Це розповсюджена стоматологічна практика: як стверджують лікарі Клініка Доброго Стоматолога, така процедура дозволяє зберегти власний зуб навіть за високого ступеня руйнування, не вдаючись до видалення. У статті детальніше розглянемо, що вони собою являють, якими бувають, як встановлюються та які їхні переваги і недоліки.
Що таке зубні штифти та які їхні види є?
Стоматологічним, або зубним штифтом називається невелика ортопедична конструкція, яку фіксують у корені зуба. Штифт складається з двох частин – кореневої та зовнішньої. Перша необхідна для міцної фіксації, а друга слугує основою для реставрації пломбою чи коронкою. Штифт встановлюють, якщо власний зуб зруйнований більш ніж на 50%, він депульпований (нерв видалено), а корінь не пошкоджений та у гарному стані.
Важливо: штифт та імплант – не те саме. Головна відмінність полягає у тому, що для штифта необхідний здоровий власний зубний корінь, а імплант ставиться замість нього. Тобто під час підготовки до імплантації корінь, якщо він ще залишився, обов’язково видаляється.
Зубні штифти виготовляються із різних матеріалів, що зумовлює свої властивості. Такі конструкції бувають:
- Металевими. Зазвичай використовують спеціальні стоматологічні сплави чи титан, що характеризується високою біосумісністю. Такі штифти вважаються традиційними і були найпопулярнішими впродовж тривалого часу. Вони міцні, тому добре підходять для відновлення функціональності жувальних зубів, стійкі до значних навантажень, довговічні та доступні за ціною. Але метал – досить жорсткий матеріал, що може спричиняти тріщини кореня, у деяких людей виникає алергія (рідко, проте буває), а ще такий стрижень може бути помітним крізь емаль через темний колір, через що для фронтальних зубів не використовується.
- Скловолоконними. Штифти із композитних матеріалів – це конструкції, що стали найбільш поширеними у сучасній стоматології. Головна їхня перевага – колір у тон зубів, котрий забезпечує високі естетичні показники: штифт не просвічує крізь емаль, а тому виступає ідеальним варіантом для реставрації зубів у зоні посмішки. Скловолоконні вироби сумісні з тканинами людського організму, а тому не викликають алергічних реакцій, вони еластичні, завдяки чому не провокують руйнування кореня, проте рівномірно розподіляють жувальне навантаження. Але вони мають і свої недоліки: міцність все ж таки менша, ніж у металевих аналогів, а ціна вища. Більшість стоматологів радять ставити скловолоконні конструкції на фронтальні зуби, а металеві – на жувальні.
- Керамічні – це штифти, що забезпечують максимально естетичний результат, адже їхній колір найбільш близький до природних зубів. Вони не викликають алергій, не темніють з часом, не окислюються, але можуть бути більш крихкими у порівнянні з попередніми типами, а ще дорожчі за них.
Вибір певного матеріалу штифта залежить від кожної конкретної ситуації. Наприклад, керамічні конструкції, хоча й найбільш естетичні, можуть використовуватися не у всіх клінічних випадках. Саме тому остаточне рішення ухвалюється стоматологом на основі результатів огляду та розробленого плану лікування.
Як встановлюють зубний штифт?
У більшості випадків така процедура потребує кількох візитів до лікаря, адже спочатку необхідно провести лікування. Загальний план дій виглядає наступним чином:
- Збір анамнезу, огляд та діагностика. Перш за все, стоматолог оглядає ротову порожнину, а також обов’язково призначає КТ або рентгенографію, адже необхідно оцінити стан кореня, щоб зрозуміти, чи можливе відновлення на штифті взагалі.
- Лікування кореневого каналу та супутніх патологій. Зазвичай значне руйнування зуба провокує карієс або його наслідки, що потребує попередньої терапії. У процесі лікар видаляє нерв, тобто депульпує зуб, очищує та дезінфікує кореневий канал, ставить препарати (за необхідності) та тимчасову пломбу, призначає наступний візит.
- Установка штифта. Спочатку стоматолог готує місце, де безпосередньо буде конструкція, встановлює її та фіксує спеціальним матеріалом.
Наступний крок у лікуванні – це вже реставрація зуба фотополімерною пломбою або коронкою залежно від обраного способу.
Зазначимо, що всі стоматологічні маніпуляції виконуються під якісною місцевою анестезією, завдяки чому пацієнт не відчуває у процесі жодного болю чи навіть дискомфорту. Після установки можуть бути неприємні відчуття, але вони зникають протягом кількох днів.
Зубні штифти – це сучасний метод відновлення сильно пошкоджених зубів. Конструкції міцні, розраховані на значні навантаження, рівномірно їх розподіляють та довго служать – у середньому 5-15 років залежно від матеріалу. Крім того, вони дозволяють зберегти свій зуб та відновити його без обов’язкового видалення та імплантації, що значно дешевше. Проте у деяких пацієнтів бувають алергічні реакції, є ризик тріщини кореня, а навколо штифта може з’явитися запалення тканин. Щоб уникнути неприємних наслідків, варто вибирати клініку з гарною репутацію та досвідченими лікарями.