основним предметом розгляду у справі № 300/2065/26 стала законність припинення виплат грошового, речового та продовольчого забезпечення військовослужбовцю, стосовно якого розпочато процедуру у зв’язку із самовільним залишенням частини (СЗЧ — злочину проти порядку проходження військової служби).
Законодавство чітко визначає вимоги та умови, за яких припинення виплат уважається законним. Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» у взаємозв’язку з частиною 4 статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (ЗСУ — військового формування, призначеного для оборони держави), підставою для призупинення виплат є не факт неприбуття на службу чи внутрішній наказ командира, а саме дата внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (ЄДРДР — електронної бази даних кримінальних проваджень).
Обставини справи та результати службового розслідування
Позивач проходив службу у ЗСУ у складі військової частини та перебував у розпорядженні її командира. Відповідно до свідоцтва про хворобу від 16 лютого 2023 року гарнізонна військово-лікарська комісія (ВЛК — спеціальний орган, що визначає придатність за станом здоров’я) визнала його тимчасово непридатним до військової служби з необхідністю повторного медичного огляду через 6 місяців. На підставі наказу командира від 30 травня 2023 року йому було надано відпустку для лікування з 1 до 29 червня 2023 року.
Після закінчення відпустки, 30 червня 2023 року, громадянин мав прибути до пункту постійної дислокації (ППД — місця постійного розміщення військової частини) у місті Коломия. Під час ранкової перевірки особового складу о 8:00 посадові особи зафіксували його відсутність. На телефонні дзвінки він не відповідав, про причини неприбуття не повідомив і документів не надав.
За фактом відсутності особи командир 1 липня 2023 року призначив службове розслідування. Наказом від 3 липня 2023 року його результати затвердили, а факт СЗЧ з 30 червня 2023 року визнали підтвердженим. Розпорядча частина наказу містила такі вимоги:
- Фіксація порушення Дисциплінарного статуту ЗСУ та Статуту внутрішньої служби ЗСУ;
- Зобов’язання накласти дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани після прибуття військовослужбовця до частини;
- Доручення направити повідомлення про злочин за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України (ККУ — закону про кримінальну відповідальність) до правоохоронних органів;
- Вимога призупинити військову службу після отримання витягу з ЄДРДР;
- Вказівка про те, що після призупинення служби військовослужбовця мають звільнити з посади, а час призупинення не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та вислуги років для виплати надбавки й призначення пенсії.
Водночас окремим наказом командира від 1 липня 2023 року військовослужбовця визнали таким, що 30 червня самовільно залишив частину, та саме з цієї дати (30 червня 2023 року) повністю зняли з усіх видів забезпечення, зокрема припинили нарахування основного грошового забезпечення.
Процедура внесення даних до ЄДРДР та вимоги позивача
Відомості про можливе вчинення злочину за частиною 5 статті 407 ККУ були внесені до ЄДРДР 7 вересня 2023 року. У витягу зазначалося, що призваний під час мобілізації військовослужбовець в умовах воєнного стану не з’явився до частини після відпустки та незаконно перебуває поза її межами.
Надалі командування видало такі документи:
- Наказом по особовому складу від 13 березня 2024 року військову службу призупинено з 7 січня 2024 року;
- Наказом по стройовій частині від 14 березня 2024 року вказано про призупинення військової служби з 9 січня 2024 року.
У березні 2026 року військовослужбовець направив до військової частини заяву з проханням видати наказ про його зарахування до списків особового складу та поставити на всі види забезпечення. Після відмови він звернувся до суду з позовними вимогами:
- Скасувати наказ від 13 березня 2024 року про призупинення військової служби та пункт наказу від 14 березня 2024 року щодо призупинення служби;
- Скасувати наказ від 1 липня 2023 року в частині його виключення та припинення всіх видів забезпечення з 30 червня 2023 року.
Позивач стверджував, що свідоцтво про хворобу від 16 лютого 2023 року підтверджувало наявність законних підстав для припинення виконання обов’язків, а також просив поновити строк звернення до суду через невручення копій наказів.
Військова частина заперечила проти позову, наголосивши, що висновок ВЛК не звільняв від обов’язку з’явитися до частини після відпустки. Відповідач також зазначив, що дистанційне поновлення на службі законом не передбачене, а при поверненні особи командир зобов’язаний повідомити Військову службу правопорядку (ВСП — спеціальне правоохоронне формування у складі ЗСУ) та органи досудового розслідування.
Вимоги закону щодо виплат та остаточний висновок суду
Оцінюючи законність припинення виплат, суд спирався на правову позицію Верховного Суду (ВС — вищого суду в системі судоустрою України) у справі № 420/8263/22 від 17 жовтня 2023 року. За законом, призупинення служби та припинення нарахування грошового забезпечення настає виключно з дати внесення відомостей до ЄДРДР.
Оскільки факт СЗЧ підтверджений службовим розслідуванням, а накази про призупинення служби від березня 2024 року передбачали призупинення з дат (січень 2024 року), що настали після внесення відомостей до ЄДРДР (7 вересня 2023 року), суд визнав їх правомірними.
Однак щодо припинення забезпечення з 30 червня 2023 року суд встановив порушення вимог законодавства. До дати внесення відомостей до ЄДРДР (7 вересня 2023 року) законних підстав для позбавлення військовослужбовця грошового забезпечення не було.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалив рішення:
- Частково задовольнити позовну заяву;
- Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини від 1 липня 2023 року в частині припинення нарахування та виплати грошового забезпечення з 30 червня 2023 року;
- Зобов’язати військову частину нарахувати та виплатити позивачу основне грошове забезпечення за період із 30 червня до 7 вересня 2023 року включно;
- У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Раніше ми писали про автопродовження відстрочки 2026.