Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на офіційний Telegram-канал омбудсмана, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до Кабміну та Міністерства освіти і науки з офіційною пропозицією знизити мінімальний прохідний бал Національного мультипредметного тесту (НМТ) зі 150 до 130 пунктів. Проте у профільному відомстві на це звернення відреагували відмовою та заявили, що корегувати затверджені правила поточної вступної кампанії не будуть.
Позиція омбудсмана та скарги випускників
За словами Лубінця, упродовж червня на його адресу надійшла 21 офіційна скарга стосовно критичних проблем, які виникали безпосередньо під час складання іспитів. Правозахисник підкреслив, що цього року українські випускники змушені проходити тестування у надскладних умовах. Серед головних негативних чинників він виділив постійні повітряні тривоги, багатогодинне вимушене перебування дітей у бомбосховищах, регулярні технічні збої комп’ютерних систем, а також повну відсутність реальної юридичної можливості оскаржити некоректно сформульовані екзаменаційні завдання.
З огляду на це, Уповноважений Верховної Ради з прав людини направив листи до Кабміну та керівництва МОН із такими конкретними ініціативами:
- Максимально врахувати стресові умови підготовки та складання НМТ у 2026 році, які негативно позначаються на підсумкових результатах випускників. Також правозахисник закликав зважити на позицію керівників вищих навчальних закладів (ректорів) щодо доцільності зменшення мінімальної планки для загального конкурсного відбору зі 150 до 130 балів.
- Повністю відновити законне право абітурієнтів на офіційне оскарження некоректних тестових завдань, а також забезпечити обов’язкове публічне оприлюднення екзаменаційних тестів і правильних відповідей до них одразу після завершення всіх сесій НМТ.
- Нормативно врегулювати алгоритм організації та складання національного тесту для підлітків, які наразі перебувають у місцях позбавлення волі.
Варто згадати, що попри складну безпекову ситуацію, в Україні намагаються підтримувати випускників. Наприклад, 17 червня у Харкові, в підвальному приміщенні ХНАТОБу, організували безпечний випускний вечір для вихованців ліцеїв Індустріального району міста.
Ключові дати і правила вступної кампанії-2026
Попри заклики правозахисників пом’якшити чинні вимоги через форс-мажорні обставини війни, у Міністерстві освіти і науки України чітко підкреслили, що полегшувати критерії для вступників не збираються.
Процес підготовки до зарахування у вищі навчальні заклади (ВНЗ) відбуватиметься за раніше затвердженим графіком:
- 1 липня — офіційний старт реєстрації персональних електронних кабінетів абітурієнтів;
- із 19 липня по 1 серпня — безпосередній прийом та реєстрація заяв від вступників;
- 6 серпня — оприлюднення офіційних списків абітурієнтів, які отримали рекомендації для зарахування на навчання за кошти державного бюджету.
Аргументація Міністерства освіти і науки України
У профільному міністерстві зазначили, що чудово усвідомлюють усі труднощі, в яких українські школярі вже п’ятий рік повномасштабного вторгнення складають іспити. Водночас у МОН вважають, що перегляд чи зниження мінімального конкурсного бала на цьому етапі є абсолютно недоцільним.
Свою категоричну позицію представники відомства пояснюють кількома системними аргументами:
- Для всіх абітурієнтів, які через тривалі повітряні тривоги, раптові знеструмлення чи інші підтверджені форс-мажори не змогли вчасно завершити роботу над тестом, передбачено додаткові сесії НМТ.
- Чинні підвищені вимоги до мінімального вступного бала запроваджувалися міністерством поступово і планово, тому вони не стали якимось неочікуваним нововведенням саме для вступної кампанії 2026 року.
- Для абітурієнтів медичних спеціальностей високий прохідний поріг є критично необхідним, оскільки якість підготовки майбутніх лікарів «безпосередньо впливає на безпеку» та життя українських пацієнтів.
- Штучне зниження планки на затребуваних та популярних напрямках підготовки може суттєво погіршити загальну якість конкурсного відбору та нівелювати суспільну довіру до прозорості системи вступу.
Для демонстрації реального рівня конкуренції серед вступників у міністерстві оприлюднили статистичні дані минулої вступної кампанії.
Так, у 2025 році середній показник конкурсного бала для успішного вступу на навчання за державним замовленням (бюджет) становив:
- на спеціальність «Міжнародні відносини» — 174,34 бала;
- на спеціальність «Політологія» — 172,89 бала.
У підсумку посадовці резюмували, що будь-які кардинальні зміни до правил мають ухвалюватися лише після детальної експертної оцінки наслідків для всієї системи освіти. У МОН задекларували готовність до подальшого обговорення проблем, але наголосили, що правила мають залишатися «передбачуваними, справедливими та однаковими» для кожного учасника процесу.
Передісторія та дискусії навколо формату іспитів
Навколо структури, предметного наповнення та загальної складності національного тесту тривалий час велися серйозні суперечки у політикумі. Зокрема, група народних депутатів пропонувала повністю вилучити математику з переліку обов’язкових екзаменаційних дисциплін, обмеживши обов’язковий блок виключно історією України та українською мовою. Парламентарі вважали, що це дозволить суттєво зменшити психологічний стрес для випускників, які змушені складати абсолютно всі предмети в межах одного дня.
Проте керівництво МОН виступило категорично проти такого кроку. Згодом Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко офіційно підтвердила, що Кабінет Міністрів України повністю підтримує позицію освітян і залишить математичний блок обов’язковим для складання у 2026 році.
Раніше ми писали про те, що Верховна Рада розглядає можливість реформування Національного мультипредметного тесту для створення справедливих умов вступу.