Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на матеріал видання The New York Times, головна недільна газета Ізраїлю «Єдіот Ахронот» підсумувала загальні настрої всередині держави щодо домовленостей президента США Дональда Трампа з Тегераном промовистим заголовком «Погана угода».
Реакція ізраїльських медіа та політичних кіл
Зокрема, ізраїльтяни обґрунтовано стверджують, що поточне формулювання документа повністю ігнорує ключові безпекові виклики, які походять від іранського режиму. Протягом минулого року Ізраїль брав безпосередню участь у двох війнах проти Ірану, остання з яких розпочалася наприкінці лютого за активної участі збройних сил США. Проте тепер ізраїльська сторона, яку представники Білого дому не залучали до переговорного процесу, опинилася фактично ізольованою від умов потенційного мирного врегулювання. Попри відсутність офіційно оприлюдненого тексту меморандуму, розкритих у засобах масової інформації деталей виявилося цілком достатньо для виникнення потужної хвилі обурення серед ізраїльських політичних діячів усіх ідеологічних напрямків.
Суть домовленостей та задекларовані цілі уряду
Згідно з наявною інформацією, першочергово узгоджений меморандум містить такі пункти:
- Судноплавство: Відновлення вільного руху суден в Ормузькій протоці.
- Порти: Зняття американської морської та економічної блокади з іранських портів.
- Перемир’я: Пролонгація квітневого припинення вогню ще на 60 днів задля організації детальних переговорів стосовно санкційного тиску та ядерної програми Тегерана.
Такий дипломатичний план кардинально відрізняється від тих орієнтирів, які на початку воєн публічно задекларував прем’єр-міністр Беньямін Нетаньяху, а саме:
- Повне усунення ядерної та балістичної загроз з боку Ірану.
- Остаточне припинення фінансування Тегераном радикальних угруповань «Хезболла», ХАМАС і хуситів.
- Створення передумов для повалення чинного іранського режиму.
Критика експертів та нищівна оцінка опозиції
Колишній виконувач обов’язків радника прем’єр-міністра Ізраїлю з національної безпеки Джейкоб Нагель зазначив, що лідер США у будь-якому разі оголосить про «повну перемогу». Проте експерт звернув особливу увагу на те, що розробка балістичних ракет та всебічна підтримка проксі-груп узагалі не фігурують серед тем майбутніх міждержавних переговорів.
Представники опозиційних сил висловилися ще жорсткіше:
- Ексміністр оборони Авігдор Ліберман назвав цю міжнародну угоду справжньою катастрофою для Ізраїлю.
- Лідер парламентської опозиції Яїр Лапід охрестив підписання документа одним із найшокуючих провалів держави у сфері національної безпеки та зовнішньої політики.
Позиція чинної влади та приховані проблеми пропозиції
Чинні ізраїльські посадовці здебільшого утримуються від розлогих коментарів, оскільки прагнуть уникнути погіршення відносин із главою Білого дому. Нетаньяху у своїй офіційній заяві лише запевнив, що Іран ніколи не матиме ядерної зброї, і вони з президентом США повністю згодні у цьому питанні, свідомо уникнувши згадок про ракети чи фінансування проксі-сил.
Водночас анонімне високопоставлене джерело в Ізраїлі окреслило головні деструктивні проблеми запропонованого плану:
- Відсутність чітких рішень щодо вже збагаченого Іраном урану.
- Фінансове підживлення іранської державної скарбниці замість її економічного виснаження.
- Вимушене призупинення успішної військової кампанії ЦАХАЛ проти терористичної структури «Хезболла» в Лівані.
Внутрішньополітичний тиск та ліванський кейс
Новий раунд масштабних бойових дій у Лівані спалахнув після інтенсивних обстрілів з боку «Хезболли» наприкінці лютого, одразу після початку спільної американо-ізраїльської війни проти Ірану. Наразі Тегеран жорстко наполягає на взаємозв’язку між загальним миром та ліванським кейсом. Хоча Ізраїль намагався не допустити поєднання цих питань, його вплив на Трампа наразі є сильно обмеженим.
З огляду на парламентські вибори, що мають відбутися в країні до кінця жовтня, Нетаньяху перебуває під серйозним внутрішнім політичним тиском. Водночас керівник уряду уникає публічних суперечок із лідером США, оскільки продемонстровані тісні відносини з Вашингтоном є його вагомим козирем перед виборцями. Градус напруги суттєво посилив і нещодавній недільний інцидент, коли армія Ізраїлю завдала удару по командному центру «Хезболли» в Бейруті. Після цього Трамп виступив із закликом до стриманості та гостро розкритикував Тель-Авів, заявивши, що цього нападу не мало статися.
Спроби організації екстрених перемовин
На тлі кризи прем’єр-міністр Ізраїлю намагається організувати термінову зустріч із президентом США. За даними ізраїльського джерела, очільник уряду прагне провести ці переговори одразу після повернення американського лідера з саміту країн G7 у Європі наступного тижня або ж невдовзі після цього. Нагальна потреба в особистій зустрічі виникла саме через стрімке загострення напруженості навколо мирного процесу з Іраном та умов припинення вогню з угрупованням «Хезболла».
Закулісні деталі спілкування лідерів США та Ізраїлю
Раніше президент США Дональд Трамп визнав, що під час надто емоційної телефонної розмови з використанням нецензурної лексики назвав прем’єр-міністра Ізраїлю «божевільним». Обурення американського лідера викликали триваючі бойові дії ізраїльської армії в Лівані, які суттєво ускладнюють спроби Вашингтона досягти масштабної угоди з Іраном про тривале припинення вогню.
Згідно з інсайдерськими даними інформаційного порталу «Axios», глава Білого дому також заявив Нетаньяху, що без його підтримки той опинився б у в’язниці, а поточні дії Тель-Авіва налаштовують світову спільноту проти Ізраїлю. Водночас Трамп підкреслив, що попри всі суперечки, загалом вони з ізраїльським прем’єр-міністром ладнають.
Раніше ми писали про те, що США не відмовилися від намірів скоротити підтримку НАТО.