Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на видання Foreign Policy, РФ системно нарощує зусилля з пошуку іноземних ресурсів для поповнення підрозділів армії Путіна, що беруть участь у бойових діях проти України.
Громадяни держав Африки стали однією з пріоритетних груп, яких активно залучають до лав окупаційних військ. Для цього Москва використовує складні схеми, що маскуються під легальні пропозиції роботи у цивільних сферах.
Трагедії під виглядом працевлаштування
Доля громадянина Кенії Клінтона Могеси наочно демонструє методи, якими користується агресор. Після завершення контрактних робіт у Катарі чоловік сповістив родину про знайдену вакансію на території РФ. Однак замість обіцяної роботи за фахом він уже за кілька діб опинився на військовій підготовці.
Згодом представники української розвідки підтвердили факт загибелі Могеси на тимчасово окупованих територіях України. Під час огляду тіла було виявлено документи інших кенійців. Це дає підстави стверджувати, що за аналогічним сценарієм було завербовано значну групу його співвітчизників.
Плани та реальні втрати окупантів
З моменту початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Кремль дедалі частіше залучає вихідців з Азії, Близького Сходу та Латинської Америки. Згідно з аналітичними даними українських спецслужб, Москва поставила за мету залучити не менше 18 500 іноземних бійців упродовж 2026 року.
Аналітики Центру стратегічних досліджень зазначають, що хоча відсоток іноземців у структурі армії агресора залишається порівняно невеликим, їхня значущість зростає через критичні втрати. За оцінками експертів, загальні втрати російських сил могли сягнути позначки близько 1,3 млн осіб.
Структура вербувальної мережі та роль посередників
За інформацією офіційної влади Кенії, до російської воєнної системи вже інтегровано понад 1000 громадян цієї країни. Статистика невтішна: десятки людей отримали важкі поранення, частина повернулася додому, деякі вважаються зниклими безвісти, зафіксовано численні смертельні випадки.
Процес вербування відбувається через розгалужену інфраструктуру:
- Місцеві агенції: посередники пропонують роботу водіями, кухарями або технічним персоналом;
- Цифрові платформи: активне використання соцмереж та месенджерів (зокрема Telegram та VK);
- Корупційні зв’язки: розслідування в Кенії вказують на причетність окремих чиновників та працівників аеропортів, які за винагороду сприяли виїзду рекрутів.
Соціальні причини та позиція правозахисників
Правозахисники з організації «Голос Африки» наголошують, що більшість залучених — це «не солдати, які свідомо обрали» шлях війни. Це молодь, яка шукала можливостей для заробітку. Водночас деякі найманці йдуть на ризик свідомо. Високий рівень безробіття та складні вимоги щодо міграції до Європи змушують людей хапатися за шанс «отримати візу в Росію».
Російська дипломатична місія в Найробі традиційно заперечує звинувачення в незаконній діяльності. Проте українські дипломати фіксують присутність на полі бою представників щонайменше 36 африканських країн, які воюють на боці РФ. Наразі вербувальна машина агресора продовжує діяти через структури, що успадкували методи ПВК «Вагнер».
Раніше ми писали про те, що Європейський Союз очікує нападу Росії протягом 2026-2027 років.