Як повідомляє «Перший Новинний» з посиланням на матеріал видання «На пенсії», український ринок хлібобулочних виробів демонструє стійке зростання цін. Доктор економічних наук, головна наукова співробітниця Інституту аграрної економіки Світлана Черемісіна у коментарі для 24 Каналу підтвердила: темпи здорожчання хліба у 2026 році суттєво перевищують показники попереднього року, а тенденція до подальшого зростання збережеться щонайменше до кінця літа.
Динаміка зростання цін у 2026 році
Нинішні щомісячні темпи подорожчання хлібобулочної продукції у 1,5–2 рази вищі за торішні. Для порівняння — показники 2025 року:
- пшеничний хліб вищого ґатунку — зростання на 2% щомісяця;
- житній хліб — на 1,3% щомісяця;
- батони — на 0,5–1% щомісяця.
У 2026 році ці показники кардинально змінилися в бік прискорення. Черемісіна пояснює, що виробники змушені підвищувати ціни поступово, оскільки попит на соціальні сорти хліба залишається вкрай чутливим до вартості. Різке одномоментне підвищення ризикує призвести до обвалу попиту, тому підприємства обирають стратегію «малих кроків» — стабільного щомісячного здорожчання без різких стрибків.
Поточна цінова ситуація
Станом на червень 2026 року зафіксовано такі цінові показники:
- пшеничний хліб вищого ґатунку — 64,55 грн/кг (+6,6% з початку року);
- хліб першого ґатунку — 53,42 грн/кг (+9,4% — найвищий відносний приріст серед усіх категорій);
- житній хліб — 54,65 грн/кг (+6,7%);
- батон — 32,47 грн за 500 г (+5,4%).
Лише протягом травня 2026 року різні види хліба зросли в ціні на 1,9–3,5%, що підтверджує збереження та прискорення висхідного тренду.
Прогноз на червень 2026 року
За оцінками Черемісіної, у червні цінова динаміка не зміниться:
- пшеничний хліб вищого ґатунку — до 66–67 грн/кг (+3–5% лише за один місяць);
- хліб першого ґатунку — до 55 грн/кг;
- житній хліб — до 56–57 грн/кг;
- батон — до 33–34 грн за 500 г.
Таким чином, із початку року сукупне здорожчання різних категорій хліба вже становитиме від 10 до 15%.
Причини висхідного цінового тренду
Черемісіна виокремлює кілька ключових чинників, що формують цінове навантаження на галузь:
- Енергетична складова — підвищення вартості електроенергії та палива безпосередньо впливає на собівартість виробництва та логістики. Хлібопекарні підприємства є енергоємними виробництвами, тому будь-яке коливання тарифів одразу позначається на кінцевій ціні продукту.
- Сировинний фактор — зростають ціни на борошно, дріжджі та пакувальні матеріали, що є базовими складовими собівартості хліба.
- Соціально-економічні умови — дефіцит кваліфікованої робочої сили на тлі мобілізації та еміграції змушує підприємства підвищувати заробітні плати, збільшуючи фонд оплати праці. Інфляційні очікування та ризики девальвації гривні посилюють невизначеність при плануванні виробничих витрат.
- Воєнний чинник — нестабільна робота енергосистеми внаслідок руйнувань, завданих Росією, змушує підприємства використовувати резервні генератори, що суттєво збільшує витрати на виробничий цикл.
Виробники частково нівелюють зростання витрат через підвищення маржі на кондитерські та здобні вироби, де рентабельність є вищою. Саме в цьому сегменті очікується ще стрімкіше здорожчання — випереджувальними темпами порівняно із соціальними сортами хліба. За підсумками 2026 року сукупне зростання цін на хліб в Україні може сягнути 25%.
Ситуація з іншими продуктами
Здорожчання не обмежується лише хлібобулочною групою — в Україні продовжують зростати ціни на широкий спектр продуктів харчування.
Проте за окремими позиціями фіксується протилежна динаміка:
- вершкове масло — після тривалого зростання ціни почали знижуватися; середня вартість упаковки вагою 200 грамів наразі становить 105–110 грн проти колишніх 115–120 грн. Експерти пов’язують це зниження із сезонним збільшенням виробництва молочної сировини та стабілізацією імпортних постачань.
Раніше ми писали про те, які продукти подорожчають в Україні влітку 2026 року: відповідь експертів