Як повідомляє «Перший Новинний» з посиланням на Інститут вивчення війни (ISW), російський бізнесмен і медіаменеджер Костянтин Малофєєв та ідеолог «руського міра» Олександр Дугін під час Петербурзького міжнародного економічного форуму представили доповідь із трьома варіантами розвитку Росії до 2036 та 2050 років.
На думку аналітиків ISW, Кремль здатний використовувати подібні наративи у власній інформаційній грі — насамперед для формування вигідного для себе публічного образу.
Сценарії майбутнього від кремлівських ідеологів
У межах представленої доповіді Малофєєв і Дугін виокремили три ключові моделі розвитку подій:
- «Оптимістичний» передбачає захоплення російськими військами Києва, Одеси та Харкова, а також повний розпад Європейського Союзу до 2036 року. Фактично це максималістська картина тотальної перемоги Росії — не лише на українському фронті, а й у геополітичному протистоянні із Заходом загалом.
- «Песимістичний» сценарій змальовує протилежну картину: поразку РФ у війні, інтеграцію України до НАТО та повну втрату Москвою впливу на пострадянському просторі. Цей варіант є для Кремля неприйнятним і описує саме те, чого російська влада прагне уникнути за будь-яку ціну.
- «Інерційний» є найбільш тривожним з аналітичного погляду: він припускає застосування ядерної зброї у разі відсутності суттєвих змін на лінії фронту. Збереження поточного патового становища автори доповіді розглядають як потенційний тригер для ядерної ескалації.
Навіщо це Кремлю
Аналітики ISW наголошують, що представлені сценарії є відірваними від реальності та надміру радикальними, тому, ймовірно, використовуються Кремлем із конкретною інформаційною метою — для створення образу «більш раціонального» російського диктатора Владіміра Путіна на тлі відверто екстремістських пропозицій Малофєєва та Дугіна. Таким чином російська влада балансує між запитами ультранаціоналістичного середовища, яке вимагає продовження війни за будь-яку ціну, та реальними спроможностями армії на полі бою. Дозволяючи подібним ідеям циркулювати у публічному просторі, Кремль зберігає підтримку радикального табору, водночас позиціонуючи себе як «стриману сторону» конфлікту.
Вплив українських ударів на форум
Відкриття Петербурзького економічного форуму було затьмарене серією атак ЗСУ на стратегічні об’єкти в тилу РФ. За даними Генерального штабу ЗСУ, вогневого ураження зазнали корвет Балтійського флоту «Бойкій» у Кронштадті, «Петербурзький нафтовий термінал» — критичний об’єкт для експорту енергоресурсів у Балтійському регіоні, Кронштадтський морський завод та підприємство «Прогрес» у Мічурінську, що виробляють компоненти для російського озброєння. Офіційних підтверджень від Москви щодо ураження цих об’єктів не надходило.
Експерти ISW зазначають, що атаки на нафтову інфраструктуру дедалі відчутніше тиснуть на «експорт нафти та нафтопереробну галузь» Росії загалом. Крім того, удари по об’єктах поблизу Санкт-Петербурга саме в день відкриття форуму підірвали пропагандистський образ «економічної стійкості», який Кремль традиційно намагається транслювати іноземним учасникам і партнерам заходу.
Безкомпромісність Москви та внутрішні дискусії
Попри очевидні економічні та військові втрати, правитель Росії Владімір Путін продовжує дотримуватися «максималістських цілей» щодо захоплення територій Донбасу, не відступаючи від жодної зі своїх ключових вимог, а удари по українських містах тривають. Водночас BBC фіксує дедалі виразніші ознаки розгубленості серед російської експертної спільноти: все частіше лунають сумніви щодо спроможності Москви досягти задекларованих завдань, зважаючи на колосальну людську, економічну та репутаційну ціну такої політики. Поява подібних матеріалів у російських ЗМІ та фахових виданнях свідчить про наростальну внутрішню напругу навколо війни — напругу, яку Кремль поки що не в змозі повністю приглушити.
Раніше ми писали про те, чому Росія активізувала масовані атаки на Україну.