Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на аналітику Інституту вивчення війни (ISW), масштабні дії українських сил на південному фронті на початку березня 2026 року створили критичну ситуацію для російського командування.
Зокрема, тактичні успіхи українських військ під Оріховом та Гуляйполем переростають в оперативні проблеми для ворога, ставлячи під загрозу амбіційні плани Кремля щодо захоплення Запорізької області. Після початку активних дій Сил оборони окупаційне угруповання військ «Дніпро» практично повністю втратило наступальний імпульс на ключових ділянках лінії зіткнення.
Згідно з висновками ISW, спроба загарбників взяти Оріхів у «кліщі», наступаючи одночасно зі сходу (з боку Гуляйполя) та заходу, зазнала повного краху. ЗСУ не лише зупинили просування окупаційних підрозділів 58-ї загальновійськової армії РФ, а й витиснули загарбників із низки населених пунктів.
Рішучий тиск з боку українських військ змусив ворожі підрозділи перейти до глухої оборони замість підготовки до анонсованого весняно-літнього наступу «визволителів».
Однією з причин успіху українських контратак стала самовпевненість російського командування. Використовуючи тактику інфільтрації малих груп піхоти в тил, загарбники знехтували закріпленням на зайнятих рубежах. Відсутність фортифікацій на новозайнятих окупантами позиціях, дозволила захисникам України блискавично повернути контроль над втраченими територіями. Крім того, серйозним ударом по логістиці та управлінню окупантів стала блокада Starlink, що набула чинності 1 лютого — це дезорієнтувало армію агресора в критичний момент українського натиску.
Каскадна криза резервів
Ситуація на Запоріжжі змушує вороже керівництво приймати екстрені та ризиковані рішення. Для утримання фронту під Оріховом окупанти планують зняти частини з Херсонського напрямку, що неминуче оголить берегову лінію Дніпра.
Також відомо, що підрозділи загарбників доводиться хаотично перекидати між напрямками: наприклад, 137-й полк ПДВ ЗС РФ був перекинутий на Херсонщину, проте через загрозу, що виникла під Сумами (район Юнаківки), частину підрозділів «визволителів» довелося терміново повертати назад. Такі маневри морською піхотою та десантниками суттєво підривають здатність окупантів наступати на основному напрямку — на український «оборонний вал» на Донбасі.
Стратегічна безвихідь Кремля
Аналітики підкреслюють, що серія локальних операцій Сил оборони перетворилася на стратегічну проблему для Росії. Обмеженість людських ресурсів не дозволяє Москві одночасно купірувати прориви на півдні та готувати масштабний удар у Донецькій області.
На поточний момент загарбники демонструють повну нездатність прорвати укріплену українську оборону, попри регулярні заяви російського диктатора Володимира Путіна про перевагу «другої армії світу». На думку ISW, Кремлю доведеться або повністю переглядати план наступальної кампанії на 2026 рік, або визнати неможливість досягнення поставлених цілей із захоплення великих територій в Україні.
Раніше ми писали про зарплати військових у квітні 2026 року.