Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на законопроєкт «Про справедливе бронювання та участь в обороні» № 15237, що оприлюднений на сторінці ВРУ (Верховна Рада України), у травні 2026 року парламентарі пропонують змінити саму логіку відстрочки у рамках резонансної реформи мобілізації та оновити підхід до процесу бронювання.
Фактично на 5-му році повномасштабної війни питання призову та економічної стійкості держави переходить до чергових, проте кардинально інших трансформацій. Чинна модель, яка значною мірою базувалася на підзаконних актах Кабінету Міністрів України, неодноразово ставала об’єктом дискусій щодо прозорості та справедливості. Йдеться про перехід від моделі, за якої заброньована особа фактично звільнялася від обов’язку служити у ЗСУ, до підходу, згідно з яким громадянин бере участь в обороні держави в іншому форматі.
Законодавчо закріплені критерії
Однією з ключових ініціатив документа є зміни до ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до нових норм, порядок і критерії бронювання мають бути закріплені на рівні закону. Законопроєкт установлює, що категорії осіб, підстави для відстрочки та її граничні терміни мають визначатися виключно законом, а не урядовими постановами. На практиці це має на меті обмежити можливість вносити оперативні корективи до правил через рішення уряду та забезпечити більшу публічність процесу, оскільки будь-які зміни критеріїв проходитимуть парламентську процедуру розгляду у Верховній Раді України.
Стаття 3 проєкту забороняє встановлювати бронювання на безстроковій основі. Такий крок нівелює можливість для окремих категорій посадовців чи працівників отримати «пожиттєву» (довічну) відстрочку. Крім того, передбачено регулярний перегляд статусу заброньованих на предмет відповідності вимогам законодавства.
Обов’язкова участь у забезпеченні оборони
Стаття 5 проєкту передбачає, що заброньовані співробітники мають долучатися до забезпечення оборони держави в одній із визначених форм.
Документ пропонує 3 основні механізми такої участі:
- Працевлаштування на об’єктах критичної інфраструктури. Це класична модель, за якої робота у сферах енергетики, транспорту, оборонної промисловості чи інших стратегічних галузях розглядається як виконання оборонного завдання.
- Служба в резерві. Такий підхід передбачає підготовку військового резерву без повного відриву особи від виробничої діяльності, але із зобов’язанням бути готовим до оперативного залучення до лав ЗСУ.
- Цільові внески на оборону. Цей механізм фактично легалізує модель так званого «економічного бронювання», коли підприємство або сам працівник здійснюють визначений платіж, спрямований на фінансування потреб Сил оборони України.
Таким чином, пропонується модель, за якої заброньовані особи зміцнюють обороноздатність держави в іншій, не менш важливій формі. Проєкт також передбачає створення державного Реєстру заброньованих осіб. Важливою є норма ст. 7, згідно з якою персональні дані працівників об’єктів критичної інфраструктури будуть знеособлені в частині належності до конкретного підприємства. Це захищає стратегічні об’єкти від витоку інформації про кадровий склад в умовах ракетного терору та шпигунства.
Ризики та перспективи
Впровадження механізму цільових внесків може стати додатковим джерелом фінансування оборонних потреб — зокрема, закупівлі озброєння та грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ. Окрім фінансового аспекту, автори ініціативи наголошують на чиннику «соціальної справедливості». Припускається, що обов’язкова участь заброньованих у підтримці оборони — через службу в резерві або грошові внески — може частково знизити суспільну напруженість між громадянами, які безпосередньо воюють, та тими, хто працює в тилу.
Водночас низка механізмів потребуватиме додаткового врегулювання на рівні підзаконних актів. Зокрема, відкритими залишаються такі питання:
- Яким буде розмір цільового внеску та чи буде він прив’язаний до заробітної плати?
- Як саме регулюватиметься служба в резерві та як організують навчання таких військових, щоб не паралізувати роботу підприємств?
- Хто матиме доступ до даних Реєстру та як гарантуватиметься захист від кібератак?
Згідно з проєктом, після ухвалення закону Кабінет Міністрів України матиме тримісячний термін для розроблення нормативних актів та приведення власних рішень у відповідність до нових положень. Саме цей період стане визначальним для практичної реалізації запропонованої моделі та її технічного наповнення.
Раніше ми писали про те, що Офіс Військового омбудсмана по-новому приймає скарги захисників.