Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на «РБК-Україна», комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті констатував, що держави ЄС демонструють поступове «охолодження» та знижують рівень гостинності стосовно українських біженців-чоловіків.
Зокрема, наразі в окремих урядових колах європейських країн тривають дискусії про можливість урізання чи повного скасування механізмів гуманітарного прихистку для українських чоловіків мобілізаційного віку (18-60 років). Водночас профільні міжнародні інституції наголошують на необхідності ретельної перевірки таких намірів на відповідність засадам міжнародного права.
Ознаки дискримінації та правові застереження Ради Європи
Високопосадовець зауважив, що будь-який поділ біженців з України за певними критеріями потребує суворого юридичного обґрунтування, аби уникнути порушення прав людини. Спроби позбавити захисту виключно чоловіків конкретної вікової категорії містять ознаки подвійної сегрегації, оскільки зачіпають одночасно дві захищені ознаки — стать особи та її вік.
Правова позиція О’Флаерті щодо принципу рівності:
- «Тягар доведення»: Запровадження подібних обмежень автоматично «викликає питання рівності» перед законом. Держава, яка наважиться на такий крок, зобов’язана надати неспростовні докази відсутності незаконного утиску.
- Легітимна аргументація: На думку єврокомісара, вагомим виправданням для країн-партнерів може слугувати потреба проведення мобілізаційних заходів і проходження служби в армії країни, яка зазнала масштабного нападу (зокрема, йдеться про вторгнення РФ в Україну).
- Пріоритет міжнародних конвенцій: Навіть за умови визнання оборонних потреб України, уряди іноземних країн мають керуватися міжнародними стандартами. Ці норми чітко регламентують наявність законних винятків, за яких примусовий призов до війська є неможливим.
Легітимні підстави для звільнення від служби у ЗСУ та роль індивідуального підходу
Чиновник згадав конкретні юридичні прецеденти, які визнає світова спільнота. Зокрема, йдеться про релігійні або світоглядні переконання громадян. Віряни певних конфесій, наприклад Свідки Єгови, мають законне право відмовитися від виконання військових обов’язків зі зброєю в руках через свої релігійні догми, і глобальне законодавство розцінює таку позицію як цілком обґрунтовану.
Механізми врегулювання правових суперечок:
- Альтернативні зобов’язання: Відмова від зброї не звільняє особу від обов’язків перед суспільством, адже в такому разі передбачається «проходження цивільної служби» або виконання інших суспільно корисних робіт.
- Неприпустимість автоматизму: Запровадження тотальних заборон, які позбавляють прав усю групу чоловіків без винятку, є юридично деструктивним кроком.
- Індивідуальна процедура: Єдиним законним шляхом вирішення цієї проблеми є детальний «розгляд кожного випадку» у персональному порядку, де вивчатимуться особисті обставини кожного заявника.
Баланс між суверенним правом України на мобілізацію та обов’язками партнерів
О’Флаерті окремо підкреслив, що європейські інституції жодним чином не оскаржують суверенне право української влади закликати своїх громадян повертатися з-за кордону для оборони держави від нападу Росії. Подібні заходи є абсолютно природними та правомірними для держави, яка здійснює законний захист своєї територіальної цілісності.
Проте єврокомісар встановив чітку межу для іноземних урядів: якщо треті держави вирішують сприяти мобілізаційним процесам в Україні, вони не мають права діяти всупереч загальноприйнятим гуманітарним конвенціям. Це означає заборону на масові депортації чи автоматичні анулювання документів. Замість цього органи влади в ЄС мають забезпечити ретельний правовий аналіз кожної окремої заяви про надання або продовження статусу біженця чи тимчасового захисту.
Остаточний висновок Ради Європи щодо правомірності дій країн ЄС
Аналіз міжнародно-правових норм та офіційної позиції профільного комісара демонструє чіткі правові межі для європейських держав:
- Чи мають країни ЄС право на автоматичну тотальну відмову? Ні, не мають. Запровадження загальних заборон та автоматичне позбавлення статусу захисту для всіх чоловіків певної вікової групи без винятку є прямим порушенням міжнародного права, оскільки містить очевидні ознаки незаконної дискримінації за статтю та віком.
- Чи мають вони право відмовити в індивідуальному порядку? Так, але за суворих умов. Іноземні уряди мають право ухвалювати рішення щодо кожної особи окремо. Проте відмова у наданні чи продовженні прихистку є легітимною лише після проведення детального персонального аналізу справи, під час якого обов’язково мають бути враховані всі передбачені міжнародними конвенціями винятки (наприклад, неможливість призову через релігійні переконання чи інші гуманітарні підстави).
Раніше ми писали про те, що Польща та Угорщина пригрозили заблокувати євроінтеграцію України.