Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на результати дослідження, яке організував Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), суспільні настрої щодо мовного питання демонструють чітку тенденцію. Переважна більшість громадян підтримує вилучення мови країни-агресора з публічно-правової сфери.
Розподіл думок щодо загальнодержавного статусу мови
- Повне вилучення з офіційного простору: 65% опитаних переконані, що цю мову потрібно повністю прибрати з офіційного спілкування на всій території держави;
- Надання статусу другої державної: Лише 5% респондентів хотіли б бачити такий крок у масштабах усієї країни.
Регіональний розподіл та реальний консенсус
Стосовно ідеї зробити мову офіційною суто в окремих регіонах, де цього прагне більша частина місцевого населення, соціологи зафіксували такі показники:
- Загальна підтримка ідеї регіонального статусу: Цей варіант обрали 22% опитаних;
- Противники змін у власному регіоні: Із цих 22% респондентів 12% категорично не хочуть введення такого статусу у своїй області;
- Прихильники змін у власному регіоні: Лише 8% із цієї групи бажають бачити такі нововведення за місцем свого проживання;
- Не визначилися з відповіддю: Близько 2% громадян не змогли сформувати власну думку.
Загальний суспільний підсумок виглядає так:
- 77% населення виступають за повне усунення цієї мови з офіційної сфери — або в усій державі, або щонайменше у межах свого регіону;
- 13% громадян прагнуть її функціонування як офіційної у своїй області чи як другої державної на всій території України.
Динаміка суспільних настроїв (Історична ретроспектива)
Трансформація поглядів громадян щодо державної політики у мовній сфері за роками демонструє стрімкі зміни.
Вимога повного усунення з офіційного спілкування в усій Україні:
- 1997 рік — 18%;
- 2013 рік — 19%;
- 2015 рік — 21%;
- 2024 рік — 66%;
- 2026 рік — 65%.
Підтримка ідеї офіційного статусу там, де більшість цього прагне:
- 1997 рік — 36%;
- 2013 рік — 47%;
- 2015 рік — 52%;
- 2024 рік — 24%;
- 2026 рік — 22% (зокрема, не підтримують у своїй області — 12%, підтримують — 8%, важко сказати — 2%).
Бажання затвердити мову як другу державну в Україні:
- 1997 рік — 39%;
- 2013 рік — 28%;
- 2015 рік — 19%;
- 2024 рік — 3%;
- 2026 рік — 5%.
Частка респондентів, яким було важко відповісти на запитання загалом, залишається стабільною протягом усього періоду спостережень і становить від 7% до 8%.
Сприйняття проблеми дискримінації та вплив медіа
Дослідження також охопило тему суб’єктивного сприйняття тиску на російськомовних громадян:
- 78% опитаних впевнено стверджують, що «жодних проблем із використанням» цієї мови в країні немає;
- 17% респондентів вважають, що такі мешканці зазнають систематичних утисків (у 2022 році цей показник становив лише 5%).
Фахівці КМІС наголошують, що опитування фіксувало саме суб’єктивні оцінки, а не реальний досвід. Зростання цього показника значною мірою зумовлене впливом інформації з медіаресурсів, які споживають громадяни. Це може свідчити про поширення маніпулятивних даних, спрямованих на формування хибних уявлень.
Показники всередині групи людей, які вважають, що утиски існують (17% від загальної кількості):
- 55% із них усе одно вимагають вилучення мови з офіційного обігу на всій території або хоча б у своїй області;
- 30% цієї категорії виступають за надання офіційного статусу у своєму регіоні чи загальнодержавного визнання.
Раніше ми писали про те, за яких умов українці підтримають тимчасове припинення війни з РФ.