Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на матеріали Polsat News та Euronews, очільник Міністерства національної оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш оголосив, що Варшава не погодиться на приєднання України до Європейського Союзу (ЄС), якщо не припиниться «героїзація» певних історичних постатей.
Водночас новопризначений прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, який у червні скасував тривале вето Будапешта на старт євроінтеграційних переговорів з Києвом, наразі чинить опір подальшому просуванню цього процесу. Угорський лідер аргументує свою позицію захистом прав етнічних меншин, необхідністю дотримання справедливості щодо держав Західних Балкан та сильним внутрішньополітичним тиском у власній країні.
Історичні претензії Польщі та позиція Косиняка-Камиша
Керівник польського оборонного відомства наголосив, що офіційний Київ зіткнеться з серйозними перешкодами під час інтеграції до ЄС, якщо продовжить використовувати символіку Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА) як національні символи.
Ключові тези заяви польського урядовця:
- Європейські цінності: Неприпустимо зводити на «п’єдестал» діячів, які свого часу руйнували європейську співпрацю.
- Категорична відмова: З ідеологією Степана Бандери Україна не зможе стати членом ЄС, і жодна зовнішня сила не диктуватиме Польщі, як голосувати з питань розширення блоку.
- Внутрішні чинники в Україні: Міністр погодився з припущенням журналістів про те, що в Києві нібито діють певні сили, які свідомо не бажають інтеграції країни до об’єднаної Європи.
- Суворі стандарти пам’яті: Кожна держава-кандидат зобов’язана виконати жорсткі критерії входження, зокрема у сфері поваги до історичного минулого сусідів. Партнерство не можна будувати на русі, що викликає біль, неприйняття та поширює неправдиві відомості щодо сусідніх країн блоку.
Зміна тактики Угорщини щодо інтеграції України за нового прем’єр-міністра Мадяра
Скасування на початку червня вето Будапешта на запуск першого етапу переговорів про вступ України до ЄС з боку нового прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра викликало оптимізм у європейських інституціях. Цей крок ознаменував завершення багаторічного курсу екскерівника угорського уряду Віктора Орбана щодо блокування української євроінтеграції та отримав позитивну оцінку від голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн і голови Євроради Антоніо Кошти.
Проте Мадяр оперативно «стримав» єврооптимістичні очікування у Брюсселі та заблокував прискорення інтеграційного процесу України:
- Коригування підсумкових документів: На червневому саміті Європейської ради угорський прем’єр вимагав вилучити зі спільного комюніке фразу про необхідність «якнайшвидшого» відкриття всіх інших переговорних напрямів з Україною.
- Поетапний контроль: За словами угорського лідера, відкриття першого переговорного кластера не означає автоматичного та швидкого розблокування наступних п’яти напрямів, оскільки Будапешт вважає таку ідею недоцільною.
- Блокування у Брюсселі: На минулому тижні представники Угорщини на рівні робочих груп заблокували затвердження спільної позиції ЄС щодо відкриття інших п’яти кластерів для України. Через це Європейська комісія знизила амбіції і тепер планує відкрити у липні лише два переговорні напрями замість п’яти.
Причини угорського спротиву та політичне підґрунтя
Аналітики та дипломати пов’язують поточну позицію угорського уряду із комплексом внутрішніх та зовнішніх чинників.
Головні чинники впливу на рішення Будапешта:
- Фінансовий інтерес: Перед зняттям першого вето щодо України Мадяр досяг домовленості з Урсулою фон дер Ляєн про розморожування 16,4 млрд євро з фондів ЄС для Угорщини. Попри запевнення обох сторін про відсутність зв’язку між цими подіями, експерти бачать тут пряму залежність. Скасування першого вето було потрібне Мадяру переважно для відновлення статусу конструктивного партнера в ЄС.
- Питання національних меншин: Подальший поступ Києва Угорщина та її керівна партія «Тиса» пов’язують із виконанням двосторонньої угоди щодо розширення прав угорської спільноти в Україні на освіту та використання мови. Деталі цієї угоди наразі не оприлюднені в жодній із столиць, а запланована зустріч Мадяра з Президентом України Володимиром Зеленським на Закарпатті так і не відбулася.
- Баланс із Західними Балканами: Прем’єр Угорщини декларує захист інтересів Албанії, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії, які перебувають у статусі кандидатів роками, а в деяких випадках і десятиліттями працювали над вступом до ЄС.
- Суспільні настрої в Угорщині: Попри поразку Орбана на виборах цієї весни, більшість угорського суспільства через тривалий вплив пропаганди досі скептично ставиться до євроінтеграції України. Це змушує нового прем’єра діватись обережно.
Наступним критичним етапом перевірки відносин стане найближче засідання Ради ЄС із загальних питань, де держави-члени мають винести рішення щодо офіційного відкриття двох додаткових переговорних напрямів для України та Молдови.
Раніше ми писали про те, що європейські країни заявляють про необхідність спільної позиції щодо Росії, вважаючи пріоритетом посилення безпеки та оборони.