Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на аналітичний матеріал видання «Європейська правда», виконавча влада ЄС має намір пролонгувати юридичний статус тимчасового захисту для громадян України ще на один річний період, проте цей крок торкнеться далеко не всіх категорій біженців. Законодавчу пропозицію щодо перегляду відповідної загальноєвропейської директиви 26 червня оприлюднив єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер.
Згідно з ініціативою Єврокомісії, дію особливого правового режиму прихистку планують затвердити до 4 березня 2028 року. Водночас у документі прописано механізм відмови у наданні статусу тим особам, які за чинними нормами внутрішнього українського законодавства підпадають під категорію військовозобов’язаних і не володіють законними підставами для перетину державного кордону.
За чинною процедурою, сформований проєкт масштабних коригувань до директиви має пройти ратифікацію у Раді ЄС. Для підготовки цього документа уповноважені особи безпосередньо в Брюсселі провели низку закритих розмов із європейськими посадовцями, причетними до розробки законодавчих нововведень.
Демографічний зріз українських мігрантів у Європі
Масштабність майбутніх змін підтверджують останні статистичні відомості. За офіційними даними статистичної служби Євростат, станом на березень 2026 року підпрограмою колективного тимчасового захисту на території країн ЄС через повномасштабну агресію РФ користувалися 4,33 мільйона українських громадян.
Основними державами за кількістю прийнятих «утікачів» від вторгнення РФ є:
- Німеччина: лідер за загальним показником — 1 274 955 осіб (що становить 29,4% від загальноєвропейської кількості);
- Польща: посідає друге місце — 961 405 осіб (це дорівнює 22,2%);
- Чеська Республіка: замикає трійку лідерів — 379 820 осіб з найвищою щільністю біженців (34,8 особи на 1000 місцевих жителів).
У загальній демографічній структурі українських мігрантів, які перебувають під європейським патронатом, пропорції розподілилися наступним чином:
- Жінки: становлять найбільшу групу — 43,3%;
- Неповнолітні діти: складають 30,1% від загальної кількості;
- Дорослі чоловіки: становлять частку в 26,6%.
Политичні перспективи та закриті домовленості в Раді ЄС
Уже наступного тижня підготовлений пакет документів надійде на розгляд європейським дипломатичним представникам. Фінальне голосування та юридичне ухвалення ініціативи заплановано завершити до початку офіційного періоду літніх відпусток апарату єврочиновників, який традиційно стартує у середині липня.
Попри суто процедурні етапи, у реальних політичних кулуарах подібні резонансні проєкти з високою вагою Європейська комісія заздалегідь детально погоджує з лідерами провідних держав-членів об’єднання. На основі цього аналітики мають вагомі підстави стверджувати, що неофіційну згоду на впровадження обмежень уже висловила значна частина європейських урядів.
Щойно Рада ЄС затвердить цей нормативний акт, в’їзд до європейських країн для громадян, які намагаються уникнути призову до лав Збройних Сил України, суттєво ускладниться. Процес схвалення вважається майже гарантованим, оскільки регламент не вимагає абсолютного консенсусу чи одностайності від усіх 27 країн-учасниць — для позитивного рішення достатньо набрати кваліфіковану більшість голосів.
Магнус Бруннер відкрито підтвердив, що Брюссель пішов на цей крок після затяжних двосторонніх переговорів із Києвом. За словами єврокомісара, у такий спосіб ЄС прагне врахувати «оборонні потреби та зростаючі потреби» України у відновленні людського потенціалу, резюмувавши, що це пряме прохання українського керівництва.
Категорії громадян, на яких поширюються обмеження
Нові нормативні заборони та фільтри стосуватимуться кількох чітко визначених груп осіб:
- Чоловіки вікової групи від 23 до 60 років: це основне ядро потенційних відмовників, які згідно з нормами українського права не мають легальної згоди на виїзд під час дії особливого періоду.
- Добровольці молодше 23 років та жінки-військовослужбовці: особи, які раніше за власним бажанням уклали контракти із ЗСУ, також отримають відмову в отриманні пільгового статусу в ЄС, допоки не нададуть офіційних документів про звільнення з лав армії.
- Особи зі спеціальними дозволами на відрядження: якщо військовозобов’язаний громадянин чи діючий військовий виїхав до Європи на законних підставах за наявності тимчасового дозволу на перетин кордону, але згодом відмовився повертатися в Україну в установлений термін, він автоматично позбавляється права на європейський захист та відповідні соціальні пакети.
Алгоритм перевірки документів на кордоні та гарантії для біженців зі стажем
Спеціалізовані міграційні служби та прикордонні органи європейських держав упроваджують жорстку схему верифікації потенційних бенефіціарів. У разі прибуття особи чоловічої статі віком від 23 до 60 років із запитом на притулок, уповноважені структури зобов’язані вимагати від заявника вичерпні документальні підтвердження легальності його виїзду. Громадянину доведеться надати офіційне посвідчення чи довідку, які повністю звільняють його від виконання військового обов’язку на батьківщині та дають право на безперешкодні закордонні поїздки.
Водночас у документі чітко прописані правила захисту для тих осіб, які вже перебувають на території ЄС. Громадяни, які встигли оформити документи до моменту офіційної публікації та набрання чинності цим законодавчим актом, можуть бути спокійні — закон не матиме зворотної сили. Примусова депортація на територію України для цієї категорії мігрантів на даний момент повністю виключена.
Аналогічні правила діють і для юнаків, яким виповнилося 23 роки безпосередньо під час їхнього проживання в європейських країнах за програмою захисту — їхні документи продовжуватимуть автоматично на загальних підставах.
Попередження Ради Європи щодо загрози дискримінації
Попри рішучість Брюсселя, правозахисні інституції висловлюють серйозне занепокоєння. Напередодні оприлюднення директиви комісар із прав людини Ради Європи Майкл О’Флаерті оприлюднив офіційний меморандум, закликавши уряди країн не поспішати зі згортанням соціальних програм. Європейський правозахисник наголосив, що будь-які трансформації мають суворо відповідати принципам міжнародного гуманітарного права, базовим з яких є непорушний «принцип невислання» осіб у зону небезпеки. На переконання О’Флаерті, наразі жоден регіон України не можна вважати повністю безпечним.
Комісар Ради Європи додав, що обов’язок проходити службу є законним елементом самооборони держави, проте це не нівелює зобов’язань інших країн щодо надання гуманітарного прихистку. Він підкреслив, що чинна Директива ЄС створювалася на основі загальних ризиків для всього населення, тому виключення окремої групи людей лише «за ознакою статі та віку» потребує надзвичайно серйозного та ґрунтовного обґрунтування, аби не стати прямим проявом дискримінації за міжнародними стандартами.
Альтернативна «лазівка»: перехід на класичний статус біженця
В інституціях Європейського Союзу звинувачення в дискримінаційному характері нових положень відкидають. Один із профільних експертів євроструктур у коментарі зазначив, що загальна процедура надання притулку залишається недоторканною. Будь-який громадянин зберігає за собою право подавати індивідуальне клопотання про надання повноцінного статусу біженця на загальних підставах відповідно до Конвенції про статус біженців.
Проте експерти застерігають: саме лише небажання служити або страх перед бойовими діями не є достатнім приводом для отримання індивідуального біженства. Для успішного проходження цієї тривалої та складної процедури заявнику доведеться довести факти потенційних переслідувань, загрозу тортур, свавільного чи непропорційного покарання, незаконного позбавлення волі або ж заявити про відмову від військової служби з глибоких релігійних чи моральних міркувань совісті за повної відсутності альтернативної цивільної служби на батьківщині.
Програми добровільного повернення та репатріації
Поступово продовжуючи дію екстреного захисту, ЄС закладає підґрунтя для довгострокової стратегії репатріації. Єврокомісар Бруннер оголосив про запуск спеціальної пілотної програми добровільного повернення та відновлення.
Як пояснили обізнані з деталями проєкту європейські посадовці, ініціатива покликана забезпечити громадян інформацією щодо реального стану справ у конкретних українських населених пунктах. Люди зможуть дізнатися про наявність житлового фонду, функціонування закладів освіти, доступність медичного обслуговування, щоб самостійно ухвалити зважене рішення про повернення. Ця програма перебуває на початковій стадії розробки та фінансування. За планом, її повноцінний запуск відбудеться до кінця 2026 року, що ознаменує плановий перехід європейських країн від екстрених систем захисту до довгострокових правових рішень.
Аналіз поточної політичної та юридичної ситуації в Брюсселі вказує на те, що ЄС із високою ймовірністю успішно втілить заплановані обмеження в життя вже до середини липня.
Чи вдасться Євросоюзу реалізувати цей план: підсумковий висновок
На користь реалізації цього плану свідчать три ключові фактори:
- Відсутність потреби в одностайності: для затвердження оновленої директиви Раді ЄС не потрібна згода абсолютно всіх 27 держав-членів. Рішення ухвалюється кваліфікованою більшістю, що повністю нівелює ризик блокування з боку окремих країн.
- Попереднє кулуарне узгодження: Єврокомісія ніколи не виносить проєкти такої політичної ваги на офіційний стіл дипломатів без заздалегідь досягнутих закритих домовленостей із ключовими європейськими столицями (зокрема Берліном та Варшавою, які приймають найбільше мігрантів).
- Прямий запит від Києва: Брюссель діє не одноосібно, а за офіційним проханням української влади для забезпечення оборонних потреб держави.
Головна проблема реалізації полягатиме не в ухваленні закону, а в його практичному виконанні. Правозахисні застереження Ради Європи та наявність легальної «лазівки» у вигляді подачі заяв на класичний статус біженця можуть спровокувати судове навантаження на міграційні органи країн ЄС через тривалі індивідуальні розгляди. Проте загальний екстрений доступ до колективного тимчасового захисту та автоматичних соціальних пільг для нових ухилянтів буде повністю і гарантовано закритий.
Раніше ми писали про те, що в Єврораді рекомендують не прискорювати скасування тимчасового захисту для українців в ЄС.