Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на матеріал видання Der Spiegel, ЗСУ/Сили оборони активізували масштабні підготовчі роботи на території Чорнобильської зони відчуження через високий ризик повернення путінських військ, як це відбувалося на самому початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році.
Розбудова фортифікацій та система блокпостів
На початковому етапі повномасштабної агресії «визволителі» тимчасово захопили територію Чорнобильської атомної електростанції. Наразі стратегічний об’єкт перебуває під повним контролем України, проте підрозділи ЗСУ вже вживають комплексних заходів для запобігання будь-яким потенційним несподіванкам чи раптовим ворожим атакувальним діям.
У межах всієї «зони відчуження» українські захисники розгорнули щільну мережу контрольно-пропускних пунктів, які розташовані через кожні кілька кілометрів. Паралельно із цим важка будівельна техніка безперервно здійснює виймання піщаного ґрунту, створюючи глибокі траншеї та ями. Вилучену землю інженерні підрозділи одразу застосовують для зведення масивних оборонних насипів на ключових перехрестях автошляхів.
Під сформованими піщаними пагорбами українські фахівці облаштовують захищені оборонні галереї. Основним будівельним матеріалом для зведення стін та стель у цих фортифікаційних спорудах слугує деревина, яку заготовляють у навколишніх соснових лісах.
Протидроновий захист та загроза з території Білорусі
Для протидії польотам російських безпілотних літальних апаратів (БПЛА), військові будівельники монтують уздовж автошляхів високі металеві стовпи та натягують між ними міцні пластикові сітки. Подібну тактику захисту інфраструктури українські оборонці вже успішно застосовували під час бойових дій на Донбасі.
Аналітики видання Der Spiegel окремо звертають увагу на близькість території Республіки Білорусь до Чорнобильської зони (15 кілометрів). У разі зміни «воєнно-політичної обстановки», та повноцінне втягування Білорусі у війну проти України на боці РФ, Чорнобиль може опинитися в зоні безпосереднього ураження ворожих FPV-дронів.
Наслідки ворожого удару по укриттю ЧАЕС
Також у матеріалі Der Spiegel детально висвітлюється стан захисної споруди над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Внаслідок влучання російського ударного безпілотника у зовнішній оболонці укриття («саркофазі») утворився пробивний отвір площею близько 15 квадратних метрів, а загальна площа пошкодженої уламками конструкції сягнула майже 200 квадратних метрів. Після цього вибух спричинив тривале тління утеплювача під металевими панелями.
Українські фахівці провели масштабні відновлювальні роботи, встановили спеціальну захисну латку з великої металевої панелі та залатали пошкоджену оболонку конфайнменту.
Зазначене захисне укриття звели у 2016 році задля запобігання витоку радіоактивних часток. Розрахунковий термін експлуатації цієї конструкції становив 100 років, однак після влучання «Шахеда» у лютому 2025 року споруда вже не функціонує так, як планувалося. Тоді внаслідок удару всередині оболонки виникла тліюча пожежа, яка повністю знищила внутрішню герметизувальну мембрану. Попри відсутність витоку радіації, через утрачену герметичність об’єкт опинився під загрозою виникнення корозії конструкцій, а його повне відновлення можливе лише після завершення війни.
Раніше ми писали про те, скільки днів відпустки надається захисникам за знищення техніки ворога.