Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на матеріал видання The New York Times, військово-політичне керівництво Ірану розглядало варіант завдання ракетного удару по об’єктах портової інфраструктури на узбережжі Чорного моря у відповідь на ураження свого судна в акваторії Каспійського моря.
Деталі атаки в Каспійському морі та реакція сторін
У суботу, 25 липня, Збройні Сили України та Служба безпеки України застосували далекобійні безпілотники для ураження іранського комерційного вантажного судна «Ana», яке прямувало з російського порту Астрахань до Бандар-Ензелі (Іран). Корабель транспортував військові вантажі в обхід міжнародних санкцій.
Унаслідок удару по містку судна загинув один моряк, а ще один член екіпажу зазнав поранень. Тегеран заявив, що судно перевозило виключно цивільну продукцію, зокрема залізну руду та сталь, і пообіцяв вжити «дзеркальних заходів». Зокрема, Іран планував здійснити атаку балістичною ракетою з бойовою частиною малої потужності на один із портів на чорноморському узбережжі України. Ціль мала мати символічний характер для мінімізації фактичної шкоди, проте прямий запуск балістики з іранської території означав би різку ескалацію.
Дипломатична ескалація та переговори
У неділю міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі публічно назвав інцидент порушенням Статуту Організації Об’єднаних Націй. Політик наголосив у соціальних мережах, що подія «не може залишитися без відповіді».
Очільник Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга провів термінові телефонні переговори з іранським колегою. Під час розмови керівник української дипломатії пояснив, що дії Києва спрямовані виключно на захист від російської агресії, та підкреслив відсутність намірів ескалювати ситуацію.
Після цього глава іранського зовнішньополітичного відомства зазначив, що українська сторона охарактеризувала ураження судна як ненавмисний інцидент. Аракчі також провів консультації з високою представницею ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Каєю Каллас, заявивши про вимогу відшкодувати завдані збитки.
Оцінки аналітиків та стримувальні фактори
Іранський аналітик Мехді Рахматі повідомив, що «всередині владних кіл» Тегерана точилися суперечки щодо доцільності військової відповіді. Частина посадовців наполягала на силовому сценарії, тоді як поміркована група закликала до стриманості.
За словами експерта, ключовим фактором відмови від удару по Україні стала оцінка військово-логістичного потенціалу України, яка має значний досвід ведення бойових дій та підтримку з боку Сполучених Штатів Америки й європейських партнерів.
У підсумку іранська сторона вирішила утриматися від відкриття «нового фронту», обмежившись вимогами щодо компенсації збитків.
Раніше ми писали про те, що Оман висунув Ірану пропозицію щодо спільного управління Ормузькою протокою.