Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на Національний банк України (НБУ), у ліпні 2026 року регулятор виніс на громадське обговорення проєкт постанови «Про деякі питання здійснення надавачами платіжних послуг контролю за платіжними операціями». Цей документ розроблено в межах загальної стратегії регулятора щодо очищення фінансового сектору від маніпуляцій з міскодингом, шахрайських дій та неправомірного використання платіжної інфраструктури.
Сфера застосування та терміни впровадження нових правил
Нормативний акт покликаний затвердити уніфіковані стандартизовані підходи до нагляду за транзакціями та управління операційними ризиками для всіх суб’єктів платіжного ринку.
Згідно з текстом проєкту, нові регламенти поширюватимуться на:
- банки;
- платіжні установи (за винятком малих платіжних установ);
- установи електронних грошей;
- операторів поштового зв’язку, які мають офіційне право надавати платіжні послуги;
- інші фінансові установи, що провадять відповідну діяльність.
Документ формує єдину правову основу для проведення постійного моніторингу та реконсиляції платіжних транзакцій. Учасники ринку зобов’язані впровадити внутрішні процедури для своєчасного виявлення помилок, розбіжностей та операційних ризиків.
Після набрання постановою чинності надавачам платіжних послуг буде надано 90 календарних днів для приведення своєї діяльності у відповідність до нових норм. Громадське обговорення проєкту триватиме до 31 липня 2026 року.
Три ключові напрями контролю та боротьба з міскодингом
Регулятор виокремлює 3 основні напрями контролю, які мають бути обов’язково інтегровані в загальну систему управління операційним ризиком кожної установи:
- Моніторинг платіжних операцій: систематичний нагляд за транзакціями задля своєчасного виявлення нетипових або підозрілих переказів і запобігання проведенню неакцептованих платежів;
- Обов’язкова щоденна реконсиляція: звіряння інформації щодо проведених операцій щонайменше за 3 параметрами — сумою транзакції, її унікальним ідентифікатором та реквізитами отримувача (або іншими визначеними показниками) для виявлення операційних збоїв;
- Протидія міскодингу (MCC miscoding): еквайрів зобов’яжуть вжити заходів, які унеможливлять присвоєння торговцям кодів категорій діяльності (MCC), що не відповідають їхньому реальному бізнесу. Це унеможливить маскування ризикових операцій (зокрема азартних ігор) під інші види підприємництва для обходу обмежень.
Використання штучного інтелекту (ШІ) та регулярне бек-тестування
Вперше на рівні офіційного нормативного акта НБУ прямо дозволяє та стимулює застосування технологій штучного інтелекту (ШІ/AI) та машинного навчання (ML) для аналізу ризиків і виявлення нетипових транзакцій.
Установи, які застосовуватимуть AI- та ML-моделі, зобов’язані забезпечити їх постійне навчання, систематичне оновлення вхідних масивів даних та суворий контроль якості їхньої роботи.
Крім того, запроваджується вимога щодо проведення бек-тестування правил моніторингу не рідше 1 разу на місяць. Учасники ринку повинні порівнювати результати застосування алгоритмів із фактичними даними платіжних операцій для своєчасного усунення недоліків у системах автоматичного контролю.
Градація ризиків та формування списків посиленого контролю
Проєкт положення базується на ризикорієнтованому підході. Залежно від оцінки, кожній операції присвоюватимуть відповідний рівень ризику:
- Низький рівень ризику: передбачає автоматичне виконання платежу;
- Середній рівень ризику: дає змогу надавачу послуг призупинити операцію для отримання додаткового підтвердження від клієнта або проведення додаткової перевірки;
- Високий рівень ризику: тягне за собою автоматичне зупинення транзакції до повного з’ясування обставин її здійснення.
Також передбачено формування переліку користувачів, які потребують посиленого контролю. Інформація про таких осіб зберігатиметься в системі протягом 1 року.
Маркери нетипової/підозрілої платіжної поведінки (Додаток 2)
У Додатку 2 до проєкту постанови сформовано детальний перелік ознак, наявність яких зобов’язує фінансову установу розпочати додаткову перевірку операції:
- Надмірна кількість рахунків: відкриття або наявність у користувача значної кількості рахунків чи ЕПЗ (електронних платіжних засобів — банківських карток, платіжних токенів), що суттєво перевищує середні показники та не відповідає стандартній поведінці;
- Концентрація однотипних транзакцій: здійснення великої кількості однотипних переказів за реквізитами ЕПЗ (електронних платіжних засобів), переказів між рахунками або купівлі товарів на нетипові суми у унікальних торговців;
- «Дивна» частота платежів: надто висока інтенсивність операцій за день, тиждень чи місяць (наприклад, понад 10 поповнень рахунку менше ніж за 60 хвилин);
- Мінімальні залишки при великих оборотах: ситуація, коли залишки на рахунках є значно нижчими, ніж у клієнтів зі схожим профілем, попри значні обсяги щоденних чи щотижневих операцій;
- Аномалії з кредитами: здійснення операцій із видачі та погашення кредитів у значних сумах із нетипово високою частотою;
- Миттєвий транзит коштів: гроші, що надходять на рахунок, майже одразу переказуються далі, залишаючи мінімальний залишок;
- Гемблінг-аномалії: отримання виграшів від азартних ігор (за кодом 7995) за відсутності операцій із поповнення гральних рахунків, що супроводжується регулярними переказами за реквізитами ЕПЗ;
- Прихована підприємницька діяльність: систематичне отримання переказів на приватні рахунки фізичних осіб із призначеннями, що мають ознаки бізнесу (за ключовими словами, повторюваними сумами тощо);
- Сплеск активності нових торговців: досягнення торговцем аномальних обсягів операцій одразу після початку роботи з подальшим швидким закриттям рахунку або припиненням активності;
- Транзитний характер у торговців: повний збіг динаміки вхідних та вихідних переказів за рахунком торговця;
- Нетипові призначення платежів: використання нехарактерних для діяльності торговця описів операцій на користь отримувачів із різними MCC-кодами;
- Часта зміна технічних та персональних даних: нетипова зміна адрес, номерів телефонів, параметрів пристроїв (Device ID, Application ID), IMEI, операційної системи чи IP-адрес;
- Спільні «цифрові відбитки»: використання для дистанційного доступу пристроїв з ідентичними параметрами для різних, нічим не пов’язаних між собою користувачів;
- Географічна нелогічність: здійснення операцій із різних міст чи областей у такий короткий проміжок часу, за який фізично неможливо переміститися між цими локаціями;
- Підозрілі перекази «один багатьом»: коли один платник-фізична особа переказує кошти великій кількості інших фізичних осіб в обсягах, що не відповідають звичайним потребам;
- Суперечливі транзакції «багато одному»: коли один отримувач-фізична особа отримує кошти від великої кількості різних платників у кількості та з періодичністю, що суттєво відрізняється від норми.
Внутрішній аудит та додаткова автентифікація
Проєкт постанови розмежовує процеси управління операційними ризиками та фінансового моніторингу у сфері запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму. Установи зобов’язані забезпечити функціонування окремих процедур для кожного з цих напрямів.
Внутрішній аудит надавача послуг повинен не рідше 1 разу на рік оцінювати ефективність системи моніторингу платіжних операцій. У разі виявлення ризикових транзакцій установи матимуть право застосовувати заходи посиленої автентифікації користувача або запитувати додаткові підтвердні документи.
Раніше ми писали про оподаткування авто у 2026 році.