Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на конфіденційні джерела видання Politico, найбільше побоювання керівництва європейських держав полягає в тому, що пряме зіткнення Сполучених Штатів Америки з Іраном змусить Вашингтон повністю змістити увагу з «українського питання».
Зокрема, у Європейському Союзі зростає тривога через можливу «помсту», до якої може вдатися президент США Дональд Трамп. Існує ризик, що за відмову підтримати американську військову кампанію на Близькому Сході очільник Білого дому може «кинути» Україну, заблокувавши надання залишків військової та фінансової допомоги. Останнім часом американський лідер неодноразово висловлював гостру критику на адресу Європи через її пасивність у війні з Іраном та навіть пов’язував подальше існування НАТО з результатами цього протистояння.
Паралельно з цим Кремль намагається скористатися ситуацією, запропонувавши Вашингтону специфічну угоду. Москва готова припинити передачу розвідувальних даних Тегерану, якщо американська сторона перестане забезпечувати Збройні сили України інформацією про російські війська. Хоча США відхилили цю пропозицію, саме обговорення таких умов свідчить про хиткий баланс між інтересами Вашингтона в різних регіонах світу.
Ракетний дефіцит та пріоритети озброєння
Дипломатичні кола в Брюсселі зауважують, що інтенсивні бойові дії в Ірані поглинають величезну кількість зенітних боєприпасів та ракет, які є життєво необхідними для захисту українського неба від повітряних атак РФ. Представники європейського дипломатичного корпусу підтверджують, що військові ресурси союзників не є безмежними.
Один із європейських дипломатів нагадав про непередбачуваність чинного президента США, зазначивши, що ризик раптового припинення підтримки України існував завжди. Інший посадовець додав, що зараз Об’єднані Арабські Емірати використовують ЗРК Patriot надзвичайно інтенсивно, й витрачають «ракети як цукерки», тоді як Україна відчуває в них гостру потребу. В ЄС вважають, що не можна допускати ситуації, коли Вашингтону доведеться обирати лише один конфлікт/війну для надання допомоги.
Дипломатичні маневри європейських лідерів
Щоб запобігти найгіршому сценарію, президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та генеральний секретар НАТО Марк Рютте активізували зусилля, намагаючись продемонструвати солідарність із планами Трампа щодо розблокування Ормузької протоки. Очільник Альянсу вже встиг публічно схвалити дії Вашингтона та Ізраїлю, назвавши знищення військового потенціалу Ірану фактором, що безпосередньо впливає на «європейську безпеку».
Французький президент у телефонних розмовах запевнив американського колегу, що Париж допоможе очистити протоку «силовим шляхом», щойно виникнуть відповідні умови. Водночас голова британського уряду виступив ініціатором колективної заяви 7 країн Євросоюзу та інших союзників, де підкреслюється їхня готовність долучитися до військових зусиль США. Головна мета таких жестів — показати Трампу активну участь Європи у війні, адже для нього зовнішні прояви лояльності іноді мають більше значення, ніж реальний зміст дій.
Економічні та політичні ризики для Європи
Раніше президент Фінляндії Александр Стубб припускав можливість своєрідного обміну: допомога Європи у війні з Іраном натомість на гарантії підтримки України з боку США. Проте його бачення майбутнього стало значно песимістичнішим. Попри успішні операції українських захисників та значні втрати окупантів, загальна ситуація та політична невизначеність дають серйозні підстави для тривоги.
Раніше ми писали про те, скільки США витрачають щохвилини на війну проти Ірану.