Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на матеріал Deutsche Welle, фінська Служба примусового виконання (Ulosottolaitos) від початку 2026 року здійснила конфіскацію близько 3,7 млн євро. Ці гроші раніше були спрямовані Російською Федерацією на реалізацію програми прикордонного партнерства з Європейським Союзом. Відомство виступає інструментом виконання рішень міжнародного арбітражу на території Фінляндії.
Підстави для конфіскації активів РФ
Вилучення коштів РФ відбулося за поданням української державної компанії «Нафтогаз» та її дочірніх структур. Бюджет цього проєкту був розрахований на стимулювання економічного зростання у прикордонних зонах Росії та Фінляндії.
Москва внесла ці 3,7 млн євро у проєкт ще до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Після 2022 року, коли дію програми було припинено, ці кошти фактично залишилися на фінських рахунках. Цей прецедент є частиною ширшої юридичної стратегії «Нафтогазу» щодо примусового стягнення активів Росії у різних юрисдикціях — від Великої Британії до США, що створює реальний економічний тиск на Кремль.
Боротьба за компенсацію збитків
Претензії «Нафтогазу» до Росії базуються на юридичному рішенні арбітражного суду в Гаазі. У 2023 році суд постановив, що влада РФ зобов’язана виплатити українській компанії 5 млрд доларів як компенсацію за майно, втрачене на території анексованого Криму. Оскільки Кремль ігнорує виконання цього рішення, українська компанія використовує внутрішні механізми європейських держав для відшкодування збитків.
Позиція Москви
Російська сторона ще у 2019 році оголосила про відмову визнавати юрисдикцію Гаазького арбітражу щодо майнових питань «Нафтогазу» в Криму. Міністерство закордонних справ РФ неодноразово називало дії фінської влади «протиправними», посилаючись на концепцію суверенного імунітету держави, та висловлювало погрози щодо впровадження відповідних заходів у відповідь. Проте міжнародні арбітражні органи дедалі частіше відхиляють ці аргументи, якщо активи використовувалися в комерційних цілях або стали об’єктом незаконного захоплення.
Зміна зовнішньополітичного курсу Гельсінкі після вступу до НАТО остаточно закріпила перехід від стриманості до жорсткого виконання санкційних обмежень щодо російського майна.
Раніше ми писали про те, що ЄС може скасувати тимчасовий захист для українських чоловіків призовного віку.