Як інформує «Перший Новинний» з посиланням на матеріал NV, Фонд Демократичних ініціатив ім. Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології провели соціологічне дослідження на замовлення Інституту центральноєвропейської стратегії (ICES).
Результати вищеописаного соцопитування показали, що 40,6% жителів Закарпаття визнають — ставляться до внутрішньо переміщених осіб «гірше, ніж до місцевих жителів».
Згідно з даними опитування, 35,9% респондентів заявили, що їхнє ставлення до переселенців нейтральне — таке ж, як і до мешканців регіону. Однак значна частина населення сприймає ВПО з настороженістю.
Дослідники відзначають, що негативні установки частіше пояснюються соціально-економічними стереотипами, а не прямими конфліктами. Зокрема, 19,7% опитаних переконані, що переселенці забезпечені та скуповують нерухомість, 18,9% вважають, що багато хто покинув відносно безпечні території, а 17,5% вважають, що ВПО не хочуть працювати й живуть на соцдопомогу.
Ще 12,2% учасників дослідження заявили, що переселенці нібито не вдячні за допомогу, а 10,4% — що вони не прагнуть адаптуватися до місцевої специфіки та не інтегруються в громади. Крім того, нерідко лунали звинувачення в надмірному захопленні розвагами: на думку деяких жителів, ВПО часто відвідують кафе, спортзали та салони краси, що викликає роздратування у частини населення.
Результати дослідження були представлені на форумі Re: Open Zakarpattia, організованому Інститутом центральноєвропейської стратегії. Експерти ICES підкреслили, що подібні дані вказують на поглиблення соціальної дистанції між переселенцями та корінними жителями, а також на необхідність посилення програм з інтеграції ВПО в місцеві громади.
Опитування проходило з 17 по 28 жовтня 2025 року методом особистих інтерв’ю (face-to-face). Всього опитано 1002 респонденти: 502 — за репрезентативною вибіркою населення Закарпаття (у 7 містах і 27 селах області) і 500 — з-поміж числа національних меншин, включаючи угорців, ромів, румунів і словаків.
Вибірка відображає демографічну структуру регіону станом на початок 2022 року і враховує такі параметри, як вік, стать, тип населеного пункту та район проживання. Ці результати дають можливість оцінити реальний стан громадської думки та рівень готовності місцевих громад до подальшої взаємодії з внутрішньо переміщеними особами.
Раніше ми писали про те, що лише третина населення окупованих Донеччини та Луганщини має роботу.