Як пише OBOZ.UA з посиланням на The Telegraph, у Росії дедалі помітнішою стає публічна критика Володимира Путіна та політики Кремля. Хоча такі заяви поки залишаються обережними, їх уже роблять не лише опозиційні голоси, а й представники системної російської політики.
Один із найгучніших сигналів пролунав від депутата держдуми В’ячеслава Мархаєва, який закликав Кремль представити план завершення війни проти України. На тлі економічного тиску, ударів по російській інфраструктурі, падіння довіри та втоми від війни подібні заяви стали показником зростання внутрішньої напруги у РФ, пише Перший Новинний.
Депутат держдуми заговорив про соціальний вибух
В’ячеслав Мархаєв, який представляє російських комуністів у держдумі, 11 червня оприлюднив заяву із вимогою до Кремля пояснити, як саме Росія планує завершувати війну. У ній він згадав неефективне керівництво, незмінність влади, корупцію, збагачення олігархів на тлі збідніння населення та втрати серед найбільш активної частини росіян.
Окремо депутат звернув увагу на атаки українських дронів по території РФ і ризик внутрішньої дестабілізації. Його заява стала однією з найвідвертіших критичних оцінок ситуації всередині Росії, яку останнім часом дозволив собі представник офіційної політичної системи.
Мархаєв попередив, що подальше збереження нинішнього курсу може завершитися для Росії масштабними внутрішніми потрясіннями:
«Час ілюзій закінчився. Країна стоїть на межі соціального вибуху, і провина за це повністю ляже на незмінну владу. Якщо ситуація збережеться, соціальні заворушення та хаос стануть більш імовірними. Захід неминуче використає це, щоб знищити залишки російської державності».
Критика Путіна стає помітнішою
The Telegraph зазначає, що Мархаєв не є єдиним публічним представником РФ, який почав критикувати Кремль. Наприкінці травня депутат-комуніст Ренат Сулейманов також виступив за якнайшвидше припинення війни, пояснивши це тим, що російська економіка може не витримати її продовження.
Ще раніше резонанс викликав виступ z-пропагандиста Іллі Ремесла, який раніше підтримував Кремль, але згодом різко змінив риторику щодо Путіна. Він назвав російського диктатора воєнним злочинцем і злодієм та закликав до суду над ним.
У The Telegraph пояснили, з чим може бути пов’язане зростання невдоволення всередині Росії:
«Невдоволення владою жевріло протягом останніх кількох місяців, воно пов’язане з масштабними перебоями з інтернетом, млявим прогресом на полі бою та далекобійними українськими ударами, які проникли в серце двох найбільших міст Росії».
За даними видання, державний Центр вивчення громадської думки РФ припинив публікувати відкритий рейтинг довіри до Путіна після того, як він упав до найнижчого рівня від початку повномасштабного вторгнення. На початку квітня лише 29,5 відсотка росіян назвали Путіна серед політиків, яким довіряють.
Економіка РФ опинилася під тиском війни
Однією з причин зростання критики Путіна називають погіршення економічної ситуації в Росії. Зростання економіки сповільнилося, інфляція залишається високою, а удари по нафтопереробних заводах і терміналах зменшують можливості бюджету, який залежить від нафтових доходів.
За даними The Telegraph, переробка сирої нафти в РФ упала до 16-річного мінімуму. Водночас оборонні витрати зросли до найвищих показників після завершення Холодної війни, що посилює тиск на російський мінфін.
Економіст і старший науковий співробітник Німецького інституту міжнародних та безпекових справ Яніс Клюге оцінив масштаби військових витрат РФ:
«Темпи військових витрат виглядають ще більш вражаючими — і, з точки зору Кремля, тривожними — у порівнянні з бюджетними доходами. Військові витрати еквівалентні двом третинам доходів російського бюджету з січня по березень 2026 року».
За його оцінкою, на початку 2026 року військові витрати Росії зросли більш ніж на 30 відсотків порівняно з попереднім роком і досягли 46 відсотків від загальних бюджетних витрат. Фактично майже кожен другий рубль федерального бюджету спрямовується на війну.
Навколо Набіулліної з’явилися тривожні сигнали
Додаткову увагу привернула відсутність голови російського центрального банку Ельвіри Набіулліної на Петербурзькому міжнародному економічному форумі. Офіційно це пояснили лікарняним, однак після форуму вона та її заступники також не прийшли на засідання уряду за участі Путіна щодо процентних ставок.
Російські незалежні канали, посилаючись на джерела, близькі до уряду, стверджують, що Набіулліна нібито поставила Путіну ультиматум. За цією версією, вона готова допрацювати свій термін лише за умови, що Кремль не загострюватиме війну через закриття кордонів і запровадження воєнного стану.
Такі повідомлення офіційно не підтверджені, однак їхня поява свідчить про нервову атмосферу в російських елітах. Для Кремля це особливо чутливо, адже саме фінансова система залишається одним із ключових інструментів утримання стабільності під час війни.
Путін продовжує нарощувати армію
Попри зростання критики, Путін не демонструє готовності змінювати курс. 12 червня він підписав указ про збільшення офіційної чисельності російської армії майже на 10 тисяч осіб. Це вже друге подібне рішення за останні чотири місяці.
На цьому тлі Україна, за даними Politico, просить союзників про додаткове фінансування для посилення своїх можливостей на полі бою. У перерахунку на європейську валюту йдеться приблизно про понад 18 мільярдів євро.
Неназваний український посадовець пояснив виданню, чому Києву потрібні додаткові кошти:
«Усі бачать, що Росія горить, і ми хочемо, щоб вона горіла ще більше, але нам потрібне фінансування для цього».
За інформацією Politico, це питання мають порушити 18 червня на зустрічі Контактної групи з питань оборони України. Йдеться про підтримку, яка може посилити українські далекобійні можливості та тиск на російську військову й енергетичну інфраструктуру.
Удари по нафтовій інфраструктурі посилюють проблеми Кремля
Окремим фактором тиску на РФ стали атаки по нафтовій інфраструктурі. Після українських ударів проблеми виникли, зокрема, у порту Туапсе, який має важливе значення для російського експорту нафти.
Речник ВМС України Дмитро Плетенчук пояснював, наскільки суттєвими стали наслідки для російської нафтової логістики:
«Минулого місяця Туапсе взагалі нічого не відвантажило з нафти. З огляду на те, що тут відвантажувалося приблизно 20 відсотків російської нафти танкерами, то це серйозно. А порт Туапсе — найбільший у Російській Федерації».
Такі удари зменшують доходи Москви та водночас роблять наслідки війни дедалі відчутнішими для самої Росії. Це посилює тиск на Кремль, який змушений одночасно фінансувати війну, стримувати економічні проблеми та реагувати на зростання невдоволення всередині країни.
Нагадаємо, раніше ми писали про збільшення чисельності армії РФ та оцінку ISW щодо впливу додаткового набору на війну в Україні.