Як інформує «Перший Новинний» з посиланням на аналітику вітчизняного сервісу, який надає доступ до даних з відкритих реєстрів OpenDataBot, держструктури, відповідальні за фінансовий контроль, протягом трьох кварталів 2025 року отримали понад 1,4 млн повідомлень про транзакції українців, які підлягають обов’язковій перевірці. Цей показник перевищив торішній на 10%, а загальний обсяг сумнівних операцій зріс майже втричі.
Державна служба фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг) фіксує 2 види ризикових дій: порогові та підозрілі операції. За 9 місяців поточного року надійшло 1,4 млн повідомлень, з яких основна частина — 83% — стосувалася транзакцій на суму від 400 000 грн. У звіті OpenDataBot зазначається, що обсяг сигналів про такі операції після короткочасного зниження в перший рік повномасштабної роботи продовжує системно збільшуватися: тільки у 2024 році зростання склало 22%, а у 2025 році щомісячний показник наблизився до 160 000 повідомлень.
Зокрема, 99% всіх повідомлень надійшли від банків. Небанківські установи надіслали майже 15 000 повідомлень. Серед усього масиву 1,18 млн операцій відносилися до порогових, а 243 000 — до підозрілих. При цьому обсяг коштів, що фігурують у сумнівних транзакціях, зріс майже втричі: до правоохоронних структур передано 794 матеріали на суму 150,46 млрд грн.
Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін запевняє, що превентивна модель відстеження дій українців дозволяє руйнувати схеми, що існували протягом багатьох років. Додатково планується впровадження інструментів штучного інтелекту для прискорення аналізу даних та оптимізації обробки інформації, що надходить.
Слід уточнити, що Держфінмоніторинг частіше контролює два типи транзакцій — порогові та підозрілі.
До порогових відносять операції від 400 000 грн, якщо вони відповідають хоча б одній з ознак:
- ризик дій, пов’язаних із сепаратизмом або тероризмом;
- ймовірність підробки інвойсів у зовнішньоекономічній діяльності;
- дистанційний рух коштів, що вказує на фінансування тероризму;
- значні зняття/зарахування готівки;
- некоректна ідентифікація або накладення санкцій на публічних діячів.
Підозрілий статус не залежить від суми. Його присвоюють на підставі поведінки клієнта, невідповідності отриманих даних або інших факторів, зафіксованих обслуговуючим банком.
Раніше ми писали про те, що Україна зобов’язалася підвищити податки для населення на вимогу МВФ.