Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на джерела видання Politico, Брюссель готує чергову серію економічних обмежень проти РФ.
Основний фокус ЄС буде зосереджений на танкерах так званого «тіньового флоту», які використовуються країною-агресором для транспортування нафти в обхід встановленої «цінової стелі» у 44,1 долара за барель. Представники Євросоюзу переконані, що такий крок дасть змогу суттєво обмежити фінансові можливості Москви та змусити Кремль відмовитися від ультимативних вимог у питанні завершення війни.
Структура 21-го пакета та нові цілі
Очікується, що новий санкційний механізм буде офіційно затверджений наприкінці червня або на початку липня 2026 року. До розширеного списку обмежень потраплять банківські установи, фінансові структури та підприємства військово-промислового комплексу (ВПК) РФ. Окрему увагу приділять компаніям, що причетні до незаконного вивезення та продажу викраденого українського зерна.
Дипломати зазначають, що наразі з’явилося «вікно можливостей» для ухвалення рішень, які раніше блокував колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Після його відставки у травні 2026 року та приходу до влади Петера Мадяра, Брюссель розраховує на зняття вето з ключових питань. Зокрема, йдеться про санкції проти верхівки Російської православної церкви та її керівника Володимира Гундяєва (патріарха Кирила). Крім того, Європейська комісія планує повернутися до обговорення заборони на морське обслуговування суден Росії, що раніше викликало зауваження з боку Мальти та Греції.
Економічне виснаження країни-агресора
У Брюсселі вважають, що російська економіка наразі перебуває у найгіршому стані з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Економічний радник ЄС Валдіс Домбровскіс підкреслив, що РФ потерпає від стагнації та інфляційного шоку. Саме тому під час консультацій із країнами G7 та США європейські лідери наполягали на недопустимості послаблення санкційного тиску.
На думку експертів, позиції України значно зміцнилися завдяки фінансовій допомозі у розмірі 90 млрд євро, успіхам на фронті та розвитку власного виробництва далекобійного озброєння. Додатковим фактором тиску на Москву став фактичний зрив традиційних урочистостей 9 травня («Парад перемоги»), що підкреслює вразливість російського режиму.
Дипломатичні перспективи та зміна риторики
Західні союзники припускають, що літній «санкційний удар» відбуватиметься на тлі змін у зовнішній політиці. Прихід до влади в Угорщині нового прем’єра Петера Мадяра та потенційне перемир’я в Ірані можуть змінити ракурс міжнародної уваги. Водночас успіхи ЗСУ на полі бою вже змусили багатьох політиків змінити підхід до майбутнього мирного процесу. Фінський європарламентар Міка Аалтола назвав успіхи української армії ключовим чинником, що дає змогу Києву диктувати власні умови Москві.
Попередні обмеження та боротьба з реекспортом
Нагадаємо, що попередній 20-й пакет санкцій вже охопив 7 великих нафтопереробних заводів РФ, серед яких підприємства у Туапсе, Рязані та Комсомольську. Під санкції потрапили також компанії з ОАЕ, пов’язані з «Роснефтью» та «Газпромом». Для запобігання обходу обмежень ЄС запровадив жорсткий контроль над експортом високотехнологічного обладнання до Киргизстану, оскільки існує висока ймовірність перепродажу таких товарів російській «оборонці». Згідно з новими правилами, заборонено постачання будь-яких верстатів із програмним управлінням, що можуть бути використані у ВПК РФ.
Раніше ми писадли про те, що Путін нібито готовий до переговорів з ЄС щодо України.