Як інформує «Перший Новинний» з посиланням на джерела The Washington Post, Пентагон проводить підготовку до проведення наземних операцій в Ірані, що можуть тривати кілька тижнів: до Близькосхідного регіону прибувають тисячі американських солдатів і морських піхотинців. Якщо президент США Дональд Трамп ухвалить рішення про ескалацію, «конфлікт» перейде у значно небезпечнішу фазу.
Формат операції та потенційні загрози
Джерела видання зазначають, що йдеться не про повномасштабне вторгнення США, а про серію рейдів силами спеціальних операцій та звичайних піхотних підрозділів. Така місія пов’язана з високими ризиками для американських військових через іранські безпілотники, ракетні удари та застосування саморобних вибухових пристроїв.
Протягом останнього місяця в адміністрації Трампа обговорювали можливість захоплення острова Харг — ключового вузла експорту іранської нафти в Перській затоці. Також розглядаються рейди в інші прибережні райони поблизу Ормузької протоки. Метою таких дій є виявлення та знищення озброєння та сил Ірану, які здатне уражати військові та комерційні судна. За оцінками чиновників, виконання цих завдань може тривати від кількох тижнів до двох місяців.
Залучення морської піхоти та стратегічні цілі
До регіону вже спрямовано 31-й експедиційний корпус морської піхоти, до складу якого входять близько 2 200 моряків і піхотинців. Цей підрозділ має значні можливості для проведення подібних кампаній, проте існують логістичні обмеження щодо тривалості бойових дій без додаткового постачання боєприпасів та спорядження.
Відставний високопоставлений офіцер ЗС США зауважив, що острів Харг є найважливішою територією Ірану в затоці, проте американські військові вивчають і інші частини суші ближче до Ормузької протоки як потенційні об’єкти для операцій. Захоплення територій має на меті не лише військовий успіх, а й створення політичного тиску на іранський режим, що дасть США серйозні козирі під час майбутніх перемовин. Найбільшою проблемою при цьому залишається організація надійного захисту військ, які утримуватимуть захоплені позиції.
Раніше ми писали про те, чому Україну досі не прийняли до НАТО.