Як інформує «Перший Новинний» з посиланням на матеріал Інституту вивчення війни (ISW), у період з пізнього вечора 23 березня до кінця наступної доби РФ здійснила наймасштабнішу серію ударів по Україні за весь час повномасштабного вторгнення. Російські війська використали для атак майже тисячу безпілотників та ракет, унаслідок чого постраждало багато регіонів та загинули люди.
Детальна хроніка та статистика масованої атаки
Масовані обстріли з боку РФ тривали близько доби. Уранці напередодні в Повітряних силах ЗСУ відзвітували, що за ніч російські окупанти запустили 426 цілей, зокрема 34 ракети. Українським захисникам вдалося ліквідувати 256 дронів та 25 ракет. Проте з 9:00 ранку та орієнтовно до 18 години вечора загарбники випустили ще 556 БпЛА по території України, з яких було збито 541 одиницю.
У Повітряних силах ЗСУ додали, що вдень 24 березня підрозділи РФ атакували більше регіонів України, ніж під час «нічної хвилі». Також «захісники неба» зауважили, що значну частину безпілотників у світлу пору доби російські війська запускали з північного напрямку.
Президент Володимир Зеленський заявив, що ці нічні удари Росії були спрямовані на 11 областей та забрали життя щонайменше чотирьох мирних мешканців. Атаки РФ протягом доби пошкодили цивільну, енергетичну та транспортну інфраструктуру у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській та Чернігівській областях.
Зокрема, вдень 24 березня «друга армія світу» завдала удару по об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Львові. Внаслідок влучання в ансамбль Бернардинського монастиря в центрі міста виникла пожежа. Голова Львівської ОВА Максим Козицький зазначив, що наразі встановлюються масштаби руйнувань, завданих росіянами.
Аналіз зміни стратегії загарбників
Аналітики зазначили, що ці події є значним відхиленням від звичної тактики Кремля. Нова схема дозволяє РФ загрожувати більшій кількості областей протягом тривалого часу та чинити «непропорційний тиск» на цивільну інфраструктуру.
Спеціаліст із радіоелектронної боротьби Сергій Бескрестнов повідомив 24 березня, що збільшення тривалості виконання ударів має на меті виявити слабкі місця в «українському щиті» ППО. Начальник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко підтвердив, що російські загарбники довго накопичували ресурси для проведення таких виснажливих атак на цивільні об’єкти, зокрема в Дніпрі, Львові, Івано-Франківську та Вінниці.
Аналітики додали, що зазвичай РФ робить паузи в кілька днів перед запуском «великих пакетів». Це робиться для того, щоб накопичити ракети та випустити їх разом із величезною кількістю дронів-камікадзе, й «подавити» ППО України. В ISW припускають, що армія Путіна формує запаси далекобійних ударних БПЛА для проведення тривалих серій атак у найбільш вигідні для Москви моменти.
Політичне підґрунтя та критична потреба в допомозі
Раніше з’являлися дані, що РФ планувала вийти на темпи запуску по Україні у 1 000 ударних БПЛА за одну серію до осені 2025 року. Події 23–24 березня свідчать, що країна-агресор максимально наблизилася до виконання цього плану. Аналітики звернули увагу, що подібні масовані обстріли держава-терорист часто влаштовує за кілька днів до або після мирних перемовин. Останню атаку пов’язують із діалогом між Україною та США у Флориді 21–22 березня.
Збільшення масштабів та різноманітності ударів РФ підкреслює критичну важливість західної допомоги. Україна потребує як систем Patriot для протидії балістиці, так і інших засобів для створення цілісної системи оборони. Російська Федерація свідомо прагне скористатися глобальною нестачею ракет-перехоплювачів типу PAC-3 для Patriot та AIM-120 для NASAMS, а також війною на Близькому Сході, щоб ескалювати свою кампанію проти українського народу.
Раніше ми писали про те, чому окупанти не здатні захопити «пояс фортець» на Донеччині.