ви демонструєте своїй аудиторії, що ви їхній мовник, що дієте лише в їх інтересах, що ви мовник усіх мешканців країни. І ви можете це довести, ставши їхнім голосом, ставлячи їм запитання увесь час, і відсторонившись від комерційних організацій, багатих хлопців-олігархів та уряду. Завжди ставте питання своїм громадянам, завжди шукайте шляхи, щоб задовольнити їх потреби. Тоді з’явиться довіра".

"То, коли у нашого генерального директора Зураба Аласанії вчергове запитають, коли ви вже збудуєте Суспільне в Україні, можна посилатися на ваш досвід і говорити, що шведи 90 років будували і нічого?" – жартую я. "Так. На це дійсно потрібен час, – відповідає мені голова Офісу медіарозвитку Шведського радіо. – Ви тільки розпочали це робити, а на початку завжди важко і багато проблем. Зараз вам потрібно із державного мовника перетворитися на суспільний в очах звичайних людей. Тому треба шукати нові шляхи комунікації з аудиторією, щоб донести до них, що ви більше не державна телерадіокомпанія, а суспільна".

Зворотній зв’язок

Запитую про те, як у Швеції відбувається процес спілкування із аудиторію, і як їм вдається отримати зворотній зв’язок? "Є кілька способів, – пояснює мені голова Офісу медіарозвитку Шведського радіо Пер Хелгессон. – Перший – це проведення досліджень. Другий – це діалог. Ми закликаємо людей контактувати з нами – телефоном, електронною поштою, повідомленнями у соціальних мережах. Запрошуємо їх на різноманітні зустрічі до нас або самі ходимо до них. У нас навіть є окрема величезна подія, яка триває 7 днів і дозволяє нам залучати тисячі громадян у свою діяльність. Зараз покажу вам фото, як усе відбувається". Пан Хелгессон знову поринає у надра свого смартфону і кілька хвилин щось там шукає. "Ось воно. Знайшов!" – Пер розвертає до мене свій гаджет і запускає відео, на якому посеред величезної площі стоїть невеличкий скляний майданчик, на якому хтось співає пісню Адель Hello, а навколо зібрався величезний натовп людей, які спостерігають за цим дійством. Прошу розказати мені детальніше про цю подію. "Дивіться. Ми встановлюємо посеред міста величезну скляну клітку, в якій протягом семи днів працюють троє людей. Ми не даємо їм їжі протягом усього цього часу, бо навіщо їм їжа? Головне, щоб було що випити, – жартує Пан Хелгессон. – Насправді ми даємо їм їжу, не переживайте. Так от. Ці троє ведучих працюють там протягом 7 днів і ведуть цілодобове пряме мовлення 24/7. У них є невеличка студія, куди вони запрошують різних гостей – знаменитостей, відомих співаків, музикантів, письменників. Вони разом щось співають чи роблять якісь розважальні номери. Так вони збирають кошти на різні благодійні цілі. Тисячі людей, які приходять протягом цих днів на площу, роблять пожертви і ця кампанія проводиться по всій Швеції. Потім усі зібрані гроші перераховуються у благодійні фонди, наприклад, на побудову шкіл в Африці чи щось подібне. У такий спосіб ми залучаємо людей у свою діяльність".

"І це показують у прямому ефірі всі 7 днів?" – дивуюсь я. "Так. Це транслюється на телебачення, радіо та в інтернет. Дивіться, – Пер вказує мені на відео в телефоні. – На вулиці холодно, бо це відбувається у грудні, але ви бачите, скільки людей прийшло подивитися? Це масштабна подія, яка дозволяє залучити величезну аудиторію і збудувати довіру наших громадян до суспільного мовника. А ще це дуже популярне шоу". "Мені здається, що у нас така подія також стала б популярною. Чому ви не запропонували цю ідею нашому керівництву?" – знову жартую я. "Ми не можемо за один раз передати вам усі хороші ідеї", – сміється мені у відповідь Пер. "У нас багато цікавих ідей, які ми могли б вам запропонувати, але потрібно зосередитися на чомусь одному", – додає Ян.

Дякую за інтерв’ю нашим шведським гостям і бажаю їм вдалого польоту. "А ми скоро повернемось, – в один голос запевняють мене Пер і Ян. – Ми працюємо лише над довгостроковими проектами, тому плануємо літати до вас часто". Ну що сказати? Справжні шведи. А шведи – це майже німці у питаннях надійності, системності і порядку. Тільки веселіші :)

Автор: Ганна Соловйова

Фото: Володимир Шевчук