Як пише «Перший Новинний» із посиланням на матеріал «Укрінформу», голова Державної служби статистики (Держстат) Арсен Макарчук повідомив, що проведення перепису населення стане реальним лише через півтора-два роки після того, як закінчиться війна проти РФ. Хоча фахівці вже мають певні розрахунки щодо поточної чисельності людей в країні, ці цифри наразі не виносяться на публічне обговорення.
Очільник відомства зауважив, що ці показники вже розраховані, і зараз тривають дискусії щодо того, яку саме частину даних можна оприлюднити. Він висловив сподівання на досягнення згоди з урядом, що дозволить опублікувати наявну інформацію.
Проблема актуальних даних та «плюралізм оцінок»
За словами Макарчука, останні офіційні дані від Держстату щодо чисельності населення України базуються на показниках від 1 лютого 2022 року. Відсутність нового перепису призвела до появи багатьох різних підрахунків від державних, міжнародних та приватних структур.
Ситуація з оцінкою населення виглядає так:
- Власні розрахунки готують Світовий банк, Міжнародний валютний фонд та Фонд народонаселення ООН.
- Спеціалізовані дослідження проводили також приватні медіа, зокрема Forbes Україна.
- Через різні методики виникає значна похибка — різниця між оцінками може сягати 4 млн осіб, що не дає змоги отримати детальну картину без загальнонаціонального перепису.
Чому перепис неможливий одразу після війни
Найвищу точність даних забезпечує лише класичний перепис, проте в умовах повномасштабного вторгнення Росії це завдання нездійсненне. Макарчук пояснив, що навіть після настання миру необхідно зачекати близько двох років. Цей час потрібен для завершення ключових соціальних трансформацій: повернення біженців, демобілізації захисників та повної реінтеграції громадян у суспільство. Лише за таких умов фіксація кількості та стану населення матиме практичний сенс.
Інноваційні підходи та європейський досвід
Україна збирається долучитися до Європейського раунду перепису населення у 2030 році. Це передбачає впровадження сучасних світових методик, таких як реєстраційні або комбіновані переписи, що поєднують роботу з реєстрами та часткове опитування громадян.
Приклади новітніх методів збору даних:
- В Естонії для аналізу чисельності жителів використовують понад 50 різних джерел.
- До уваги беруться непрямі показники: обсяги споживання води, кількість побутового сміття та навіть інтенсивність використання ліфтів у будинках.
Голова Держстату наголосив, що головна мета перепису — це не просто підрахунок людей, а глибоке розуміння соціально-економічних умов, вікової та гендерної структури суспільства, а також рівня доступу до інфраструктури. Такі дані є критично важливими для органів влади та громад при формуванні програм соціальної підтримки та стратегій розвитку територій.
Раніше ми писали про те, на яких напрямках росіяни можуть активізувати наступ навесні.