Як пише «Перший Новинний» із посиланням на звіт Інституту вивчення війни (ISW), напередодні саміту Північноатлантичного Альянсу керівництво РФ посилило дипломатичний тиск і просуває власну версію причин тривалості бойових дій. Кремль намагається змінити позицію західних країн і вплинути на стратегічні рішення адміністрації президента США Дональда Трампа.
Цілі російської інформаційної кампанії перед самітом
Російська влада розгорнула масштабну інформаційну та дипломатичну активність напередодні саміту НАТО, запланованого на 7–8 липня. Фахівці ISW зазначають, що Москва прагне представити Україну як ключову перешкоду для досягнення миру та завершення війни.
Заява Чепи і перекладання відповідальності
Американські аналітики звернули увагу на виступ першого заступника голови комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Олексія Чепи. Російський посадовець заявив, що для відновлення дипломатичного діалогу нібито саме українська сторона має продемонструвати готовність до переговорів, фактично перекладаючи відповідальність за дипломатичний глухий кут на керівництво в Києві.
Маніпуляції та інформаційне викривлення
У звіті ISW наголошується, що подібні маніпулятивні висловлювання є елементом ширшої стратегії Кремля. Росія намагається викривити реальну картину бойових дій і створити інформаційний простір, вигідний для неї, перед зустріччю лідерів міжнародної спільноти.
Спроба впливу на позицію США і Білого дому
Експерти вважають, що дипломатична активність Москви спрямована на те, щоб нав’язати адміністрації Трампа власне бачення можливого врегулювання ще до того, як Вашингтон і європейські партнери посилять тиск на президента РФ Володимира Путіна з вимогою розпочати реальний переговорний процес.
Оцінка бойових успіхів України
Водночас ISW констатує, що представники Білого дому дедалі частіше відкрито визнають успіхи Збройних Сил України на полі бою. Йдеться про ударні операції середньої та великої дальності по російських військових об’єктах і паливно‑енергетичній інфраструктурі, а також про тактичні просування українських підрозділів у кількох секторах фронту взимку та навесні 2026 року.
Пакет допомоги та внутрішні дискусії в Альянсі
На саміті НАТО 7–8 липня партнери планують затвердити виділення Україні 70 мільярдів євро військової допомоги на 2026–2027 роки. Військовий експерт Сергій Грабський підкреслив, що головне завдання України — поглибити практичну співпрацю з Альянсом: розширити постачання сучасного озброєння, отримати доступ до нових технологій, масштабувати підготовку особового складу та укласти довгострокові двосторонні безпекові угоди з країнами‑членами НАТО.
Різні позиції серед союзників
Серед партнерів Альянсу є розбіжності щодо формулювань у підсумкових документах. За даними Bloomberg, урядові кола Італії запропонували вилучити з фінальної декларації саміту пряму згадку про надання Україні допомоги до кінця 2027 року, аргументуючи це тим, що чіткі часові рамки можуть створити враження неможливості мирного врегулювання раніше зазначеного терміну. Водночас італійська влада наголосила, що «не планує блокувати» рішення Альянсу і продовжуватиме підтримувати Україну.
Висновки
Аналітики ISW вважають, що поєднання дипломатичного тиску, інформаційних маніпуляцій і публічних заяв російських посадовців має на меті змінити сприйняття конфлікту на Заході та послабити міжнародну підтримку України. ISW рекомендує уважно відстежувати подальші кроки Москви напередодні та під час саміту НАТО, оскільки вони можуть вплинути на рішення щодо подальшої допомоги та стратегії Альянсу.
Раніше ми писали про те, що Росія не має наміру вести конструктивні переговори щодо миру в Україні до 2027 року.