Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на звіт Інституту вивчення війни (ISW), Російська Федерація посилює тиск на самопроголошеного лідера Білорусі Олександра Лукашенка, вимагаючи ширшої участі країни у збройному конфлікті проти України. Водночас білоруський очільник намагається протистояти цим вимогам, прагнучи зберегти фінансову підтримку Москви та залишки державного суверенітету.
Що вимагає Кремль
За даними видання WSJ із посиланням на колишнього співробітника російської розвідки, Кремль домагається від Мінська виконання кількох ключових умов:
- дозволу на запуск безпілотників із білоруської території;
- розширення лінії зіткнення на захід, щоб змусити Київ перекинути частину бойових підрозділів із передової на білоруський кордон;
- за невиконання цих умов Москва погрожує припинити фінансування Мінська.
Паралельно Росія формує інформаційне тло, зображуючи Україну як загрозу для Білорусі. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія як союзник готова допомагати Мінську «відбивати будь-які загрози», зокрема з боку України.
Як Лукашенко чинить опір
Попри наростальний тиск, Лукашенко уникає повного втягнення у бойові дії. В ISW фіксують, що з 2022 року білоруський очільник:
- не погоджується на використання власної армії у війні;
- блокує масштабний призов білорусів до лав російських військ;
- утримується від кремлівської риторики про «українську загрозу»;
- зберігає відносно нейтральні позиції у публічних заявах.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Білорусь відреагувала на його ультиматум і вимкнула ретранслятори, які допомагали Росії коригувати удари «Шахедів» по українських містах.
Хронологія загострення
- 15 травня — Зеленський доручив Силам оборони розробити план реагування на загрози з білоруського напрямку та посилити Чернігівсько-Київський рубіж; МЗС отримало завдання розробити інструменти дипломатичного тиску на Мінськ.
- 19–21 травня — в Росії відбулися навчання з підготовки та застосування ядерних сил; окремо Росія доставила ядерні боєприпаси до польових пунктів зберігання ракетної бригади на території Білорусі.
- 16 червня — Лукашенко публічно вибачився перед Зеленським за різкі висловлювання; український президент зажадав підкріпити слова реальними діями.
- 19 червня — Зеленський закликав Лукашенка протягом семи днів припинити коригування російських атак дронів по Україні.
- 20 червня — Зеленський оголосив про виявлення на білоруській території російських ретрансляторів для наведення безпілотників.
Ядерні навчання як інструмент тиску
З 19 по 21 травня в Росії відбулися навчання з підготовки та застосування ядерних сил. У Міноборони РФ визначили їхньою метою «вдосконалення навичок керівного складу», перевірку готовності військ до «запобігання агресії» та відпрацювання взаємодії в умовах виконання бойових завдань. В ISW розцінюють ці маневри як демонстрацію сили та інструмент психологічного тиску на Україну і країни НАТО — реальну підготовку до застосування ядерної зброї аналітики вважають малоймовірною.
Оцінки експертів та військових
Командувач Національної гвардії України генерал-майор Олександр Півненко зазначив, що загроза з боку Росії через білоруську територію стане реальною лише за умови концентрації близько 70 000 військових. Водночас він наголосив, що українські Сили оборони вживають усіх необхідних заходів для недопущення такого сценарію.
Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Олександр Сирський наголошує на необхідності формування нових бригад для захисту території та стримування можливого наступу у разі загострення ситуації з білоруського напрямку.
Дослідник програми російських та білоруських студій Ради зовнішньої політики «Українська призма» Павло Радь в ефірі телеканалу «Апостроф» зазначив, що Лукашенко стурбований ультиматумом Києва щодо ретрансляторів і активно шукає шляхи уникнення ескалації, намагаючись балансувати між Москвою та Києвом.
Заступник голови Об’єднаного перехідного кабінету (ОПК) Павло Латушко зауважив, що режим Лукашенка досяг максимального рівня військової готовності за весь час свого існування, планомірно інтегруючи оборонний та законодавчий потенціал Білорусі у воєнну машину РФ. Попри масштабну мілітаризацію, самостійний наступ білоруської армії залишається малоймовірним через відсутність суспільної підтримки участі у війні.
Мобілізаційні заходи
У Гродненській області Білорусі розпочалися масштабні мобілізаційні навчання: військкомати масово викликають військовозобов’язаних громадян. У межах заходів планується оповістити близько 2 000 осіб для перевірки облікових даних. У Київській області, своєю чергою, розпочато підготовчі роботи з організації кругової оборони населених пунктів на тлі розвідувальних оцінок щодо можливих загроз із північного напрямку. Речник ДПСУ Андрій Демченко заявив: у разі вторгнення чи провокацій по противнику «одразу буде відкрито вогонь» із застосуванням усіх наявних засобів ураження.
Раніше ми писали про те, що інтенсивність і дальність ударів України по Росії суттєво зросли останнім часом.