Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на матеріал Variety, у кінострічці «Запрошення» дві подружні пари, ролі яких виконали Олівія Вайлд, Сет Роген, Пенелопа Крус та Едвард Нортон, опиняються в епіцентрі конфлікту, який змушує глядача і сміятися, і постійно дивуватися.
Коли ви йдете в кіно, знаючи, що сюжет розгортатиметься навколо двох пар на званій вечері, у вас виникають певні припущення, які майже вкарбовані в ДНК кожного кіномана. Ви чекаєте на легкі, дотепні та місцями в’їдливі діалоги. Ви сподіваєтеся, що з плином вечора маски ввічливості будуть скинуті, оголюючи болючі та навіть жорстокі істини. Ви очікуєте на флірт між «чужими» партнерами та фінальну гру у правду, що призведе до руйнувань… Проте, можливо, саме ці «руйнування» стануть початком зцілення.
Фільм «Запрошення», знятий Олівією Вайлд («Не хвилюйся, люба») за сценарієм Вілла Маккормака та Рашиди Джонс, знайомить нас із буркотливою парою із Сан-Франциско, яку грають сама Вайлд та Сет Роген. Вони запрошують на вечерю своїх сусідів зверху, і ця стрічка повністю виправдовує глядацькі сподівання. Однак вона робить це настільки самобутньо, свіжо та актуально у своєму сприйнятті механізмів людських стосунків, що перегляд перетворюється на стан повного занурення та захвату.
Тональність джазу та «тінь Вуді Аллена»
Однією з головних рис фільму є його тон — одночасно гірко-смішний та непомітно серйозний. Це справляє враження, ніби ми дивимося класику «Хто боїться Вірджинії Вульф?» у переосмисленні Вуді Аллена часів «Чоловіків і дружин». Зв’язок з Алленом найяскравіше простежується в образах головних героїв. Джо (Роген) — колишній інді-рокер, а нині доцент консерваторії, якого переслідує відчуття власної посередності. Анджела (Вайлд) закінчила художню школу, але реалізувала себе лише в облаштуванні квартири. Вона — нервова та вередлива, а Джо — дотепний буркотун у стилі Ларрі Девіда, чий песимізм межує з токсичним відчаєм.
У них є донька, яка поїхала до друзів, і простора квартира, отримана Джо у спадок, що лише посилює його почуття невдахи. Як тільки Джо повертається додому, і дружина повідомляє про візит сусідів, вони починають сваритися через будь-яку дрібницю: забуте вино, з’їдений огірок чи новий килим. Стає очевидним, що суперечки для цієї пари стали єдиним доступним способом близькості.
Попри цю приховану ворожнечу, фільм приваблює дивовижною реалістичністю діалогів. Персонажі перебивають одне одного, обмінюючись гострими підколками, що перетворює навіть побутову сварку на задоволення для глядача. Це голос людей, які втратили любов, але їхнє спілкування, пронизане похмурими емоціями, звучить як імпровізаційний джаз.
«Просвітлені» сусіди та несподівана пропозиція
Згодом з’являється інша пара. Піна (Пенелопа Крус) та Гок (Едвард Нортон) є повною протилежністю господарям: вони спокійні, гламурні та гармонійні. Вона — сексолог, він — відставний пожежник, який поводиться як гуру. Про їхнє насичене інтимне життя Джо знає через надто гучні звуки вночі, на що він мріє поскаржитися, тоді як Анджела боїться навіть підняти це питання.
З появою гостей Джо починає провокувати Гока, але той сприймає відсутність фільтрів у сусіда як щирість. Ситуація розряджається, коли гості самі заговорюють про свій шумний секс, пояснюючи його своєю належністю до «просвітлених» приверженців нью-ейдж, які практикують групові зустрічі. Діалог про це вражає своєю невимушеністю, адже сценаристи змогли представити еротичні пригоди цієї пари як вираження їхніх характерів, не зводячи все до банального жарту. І саме тоді звучить справжнє «запрошення»: чи не хочуть Джо та Анджела приєднатися до них в оргії?
Це могло б виглядати як зав’язка для типового фестивального кіно, але Олівія Вайлд знімає це з вражаючим відчуттям життєвого досвіду. Реакція головних героїв на пропозицію розгортається поступово, як квітка. Це розповідь про хіть, самотність та приховані бажання, де фільм відмовляється від безпечних рішень і простоти.
Блискучий акторський склад
Усі чотири виконавці головних ролей демонструють неймовірну гру. Сет Роген заглиблюється у свій образ суворого раціоналіста сильніше, ніж будь-коли раніше. Вайлд наділяє свою героїню такою кількістю суперечливих відтінків, що її перформанс поступово знаходить ідеальний фокус. Нортон змушує посміхатися через дзен-впевненість свого персонажа до моменту глибокого фінального монологу. Пенелопа Крус, яка виступає каталізатором подій, випромінює еротичну життєву силу, стверджуючи, що іноді стосунки мають померти, щоб відродитися у щось інше.
«Запрошення» — це надзвичайно захоплива стрічка, у якій багато глядачів впізнають себе. Попри свою зухвалість, фільм залишається гуманним, пропонуючи гру в правду, яка звучить максимально достовірно.
Довідка про фільм:
- Прем’єра: кінофестиваль «Санденс», 24 січня 2026 року.
- Тривалість: 107 хвилин.
- Режисер: Олівія Вайлд.
- Сценарій: Вілл Маккормак, Рашида Джонс.
- У ролях: Сет Роген, Олівія Вайлд, Пенелопа Крус, Едвард Нортон.
- Виробництво: Annapurna Pictures, FilmNation Entertainment, Permut Presentations.
Раніше ми писали про те, що платформа Netflix показала трейлер іронічного трилера «Як потрапити до раю з Белфаста».