12 стільців

Фільм знято за однойменним твором Іллі Ільфа і Євгенія Петрова. Роман вийшов у світ в 1927 році.

Спокійне життя діловода РАГСу Іполита Матвійовича Вороб'янінова порушує не стільки раптова смерть тещі Клавдії Іванівни, скільки її зізнання в тому, що в один зі стільців їх колишнього гостинного гарнітура роботи майстра Гамбс вона зашила свої діаманти.

Іполит Матвійович вирішує розшукати скарб. На жаль, тим самим зайнятий священик отець Федір, що довідався  про цю таємницю від Клавдії Іванівни на сповіді. І невідомо, чим би все закінчилося, якби не зустрівся Іполиту Матвійовичу молодий шахрай Остап Бендер, який погодився за певний відсоток від вартості діамантів допомогти колишньому ватажку дворянства в пошуках...

Головні ролі в іронічній та повній тонкого гумору екранізації відомого роману зіграли найяскравіші зірки радянського кінематографа. Це була одна з перших робіт Марка Захарова в кінематографі. Роман, а згодом і картина були розібрані на цитати:
 
- Ваше политическое кредо?
- Всегда!
 
- Вы знаете, кто этот мощный старик? Это гигант мысли, отец русской демократии и особа, приближенная к императору.
 
- Заграница нам поможет!
 
- Киса! Я давно хотел вас спросить как художник художника: вы рисовать умеете?
 
- Месье! Же нэ манж па сис жур...
 
- Мы чужие на этом празднике жизни.