Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на X-акаунт Міністерства закордонних справ Польщі (МЗС) під керівництвом міністра Радослава Сікорського (Radosław Sikorski), 1,73 млн біженців з України отримали правовий та фінансовий захист у цій державі після вимушеного виїзду через повномасштабне вторгнення Російської Федерації (РФ).
У дипломатичному відомстві зазначили, що оприлюднені показники свідчать про масштабні зусилля суспільства з підтримки громадян України у найважчий період. За оцінками Міністерства фінансів Польщі та Німецького інституту світової економіки Кіля (IfW Kiel / Institut für Weltwirtschaft — аналітичний центр, що досліджує глобальну економіку), сукупні видатки польського сектору державного управління разом із приватними пожертвами громадян сягнули майже 1% валового внутрішнього продукту (ВВП) країни.
Масштаб фінансової допомоги та залученість суспільства
Загалом громадяни та уряд країни спрямували понад 10 млрд злотих (близько 121 млрд грн або $2,71 млрд) безпосередньо на підтримку вимушених переселенців з України. Соціологічні спостереження фіксують високий рівень залученості населення:
- 77% місцевих жителів брали активну участь у волонтерських ініціативах, закупівлі гуманітарних товарів та фінансових зборах;
- 7% людей безплатно надали власне житло для проживання вимушених переселенців з України на початковому етапі війни.
Окрім прямої соцпідтримки, 1,73 млн осіб із кодом PESEL UKR (Універсальна електронна система обліку населення / Powszechny Elektroniczny System Ewidencji Ludności зі спеціальним статусом для українців) отримали офіційні гарантії. Це забезпечує доступ до безплатної медицини у закладах NFZ (Національний фонд здоров’я / Narodowy Fundusz Zdrowia — державна установа, що фінансує медичні послуги в Польщі), ринку праці, дитячих садків, шкіл та соціальних виплат за програмою «800+» (раніше «500+»).
За даними Управління з питань іноземців Польщі (UdSKiR / Urząd do Spraw Cudzoziemców — орган виконавчої влади, що відповідає за міграційну політику), найбільшу кількість вимушених переселенців з України зареєстрували у Мазовецькому воєводстві (з центром у Варшаві — понад 330 тисяч осіб), Нижньосілезькому (Вроцлав — понад 180 тисяч) та Малопольському (Краків — понад 150 тисяч).
Фінансовий баланс: витрати Польщі та податкові надходження від українців
Суттєву частину навантаження взяли на себе місцеві бюджети та самі громадяни України, які інтегрувалися у польську економіку:
- Понад 1,4 млрд злотих (близько 16,94 млрд грн або $379,47 млн) виділила безпосередньо Варшава з міського бюджету на забезпечення першочергових потреб, медичне обслуговування, функціонування пунктів масового розміщення та адаптацію українських дітей у навчальних закладах столиці;
- Понад 65% працездатних українців зі статусом тимчасового захисту офіційно працевлаштувалися та сплачують податки й страхові внески до Управління соціального страхування Польщі (ZUS / Zakład Ubezpieczeń Społecznych — державна організація, що відповідає за пенсійне та соціальне страхування);
- Більш ніж 10–15 млрд злотих (близько 121–181,5 млрд грн або $2,71–4,07 млрд) у формі податків (ПДВ, ПДФО) та соціальних внесків сплатили українські працівники й підприємці до польського бюджету за час повномасштабної війни, що фактично повністю перекрило прямі державні видатки на соціальні виплати.
Зміна суспільних настроїв та соціологічний контекст
Водночас оприлюднені дані з’явилися на тлі помітного зниження лояльності до вимушених переселенців з України.
Згідно з опитуванням Центру дослідження громадської думки (CBOS / Centrum Badania Opinii Społecznej — польська соціологічна служба), уперше від початку великої війни частка противників прийому біженців з України зросла до 53%, перевищивши кількість прихильників такого рішення (41%). Для порівняння, у березні 2022 року рівень підтримки сягав 94%.
Аналітики Центру зазначають, що основними чинниками зростання напруги є занепокоєння щодо навантаження на соціальну інфраструктуру, ринок оренди нерухомості, бюджетні ресурси, а також ухвалення Сеймом (нижньою палатою парламенту Польщі) нових поправок до Спеціального закону (Specustawa). Ці зміни скасували компенсації для приватних господарств за розміщення біженців з України (програма «40+») та запровадили жорстку вимогу про обов’язкове шкільне навчання українських дітей у польській системі освіти як ключову умову для виплати щомісячної допомоги «800+».
Раніше ми писали про те, що МВС Британії оприлюднило правила поведінки для шукачів притулку.