Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на матеріал видання «Судово-юридична газета», взаємодія військовозобов’язаних громадян із територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) не завжди обмежується питаннями обліку чи оформлення документів.
- Способи захисту військовозобов’язаних та особливості розгляду спорів з ТЦК
У певних ситуаціях військовозобов’язані не погоджуються з рішеннями чи бездіяльністю службових осіб ТЦК та СП через порушення персональних прав.
Українське законодавство передбачає кілька механізмів захисту — від подання скарги до звернення до адміністративного суду. Водночас порядок оскарження, перспективи справи та строки розгляду залежать від обставин, тому універсального сценарію для спору немає.
Які дії ТЦК можна оскаржити
Рішення, дії або бездіяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки стають предметом оскарження за наявності факту порушення законних інтересів військовозобов’язаного.
Залежно від конкретної ситуації «спір» стосується:
- питань військового обліку та внесення відомостей про порушення його правил;
- процедури вручення повісток та випадків адміністративного затримання;
- відмови в наданні відстрочки чи знятті військовозобов’язаного з розшуку;
- постанов про накладення адміністративних штрафів за статтями 210 та 210-1 КУпАП;
- рішень військово-лікарських комісій (ВЛК) щодо ступеня придатності до військової служби;
- інших розпоряджень, пов’язаних із мобілізацією.
Сама незгода заявника не гарантує визнання дій ТЦК протиправними. Кожна справа оцінюється окремо на основі фактичних обставин та норм права.
Куди можна подати скаргу на ТЦК
Судовий розгляд — не єдиний варіант захисту. Законодавство дозволяє звертатися до вищих інстанцій.
Дії районного підрозділу оскаржуються в обласному чи міському ТЦК та СП. Крім того, скарги приймають Міністерство оборони України, Центральне управління Військової служби правопорядку (ВСП) Збройних Сил України та Генеральний штаб Збройних Сил України.
Вибір установи залежить від характеру порушення та кінцевої мети військовозобов’язаного.
Коли спір із ТЦК може дійти до суду
Окремим інструментом є звернення до адміністративного суду. Спори щодо рішень чи бездіяльності ТЦК як суб’єкта владних повноважень розглядаються виключно в порядку адміністративного судочинства.
Розгляд здійснюють окружні адміністративні суди за правилами підсудності — за місцем проживання позивача або за місцезнаходженням відповідача.
Типовою підставою для позову є відмова ТЦК вирішити питання щодо зняття військовозобов’язаного з розшуку та вилучення відомостей про порушення обліку зі спеціалізованих баз даних.
Остаточний результат залежить від наявних доказів, причин внесення даних та правових підстав для збереження чи видалення інформації.
Перелік підстав для звернення до суду
Юридичною підставою для подання позовної заяви до адміністративного суду є процесуальні та матеріальні порушення з боку службових осіб ТЦК та СП, зокрема:
- Ігнорування права на відстрочку: відмова у прийнятті заяви або неприйняття рішення за наявності законних підстав (навчання, бронь, інвалідність чи догляд за членами сім’ї);
- Порушення процедури притягнення до відповідальності: винесення постанови про накладення штрафу без вчасного інформування військовозобов’язаного про дату та місце розгляду справи;
- Ігнорування медичних документів: прийняття висновку ВЛК про придатність без урахування наявних діагнозів чи без проведення належного огляду;
- Неправомірне внесення даних до реєстрів (зокрема, «Оберіг»): внесення відомостей про перебування військовозобов’язаного в розшуку або про порушення правил обліку за відсутності належних доказів чи протоколу;
- Процесуальні порушення при врученні повісток: видача документів без належних реквізитів, підпису уповноваженої особи чи з порушенням порядку вручення;
- Протиправне утримання: примусове затримання чи доставлення до ТЦК та СП з перевищенням службових повноважень.
Алгоритм дій для оскарження рішень ТЦК у судовому порядку
Судовий захист прав військовозобов’язаного здійснюється за чіткою послідовністю дій:
- Досудова фіксація порушення: отримання письмової відмови, постанови про накладення штрафу чи витягу з реєстру. Направлення офіційного адвокатського запиту чи особистого звернення для отримання матеріалів справи.
- Визначення юрисдикції та підсудності: підготовка звернення до окружного адміністративного суду за місцем реєстрації військовозобов’язаного або за юридичною адресою відповідного ТЦК та СП.
- Складання та подання позовної заяви: підготовка процесуального документа із зазначенням нормативно-правових підстав, вимог позивача та додаванням доказової бази.
- Сплата судового збору: перерахування коштів у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму (1331,20 грн у 2026 році) або додавання документів про звільнення від сплати.
- Подання клопотання про забезпечення позову: надсилання заяви про тимчасове зупинення дії оскаржуваного рішення чи постанови ТЦК та СП на час розгляду справи судом.
- Участь у судовому процесі та отримання рішення: супровід справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження з подальшим отриманням виконавчого листа.
Перелік необхідних документів
Пакет матеріалів для суду повинен містити:
- копію паспорта громадянина України та РНОКПП (позивача);
- копію військово-облікового документа;
- оскаржуване рішення (постанову, висновок ВЛК чи письмову відмову);
- докази попередніх звернень до ТЦК та СП (копії заявок із відміткою про отримання або поштові квитанції);
- підтвердження правової позиції (медичні довідки, документи про підстави для відстрочки);
- квитанцію про сплату судового збору або документ, що підтверджує пільги.
Тривалість розгляду справи у суді/процесуальні строки
Закон визначає чіткі часові межі для подання позову: 1 місяць — для оскарження постанов про адміністративне правопорушення та 6 місяців — загальний строк для звернення з моменту, коли військовозобов’язаний дізнався про порушення.
Фіксованого терміну розгляду справи немає. Тривалість процесу залежить від складності спору, обсягу доказів, процесуальної поведінки сторін та завантаженості суду.
У справах щодо зняття з розшуку чи оскарження рішень перша інстанція у спрощеному провадженні зазвичай триває від 2 до 3 місяців.
Зазначений строк не є фіксованим для всіх випадків. У разі подання апеляції розгляд продовжується в суді другої інстанції, що додає ще 2–4 місяці. На час судового процесу позивач має право подати клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення.
Раніше ми писали про те, як військовому отримати направлення на ЕКОПФО у 2026 році.