Як інформує «Перший Новинний» з посиланням на матеріал Reuters, п’ять провідних держав Євросоюзу (ЄС) ініціювали розробку моделі тимчасового обмеження прав нових членів блоку. Спільний документ, підготовлений Німеччиною, Францією, Нідерландами, Бельгією та Люксембургом, покликаний посилити гарантії дотримання верховенства права після розширення Євросоюзу.
Що пропонується і навіщо
Дискусія щодо перегляду умов членства не вщухає в європейських столицях уже кілька місяців — і це не випадково. Чорногорія розраховує вступити до ЄС у 2028 році, тоді як Албанія, Україна та Молдова активно просувають свої заявки на членство. Частина урядів наполягає на жорсткіших інструментах контролю, посилаючись на свіжу пам’ять про системні проблеми з Угорщиною за прем’єрства Віктора Орбана.
Документ п’яти країн передбачає кілька варіантів для майбутніх договорів про вступ:
- нова система моніторингу стану демократії та свободи ЗМІ;
- спеціальне застереження, що дозволить запроваджувати санкції у разі відступу нового члена блоку від базових цінностей ЄС;
- тимчасове урізання права голосу нових членів у питаннях, де вимагається одностайність — розширення ЄС, зовнішня політика та бюджетні рішення;
- заборона повного доступу до єдиного ринку та тимчасові обмеження на в’їзд і працевлаштування громадян нових країн-членів ЄС;
- скорочення виплат зі структурних та когезійних фондів — інструментів ЄС для фінансування інфраструктури та вирівнювання економічного розвитку між багатими і бідними членами блоку;
- жорсткий контроль над верховенством права та незалежністю судової влади після вступу.
Скептицизм Берліна, Парижа та Гааги
Німеччина, Франція та Нідерланди скептично ставляться до прагнення Єврокомісії розширювати нереформований союз, побоюючись підриву інституційної спроможності блоку. За даними опитувань, більшість французів і німців виступають проти прийняття нових членів — 54% та 51% відповідно. Саме тому ці держави наполягають на жорстких гарантіях ще до підписання договорів про вступ.
Що це означає для України
Київ занепокоєний ризиком затягування власної заявки на вступ — зокрема через президентські вибори у Франції, що вносять непередбачуваність у позицію Парижа. Єврокомісія розробила кілька варіантів реформи процесу вступу, зокрема прискорений шлях для України. На технічному рівні більшість вимог Будапешта в рамках євроінтеграційних консультацій вже узгоджено, однак питання парламентського представництва національних меншин у Верховній Раді залишається відкритим і може ускладнити подальший переговорний процес із ЄС.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив, що Варшава не чинитиме перешкод на шляху України до членства. Втім, глава уряду чітко окреслив позицію: жодних індивідуальних преференцій для Києва бути не може — умови вступу мають бути однаковими для всіх кандидатів.
Раніше ми писали про те, що українці масово виїжджають із Польщі на тлі очікуваного перегляду правил тимчасового захисту.