Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на матеріал видання «Європейська правда», Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’ФлаертІвиступив із офіційним закликом до урядів європейських країн.
Посадовець наполягає на неприпустимості поспішного згортання статусів тимчасового захисту та діючих програм соціальної підтримки для громадян України, які були змушені виїхати до Європи внаслідок розв’язаної РФ повномасштабної війни. Відповідну заяву-спостереження оприлюднила пресслужба Ради Європи.
Занепокоєння Комісара РЄ та наявні тенденції в ЄС
За офіційними даними, станом на березень 2026 року на території держав-членів Європейського Союзу було зареєстровано близько 4,3 млн українських громадян, які користуються механізмом тимчасового захисту. О’ФлаертІвисловив глибоку стурбованість через активізацію політичних дискусій стосовно необхідності перегляду умов перебування українців. Зокрема, йдеться про пропозиції позбавляти прихистку чоловіків призовного віку або ж вихідців із умовно безпечних українських регіонів.
Очільник правозахисного інституту Ради Європи звернув увагу на низку негативних тенденцій, які фіксуються в країнах, що надали притулок:
- поступове урізання обсягів фінансової та соціальної допомоги;
- впровадження внутрішніх політик, спрямованих на стимулювання повернення громадян додому;
- помітне зростання соціальної «втоми від українських біженців» у європейських спільнотах.
Майкл О’ФлаертІпідкреслив, що нинішній етап вимагає більшої солідарності, а не її зменшення. На думку посадовця, реальна безпекова ситуація на території України наразі не відповідає базовим умовам для організації безпечного, добровільного та гідного повернення людей. Скорочення матеріальної допомоги без глибокого аналізу індивідуальних обставин кожної родини загрожує тим, що українці опиняться у скрутному правовому та фінансовому становищі, через що повертатимуться на батьківщину не за власним бажанням, а під тиском критичних обставин.
Безпекові аргументи та загроза бюрократичного колапсу
Комісар РЄ наголосив, що позбавлення захисту окремих категорій осіб за узагальненими шаблонними критеріями є прямим порушенням фундаментальних принципів захисту прав людини. Посадовець навів два ключові аргументи:
- Відсутність безпечних зон: жоден регіон України зараз не можна вважати абсолютно безпечним. Російські повітряні атаки регулярно фіксуються навіть у найвіддаленіших західних областях, а показники поранених і загиблих серед цивільного населення за останні місяці досягли найвищого рівня з моменту вторгнення 2022 року.
- Правова альтернатива для чоловіків: штучне прив’язування права на притулок до виконання військового обов’язку призведе лише до того, що чоловіки призовного віку почнуть масово подавати індивідуальні заяви на повноцінне оформлення статусу біженця. Це спровокує критичне навантаження на національні міграційні служби. З огляду на це, О’ФлаертІвимагає від держав забезпечувати виключно індивідуальний підхід під час розгляду кожної окремої справи.
Комплекс рекомендацій Ради Європи
У підсумковому документі Комісар сформував чіткий перелік рекомендацій для країн-учасниць:
- продовжувати дію юридичного захисту «стільки, скільки це буде необхідно» через механізм пролонгації директив або впровадження альтернативних внутрішніх схем до повної стабілізації безпекової ситуації в Україні;
- утриматися від ухвалення нормативних актів та заходів, які прямо чи опосередковано підштовхуватимуть українців до виїзду;
- не висувати рівень працевлаштування чи тривалість проживання в країні як обов’язкові критерії для подовження права на перебування, а також максимально враховувати потреби вразливих верств населення;
- зберігати безперешкодний доступ до стандартної процедури отримання притулку (статусу біженця) у разі, якщо в загальній системі тимчасового захисту все ж будуть запроваджені обмеження для певних груп.
Слід додати, що Данія вже офіційно анонсувала наміри припинити надання прихистку українським чоловікам, які підпадають під критерії призову.
Юридичний контекст Директиви ЄС та плани Брюсселя
Запроваджена у березні 2022 року Директива про тимчасовий захист надала мільйонам українців автоматичний доступ до ринку праці, медичного обслуговування, житла та освіти в країнах Євросоюзу без перевантаження класичної системи надання притулку. Спочатку цей крок планувався як короткостроковий надзвичайний захід, проте його терміни неодноразово переглядалися. На сьогоднішній день чинна директива діє до 4 березня 2027 року.
Керівні органи Євросоюзу планують випрацювати фінальне рішення щодо подальшого правового статусу українських громадян у липні 2026 року, а в разі затягування погоджень — у вересні.
Сьогодні, у п’ятницю, 26 червня, Європейська комісія має офіційно представити свою нову законодавчу пропозицію щодо продовження дії Директиви про тимчасовий захист для втікачів від війни в Україні ще на один рік — тобто до 4 березня 2028 року. Суть та архітектуру цієї ініціативи о 10:30 за київським часом оголосить єврокомісар із питань міграції Магнус Бруннер.
Наразі представники Єврокомісії не розголошують, чи міститиме оновлений документ додаткові обмежувальні правки, зокрема щодо потенційної відмови в захисті особам, які залишили Україну всупереч вимогам національного законодавства (зокрема, військовозобов’язаним чоловікам). Після офіційного оприлюднення пропозиції Єврокомісії її наступним етапом стане обов’язкове обговорення та затвердження Радою ЄС.
Раніше ми писали про те, що українцям у Польщі відмовляють в наданні PESEL UKR.