Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на Головне управління Державної податкової служби України (ДПС) в Одеській області, отримання цифрових послуг від міжнародних корпорацій — стрімінги, хмарні сховища, онлайн-платформи та «рекламні кабінети» — давно інтегрувалося в повсякденність мешканців України. Проте у громадян, які не мають статусу фізичної особи — підприємця, регулярно виникає запитання: чи створює таке користування додаткові податкові зобов’язання щодо податку на додану вартість?
Хто відповідає за сплату ПДВ
Чинні норми законодавства чітко розмежовують обов’язки обох сторін. У випадках, коли електронні сервіси постачає нерезидент, а територією їх надання вважається митна зона нашої держави, платником ПДВ за такими операціями виступає саме іноземна компанія. Одержувач послуг у цьому процесі не бере участі як суб’єкт оподаткування.
Це положення стосується сервісів, які надаються приватним особам, зокрема й ФОПам без реєстрації платника ПДВ. До списку входять доступ до цифрового контенту, електронні інтерфейси, а також посередницькі майданчики, що забезпечують контакт між продавцем і покупцем за допомогою інформаційних систем.
Критерії реєстрації іноземного постачальника
Зобов’язання зареєструватися платником ПДВ в Україні з’являється у нерезидента лише за певних умов. Це стається, якщо впродовж минулого календарного року загальна сума від наданих електронних послуг фізичним особам у нашій країні перетнула межу в 1 млн грн. Для обчислення використовують офіційний курс Нацбанку станом на перше січня відповідного звітного року. Процедура реєстрації відбувається на основі заяви, яку закордонна компанія самостійно подає до податкових органів України.
Відповідальність приватних користувачів
Податківці окремо наголошують на важливому моменті: пересічний громадянин, який не зареєстрований як підприємець, не несе жодної відповідальності за нарахування чи перерахування ПДВ до бюджету. Навіть якщо міжнародна корпорація ще не встигла стати на облік як платник податків у нашій державі, цей фінансовий обов’язок жодним чином не перекладається на плечі споживача.
Реальне значення для населення
На практиці це означає, що при оплаті закордонних підписок чи сервісів українцям не потрібно самостійно заповнювати декларації або вносити додаткові платежі. Весь податковий тягар у цій сфері покладено на постачальника-нерезидента після досягнення ним визначеного законом ліміту обігу коштів.
Такі правила у галузі цифрових послуг надійно захищають звичайних користувачів від непередбачених боргів. Водночас держава зобов’язує великих міжнародних гравців ринку підпорядковуватися українським податковим стандартам та наповнювати бюджет країни. Раніше ми писали про те, що Мінцифру тимчасово очолив Олександр Борняков.