Як пише «Перший Новинний» із посиланням на джерела видання Politico, Європейський Союз свідомо «викреслює» Угорщину з переліку учасників дискусій щодо найбільш чутливих тем. Головною причиною такого кроку став високий ризик потрапляння інформації до Москви.
Закриті формати замість повного складу
Керівництво ЄС почало суворо лімітувати обіг таємних матеріалів для угорської сторони. Лідери держав Європи дедалі частіше проводять зустрічі у «вузьких колах» через давні підозри щодо співпраці уряду угорського прем’єра Віктора Орбана з російською владою. Попри серйозність звинувачень, офіційний Брюссель наразі утримується від формальних санкцій, аби не спровокувати зайвого резонансу перед виборами в Угорщині, які заплановані на 12 квітня.
Раніше видання The Washington Post повідомляло, що команда Орбана не припиняла тісно контактувати із Кремлем (протягом усього періоду війни в Україні). Зокрема, угорського міністра закордонних справ Петера Сійярто звинувачують у тому, що він оперативно інформував свого російського колегу Сергія Лаврова про зміст європейських переговорів безпосередньо під час пауз у засіданнях ЄС.
Через побоювання, що конфіденційні дані опиняться в Москві, європейські політики все частіше використовують «закриті формати» зустрічей замість стандартних самітів за участю всіх 27 країн блоку. Наразі ключова дипломатія ЄС перемістилася в «малі групи», такі як E3, E4, Weimar (Франція, Німеччина, Польща), NB8 (країни Балтії та Північної Європи) та JEF (експедиційні сили 10 держав). За словами посадовців, саме низький рівень лояльності окремих членів союзу змушує обирати малі формати.
Попередження та превентивні заходи
Ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс підтвердив, що застереження щодо «надійності» Угорщини лунали ще у 2024 році. Дипломати свідомо дозували інформацію, якщо на засіданні були присутні представники Будапешта. Навіть під час підготовки до вільнюського саміту НАТО у 2023 році угорську делегацію не допускали до обговорення критично важливих пунктів. Ландсбергіс зазначив, що в присутності угорців використовувалися лише «загальні формулювання», а реальні домовленості фіксували пізніше на окремих нарадах.
Крім того, за даними джерел, об’єднання «Бухарестська дев’ятка» (союз дев’яти країн Центральної та Східної Європи) серйозно розглядало варіант виключення Угорщини зі свого складу через постійні розбіжності у питанні військової допомоги Україні.
Реакція офіційного Будапешта
Угорська влада відкидає всі звинувачення. Угорський міністр у справах Європи Янош Бока назвав ці повідомлення «фейковими новинами» та спробою дискредитувати партію «Фідес» напередодні виборів. Сійярто, своєю чергою, охарактеризував матеріал The Washington Post як абсурдні «теорії змови».
Водночас дипломати в Брюсселі натякають, що ЄС може ще більше посилити класифікацію документів, щоб зупинити витоки. Подальші кроки залежатимуть від того, чи зможе Орбан зберегти владу 12 квітня. Деякі європейські представники вважають, що його перемога підірве цілісність союзу, проте зараз ніхто не хоче «підливати масла у вогонь», щоб не підігравати прем’єру в його передвиборчій кампанії.
Політичне протистояння та підтримка ззовні
Поки в ЄС обговорюють питання безпеки, всередині самої Угорщини ситуація загострюється. Головний опонент чинної влади лідер опозиції Петер Мадяр під час виступу на мітингу назвав дії Сійярто «прямою зрадою» не лише власної країни, а й усієї Європи.
На фоні скандалу Орбан намагається заручитися підтримкою іноземних союзників: до Будапешта збираються приїхати президент Польщі Кароль Навроцький та віцепрезидент США Джей Ді Венс. Напруження додає і той факт, що на засіданні Європейської ради Угорщина заблокувала виділення Україні кредитів на суму 90 млрд євро, що вкотре підтвердило статус Будапешта як «союзника Путіна в ЄС».
Раніше ми писали про те, що Угорщина звинувачувала Україну в дроновій атаці на газопровід «Турецький потік».