Як пише «Перший Новинний» з посиланням на аналітичний огляд видання «Судово-юридична газета», у 2026 році процедура військово-лікарської комісії (ВЛК) та алгоритми надання відстрочок залишаються епіцентром правових дискусій.
Реформи останніх років, що супроводжувалися ліквідацією статусу «обмежено придатний», впровадженням цифрових інструментів обліку та переглядом підзаконних актів, кардинально трансформували принципи взаємодії військовозобов’язаних із територіальними центрами комплектування (ТЦК та СП). На фоні цих змін судова гілка влади формує нові прецеденти, які чітко окреслюють межі повноважень державних органів та механізми превентивного захисту прав громадян.
Нижче наведено детальний розбір п’яти критичних питань, що базується на актуальних нормах законодавства та свіжих судових рішеннях.
Ліквідація статусу «обмежено придатний»: наслідки та реалії
Станом на сьогодні категорія «обмежено придатний до військової служби» остаточно відійшла в минуле. Після набрання чинності Законом № 3621-IX медичні комісії оперують оновленою класифікацією, яка розділяє військовозобов’язаних за чіткими критеріями придатності.
За результатами огляду ВЛК ухвалює одне з трьох рішень:
- Придатний — особа підлягає призначенню у бойові частини.
- Придатний до служби у підрозділах забезпечення — передбачає залучення до роботи у тилових структурах, логістиці, вузлах зв’язку, ТЦК та СП, медичних або охоронних формуваннях.
- Непридатний з виключенням з обліку — повне звільнення від військового обов’язку.
Особи, що мали старі висновки про обмежену придатність, повинні були пройти переогляд до 5 червня 2025 року. Проте, як свідчить постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 754/14932/24, обов’язок з’явитися на комісію виникає лише після отримання офіційного направлення та повістки. Важливо, що з 6 червня 2026 року притягнення до відповідальності за ігнорування самостійного візиту до ВЛК стає юридично неможливим через вичерпання термінів давності згідно зі ст. 247 КУпАП.
Чи правомірна відмова у відстрочці без чинного висновку ВЛК?
Поширена практика ТЦК вимагати проходження медогляду як умову для розгляду заяви про відстрочку часто виходить за межі закону. Стаття 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить вичерпний перелік підстав для звільнення від призову і не пов’язує їх із наявністю актуального висновку ВЛК.
Право на відстрочку та проходження медичної експертизи — це паралельні, а не взаємозалежні процеси. Якщо громадянин надав пакет документів згідно з Постановою КМУ № 560, комісія зобов’язана прийняти рішення. Відсутність оновлених медичних даних може бути підставою для штрафу, але не легітимним приводом для відмови у відстрочці.
Цю тезу підкріплює рішення Хмельницького окружного адмінсуду від 05.11.2025 (справа № 560/5797/25), де дії ТЦК були визнані неправомірними. Аналогічно Запорізький окружний адмінсуд у справі № 280/3862/24 став на бік позивача, підтвердивши, що ст. 19 Конституції України забороняє органам влади діяти поза межами встановлених процедур.
Оскарження вердиктів ВЛК: інструкція та терміни
Законодавство надає два шляхи перегляду рішень медичних комісій: відомчий (через вищі ВЛК) та судовий.
При адміністративному оскарженні скарга подається до регіональної або Центральної ВЛК протягом 30 діб. Необхідно надати медичні докази: епікризи, результати інструментальних досліджень та висновки профільних фахівців. Судовий же шлях передбачає подання позову до окружного адмінсуду. Терміни звернення становлять шість місяців (якщо не було досудового оскарження) або три місяці після отримання відповіді від вищої ВЛК.
Судова практика, зокрема рішення Миколаївського окружного адмінсуду від 26 лютого 2026 року у справі № 400/11163/25, демонструє: суд скасовує рішення ВЛК, якщо виявляє процедурні дефекти. У згаданому випадку комісія не провела обов’язкових лабораторних тестів, що було визнано суттєвим порушенням Положення № 402.
Пріоритетність процедур: ВЛК чи розгляд заяви про відстрочку?
Питання черговості дій ТЦК є предметом постійних суперечок. Проте актуальна судова практика все частіше диктує: спершу — розгляд права на відстрочку, потім — направлення на огляд. Право на відстрочку є первинним, оскільки воно визначає сам статус особи як такої, що не підлягає призову.
Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 13 січня 2026 року (справа № 643/12121/25) чітко вказав: згідно з п. 63 Порядку № 560, заброньовані особи або ті, хто має чинну відстрочку, не направляються на ВЛК (крім випадків добровільної згоди). Це правило поширюється і на стадію оформлення документів, що захищає громадян від передчасної мобілізації.
Дистанційна взаємодія з «Оберіг» для українців за кордоном
Для громадян, які перебувають за межами України, критичним стало питання отримання консульських послуг, що неможливе без актуальних даних у реєстрі «Оберіг». ТЦК часто вимагають особистої присутності для внесення інформації, проте суди визнають такі вимоги надмірними.
Одеський окружний адмінсуд у рішенні від 12.02.2026 (справа № 420/38061/25) зазначив: якщо особа ідентифікована через «Резерв+» або інші держреєстри, вимога особистого візиту для технічного внесення даних є безпідставною. Суд наголосив, що в умовах воєнного стану законодавство дозволяє дистанційне уточнення відомостей. Відтак, ТЦК зобов’язали опрацювати заяву чоловіка, що перебуває у Швейцарії, на основі наданих ним документів без вимоги перетину кордону.
Раніше ми писали про те, що уряд спростив правила використання знеболювальних препаратів на фронті у 2026 році.