Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на матеріал Bloomberg, після складного тижня у взаєминах із президентом США Дональдом Трампом, Європейський Союз оголосив про намір знову зробити Україну «головною темою» свого політичного порядку денного. Це питання обговорювали під час екстреного саміту в Брюсселі, який скликали через погрози американського лідера щодо анексії Гренландії та запровадження торгівельних мит проти європейських держав.
Зокрема, лідери країн ЄС визнали, що трансатлантична співпраця зазнала суттєвих втрат. Водночас вони наголосили, що Брюссель не може дозволити собі розриву з Вашингтоном. Така позиція зумовлена критичною залежністю від американських інвестицій, енергоресурсів, фінансових потоків та гарантій безпеки для української сторони.
Польський прем’єр-міністр Дональд Туск зауважив, що підстав для «надмірного спокою» немає, проте згаяний час змушує повернутися до конструктивного діалогу. Схожу думку висловив очільник уряду Швеції Ульф Крістерссон, закликавши відновити практичну взаємодію зі Сполученими Штатами. Першим кроком до нормалізації стало повернення до ратифікації торгівельної угоди, яку раніше призупинили через ультиматуми Трампа. У Європарламенті зазначили, що зміна риторики президента США після розмови з генсеком НАТО Марком Рютте дозволила відновити перемовини.
Україна в центрі уваги
Найскладнішим питанням у порядку денному залишається війна в Україні. До початку кризи навколо Гренландії, європейські країни разом із США працювали над мирною угодою, яка передбачала американські зобов’язання щодо захисту нашої держави від повторної агресії РФ. Цей процес зупинився на фоні дипломатичного загострення.
Наразі в Європі побоюються, що увага до потреб України може знову послабитися, особливо з огляду на контакти посланців Білого дому з Кремлем. Дональд Туск підкреслив, що не можна відсувати українське питання на другий план через «політичні емоції».
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала підготовку спільного зі США пакета економічного відновлення для України. Вона нагадала, що ЄС уже надав Києву підтримку на суму 193 млрд євро та нещодавній кредит у розмірі 90 млрд євро. Ці заяви пролунали після жорсткої критики з боку Зеленського, який у Давосі дорікнув європейським партнерам за довгі дискусії за відсутності рішучих кроків.
Попри тимчасове затишшя, Брюссель продемонстрував готовність до жорсткої відповіді США у разі нової ескалації. Блок розробив контрзаходи на 93 млрд євро та розглядав механізми боротьби з економічним тиском. Європейські лідери розуміють, що довіру до США підірвано, тому планують прискорити розвиток стратегічної автономії в обороні та торгівлі. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підсумував, що цього разу Європа вистояла, але надалі вона має стати ще сильнішою.
Нагадаємо, що напередодні, 22 січня, президент України під час виступу на форумі в Давосі зробив низку критичних зауважень на адресу європейських столиць. Зеленський окремо зупинився на питанні безпекових гарантій. Він висловив вдячність партнерам, проте зауважив, що ці домовленості почнуть реально працювати лише після завершення бойових дій.
Раніше ми писали про те, що Трамп прокоментував зустріч із Зеленським у Давосі.