Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на матеріал видання «Судово-юридична газета», військовослужбовець, який після отримання бойового поранення неодноразово перебував у стаціонарі через виникнення психічних розладів, через суд довів право на отримання додаткової винагороди.
Зокрема, командування військової частини відмовляло у здійсненні виплат, мотивуючи це тим, що госпіталізація здійснювалася через захворювання, а не внаслідок самого поранення. Проте апеляційна інстанція підтримала висновки суду першої інстанції: якщо патологія є доведеним наслідком мінно-вибухової або іншої бойової травми, а причинно-наслідковий зв’язок офіційно засвідчений військово-лікарською комісією (ВЛК), держава зобов’язана виплачувати відповідні кошти.
Обставини судової справи та діагнози військовослужбовця
Позивач виконував обов’язки у складі прикордонного загону Державної прикордонної служби України (ДПСУ). У квітні 2023 року під час виконань бойових завдань на території Донецької області прикордонник потрапив під ворожий мінометний обстріл.
Перебіг подій та наслідки для здоров’я бійця:
- Отримання травм: Зафіксовано мінно-вибухову травму та чисельні осколкові поранення.
- Документальне підтвердження: Факт травмування під час захисту Батьківщини засвідчено довідкою про обставини травми, актом про нещасний випадок, первинною медичною документацією та експертними висновками військово-лікарської комісії.
- Розвиток ускладнень: Після завершення первинного хірургічного та терапевтичного лікування у бійця проявилися хронічні психічні наслідки бойової травми.
- Медичні діагнози: Фахівці діагностували у позивача органічний астенічний розлад, який згодом переріс у змішаний тривожний та депресивний розлад, що супроводжувався стійким безсонням (інсомнією).
- Період лікування: Через погіршення стану здоров’я військовослужбовець у період із листопада 2023 року по лютий 2025 року був змушений неодноразово проходити тривалі курси стаціонарного лікування, зокрема у психіатричних установах.
За ці проміжки часу прикордонник звернувся до командування з рапортом про нарахування додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень пропорційно кількості днів перебування в лікарні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) № 168.
Обґрунтування відмови з боку командування військової частини
Управління прикордонного загону відповіло відмовою на поданий рапорт, висунувши такі аргументи:
- Надані медичні виписки та довідки нібито не підтверджують перебування особи у стаціонарі саме через поранення, отримане під час захисту Батьківщини.
- Госпіталізація була викликана загальним соматичним або психічним захворюванням, яке розвинулося пізніше, тому підстав для виплат за постановою КМУ № 168 немає.
- Позивач нібито не додав повний пакет необхідних документів безпосередньо до рапорту під час його подання.
Правові висновки та аргументація судових інстанцій
Волинський окружний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, а згодом колегія суддів апеляційної інстанції підтвердила законність цього рішення. Судді наголосили, що положення урядової постанови чітко гарантують право на додаткову винагороду військовослужбовцям, які лікуються в стаціонарі у зв’язку з пораненнями, контузіями, травмами або каліцтвами, пов’язаними із захистом держави.
Апеляційний суд повністю відкинув тезу військової частини про те, що кошти мають виплачуватися лише під час усунення безпосередніх фізичних ушкоджень.
Суд вказав на такі важливі деталі у справі № 140/3906/25:
- Офіційне визначення зв’язку: Військово-лікарська комісія зафіксувала пряму залежність між підривом на міні у 2023 році та подальшим виникненням психічних розладів.
- Юридичний статус ускладнень: Органічний астенічний розлад і депресивні стани є прямим патологічним продовженням бойової травми. Наслідок травми за законом визнається невід’ємною частиною самої травми, а не новим автономним захворюванням.
- Захист прав поранених: Звужене тлумачення нормативних актів військовою частиною позбавляло б поранених захисників соціальних гарантій у тих випадках, коли фізичні рани загоїлися, але спричинені ними системні порушення здоров’я вимагають регулярного повернення до лікарень.
Додатково суд спростував процедурні закиди військової частини:
- Порушення з боку відповідача: Отримавши рапорт, військова частина не запропонувала прикордоннику усунути недоліки чи надати додаткові довідки, а відразу винесла рішення про відмову.
- Розмежування норм права: Оцінка ступеня тяжкості поранення за висновком ВЛК потрібна лише для виплат за час відпустки для лікування, тоді як для стаціонару ключовим фактором є сам факт зв’язку між госпіталізацією та захистом Батьківщини.
Остаточний вердикт Восьмого апеляційного адміністративного суду
Восьмий апеляційний адміністративний суд відхилив апеляційну скаргу прикордонного загону, залишивши рішення Волинського окружного адміністративного суду без змін. Дії військової частини щодо ненарахування коштів визнано безпідставними. Командування зобов’язали здійснити виплату додаткової винагороди пропорційно дням перебування бійця у стаціонарних закладах.
Під час винесення постанови колегія суддів врахувала чинні правові позиції Верховного Суду, що містяться у таких рішеннях:
- Постанова Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 340/5387/22;
- Постанова Верховного Суду від 19 березня 2026 року у справі № 600/367/24.
Таким чином, судова практика остаточно закріпила обов’язок усіх військових формувань оплачувати лікування психіатричних та інших довгострокових наслідків бойових поранень за найвищим тарифом грошового забезпечення військовослужбовців.
Раніше ми писали про те, як військовим через «Армія+» подати заявку на оздоровчі виплати у 2026 році.