Як інформує «Перший Новинний» з посиланням на матеріал The Telegraph, майже чотири роки війни між Україною і Росією супроводжувалися настільки ж тривалими спробами врегулювання, які незмінно виявлялися безрезультатними. Спираючись на «успіх» у Газі, президент США Дональд Трамп запропонував новий, досить суперечливий «мирний план».
Американський лідер просував документ, зведений до 28-пунктного переліку умов, орієнтованих на швидкий результат. «Мирний план» передбачав формування міжнародної групи під керівництвом президента США, обмін полоненими, повернення депортованих українських дітей Росією та зовнішнє фінансування відновлення України. Однак, на відміну від ситуації в Газі, ініціатива зіткнулася з принциповою незгодою Кремля. Журналісти відзначають слова експослиці США в Україні Бріджит Брінг, яка підкреслила відсутність ознак готовності Москви до компромісу.
Деталі ініціативи стали відомі на початку минулого тижня. Спецпредставник Стівен Віткофф проводив консультації з російськими переговорниками щодо 28-пунктного плану, згідно з яким Україна мала поступитися Росії всім Донбасом, обмежити чисельність армії до 600 000 солдатів і відмовитися від курсу на членство в НАТО. В обмін Москва зобов’язалася б зупинити удари по українській території під загрозою відновлення санкційних заходів.
Трамп активно підтримував проєкт, прагнучи отримати чергову гучну угоду і політичні дивіденди. Він визначив крайній термін — День подяки (27 листопада), надавши Києву кілька днів для відповіді. Документ викликав різку реакцію в Україні та європейських країнах, де вказали на фактичне заохочення російської агресії. На цьому тлі відбулася термінова зустріч українських і американських представників у Женеві для коригування пропозицій.
Днями глава Сухопутних військ США/спецпредставник Ден Дрісколл провів окремі консультації з делегаціями України та Росії в Абу-Дабі. Паралельно обговорювалася можлива зустріч президентів Володимира Зеленського і Дональда Трампа. При цьому американський лідер допускає участь у переговорах лише за умови виходу угоди на фінальний рівень готовності.
Аналітики нагадують, що подібні спроби вже робилися. У квітні «фінальна пропозиція» супроводжувалася одним з найпотужніших російських ударів за весь період війни, а серпневий «аляскинський саміт» Трампа і Путіна завершився без зрушень. За оцінкою старшого наукового співробітника Carnegie Russia Eurasia Centre Тетяни Станової, відновлення ініціативи пов’язане зі зміщенням уваги Віткоффа на український напрямок і ситуацією всередині нашої держави. На тлі корупційного скандалу і труднощів на фронті, тиск на Зеленського посилюється. Москва ж продовжує наполягати на анексії територій, контролі над Україною та обмеженні розширення НАТО.
Станова зазначає: позиція Кремля зводиться до готовності завершити війну за умови повного прийняття його вимог (фактично — капітуляції України), а простір для компромісів відсутній. Це робить паралелі з Газою недоречними: угрупування ХАМАС було ослаблено, а Ізраїль наблизився до виконання військових завдань. В українському сценарії Зеленський зберіг підтримку суспільства, незважаючи на звинувачення оточення в привласненні понад 100 млн доларів з енергетичного сектора. Путін же, маючи досвід вичікувальної стратегії, готовий продовжувати тиск на передовій в Україні.
Заступник директора програми «Росія-Євразія» Chatham House Орест Луцевич вважає, що 28-пунктний план вписується в ширшу стратегію Кремля щодо виграшу часу. Цілі — підірвати застосування нафтових обмежень, що набули чинності 21 листопада 2025 року, і загальмувати прийняття закону про вторинні санкції в Конгресі США.
Реакція Москви на коригування плану «не забарилася»: вже у вівторок путінська армія завдала удару по Україні, застосувавши 22 ракети та понад 460 безпілотників. Загинули семеро цивільних. Атака стала однією з найбільших з початку вторгнення, що продемонструвало: просування нового «плану» Трампом не наблизило припинення бойових дій.
Раніше ми писали про те, що понад 70% виборців Трампа схвалюють допомогу Україні та не підтримують територіальні поступки РФ.