Як повідомляє Telex, в Угорщині оприлюднили розслідування про затримання українського інкасаторського конвою, який перевозив кошти та інвестиційне золото для Ощадбанку. У матеріалі йдеться, що рішення про операцію могло ухвалюватися на найвищому політичному рівні.
Інцидент стався на території Угорщини під час транзиту українського банківського вантажу з Австрії до України. Після розголосу справа переросла у міжнародний скандал, а дії угорських силовиків викликали претензії з боку української сторони, пише Перший Новинний.
Що сталося з українським конвоєм
За даними Telex, 5 березня два броньовані фургони української інкасаторської служби рухалися з Австрії до Києва. Вантаж перевозили з віденського офісу Raiffeisen Bank до центрального офісу Ощадбанку в Україні.
На трасі українські автомобілі наздогнала поліцейська машина з увімкненими проблисковими маячками. Конвой змусили звернути до зони відпочинку біля населеного пункту Алача, де на інкасаторів уже чекали озброєні бійці угорського контртерористичного центру TEK.
Після зупинки співробітники Державної податкової та митної служби Угорщини вилучили з фургонів готівку та інвестиційне золото. Загальну вартість вантажу у розслідуванні оцінили у 27 мільярдів форинтів.
Українських інкасаторів після кількох годин обшуку відпустили, однак їм наказали залишити територію Угорщини. Пізніше обмеження щодо них скасували.
Що стверджує розслідування Telex
Угорське видання пише, що рішення про операцію проти українського «золотого конвою» ухвалювалося не на звичайному правоохоронному рівні. За даними журналістів, до цього могло бути причетне вище політичне керівництво Угорщини, зокрема Віктор Орбан.
Telex посилається на розмови з джерелами, які були прямо або опосередковано пов’язані зі справою. За їхніми словами, юридичні підстави для затримання існували лише формально, а сама операція була пов’язана з політичним розрахунком.
У матеріалі зазначається, що напередодні рейду аналітичні матеріали щодо конвою передали угорській контррозвідці. Водночас, за даними видання, вони ґрунтувалися не на власних розвідувальних даних, а на інформації іншої спецслужби.
Чому в справі згадують Орбана
За версією Telex, справжнім тлом операції міг бути політичний конфлікт навколо нафтопроводу «Дружба». Орбан, як пише видання, вважав, що Україна з політичних мотивів блокує постачання нафти до Угорщини.
Саме цим джерела Telex пояснюють поспіх із затриманням конвою. За їхніми словами, тодішнє керівництво Угорщини хотіло відповісти Києву силовим кроком.
На економічному форумі 5 березня, коли громадськість ще не знала про затримання українських інкасаторів, Орбан зробив заяву щодо нафтопроводу.
«Ми переможемо, і ми переможемо силою, не буде жодних компромісів, ми прорвемо нафтову блокаду. Ми змусимо українців беззастережно відкрити нафтопровід».
У Telex звертають увагу, що ця заява прозвучала в день операції. Прессекретар Берталан Хавасі від імені Орбана не став коментувати деталі спецоперації та порадив журналістам звертатися до компетентних органів.
Як Угорщина пояснювала вилучення коштів
Після затримання конвою угорська сторона намагалася представити операцію як успіх силовиків. Відео затримання публікували на урядовій сторінці, натякаючи на можливе незаконне походження вантажу або контрабанду.
Державна податкова та митна служба Угорщини почала розслідування за підозрою у відмиванні коштів. Водночас Центральний банк Австрії, за даними Telex, висловив здивування такими звинуваченнями та підтвердив, що міжнародне транспортування готівки є стандартною і законною банківською практикою.
У березні юристи Ощадбанку звернулися зі скаргою до Головної слідчої прокуратури Угорщини. Вони звинуватили посадовців у зловживанні службовим становищем та перевищенні повноважень.
У матеріалі також згадують заяву тодішнього угорського міністра Яноша Лазара, який після вилучення коштів сказав, що Будапешт не має наміру їх повертати.
«Ми не знаємо, хто і навіщо відправив ці гроші, повертати не будемо».
Після цього Орбан підписав указ, за яким вилучені кошти та золото мали залишатися під контролем угорських органів щонайменше два місяці — до завершення слідчих дій.
Чим завершилася історія з активами
Ситуація змінилася після поразки партії «Фідес» на виборах. Як пише Telex, Державна податкова та митна служба Угорщини повернула українській стороні вилучені активи.
Одночасно Національне управління імміграційної поліції скасувало обмеження щодо українських інкасаторів. Ідеться про заборону на в’їзд та перебування в Угорщині.
Видання також повідомляє, що прокурор, який мав доступ до секретних документів, дійшов висновку про недостатність даних для підтвердження нацбезпекових ризиків щодо українців у межах імміграційного провадження.
Які питання залишилися після розслідування
Telex пише, що угорські служби звернули увагу на українські перевезення ще до інциденту. За даними видання, з 2022 року через Угорщину регулярно транспортували значні обсяги готівки в Україну.
Окрему увагу угорських органів привернула ймовірна участь у логістиці Геннадія Кузнецова, якого в розслідуванні називають колишнім офіцером української розвідки. У Будапешті його пов’язували з українським політичним керівництвом, а його минуле використали як формальний привід для підозр.
Водночас Telex зазначає, що навіть підозрілі для угорських служб обставини самі по собі не означали порушення закону. За версією видання, наявних даних було недостатньо для силової операції, однак уряду цього вистачило, щоб створити справу навколо українського конвою.
Нагадаємо, раніше ми писали про висновки ISW щодо причин активізації масованих атак Росії на Україну.