З 14 до 16 квітня 2026 року виставковий комплекс Hamburg Messe приймав ювілейне 25-те видання Aircraft Interiors Expo – найважливішого у світі галузевого заходу, присвяченого виключно інтер’єрам цивільних повітряних суден. Ми взяли участь у заході як представники компанії APRAM Aerospace у ролі спостерігачів і партнерів. Модернізація салонів вузькофюзеляжних флотів належить до найвагоміших чинників попиту на видаткові та ремонтні деталі на ринку післяпродажного обслуговування. «Виставка є для нас важливим барометром того, що готують виробники й куди рухається галузь», – пояснює Алена Шимечкова, генеральний директор APRAM Aerospace.
Цьогорічне видання прийняло 479 експонентів і близько 12 000 фахових відвідувачів з усього світу. Майже половина прибула з Європи, дещо менше п’ятої частини – зі Північної та Південної Америки, така сама частка – з Азійсько-Тихоокеанського регіону, решта – з Близького Сходу та Африки. Програма розгорталася навколо трьох головних тематичних ліній, які проходили крізь усі три дні експозиції: сталий розвиток і циркулярна економіка, цифровізація пасажирського досвіду та стрімке зростання значення сегмента ділової авіації.
Нова зона ділової авіації
Новинкою цьогорічного видання стала окрема BizJet Interiors Zone, розташована в павільйоні B1. Вона є відповіддю на економічний зсув, який останніми роками неможливо не помітити. За оцінками, світовий ринок бізнес-джетів зросте з 48 мільярдів доларів у 2025 році до майже 68 мільярдів доларів до 2032 року. У ширшому контексті виставки цей сегмент є важливим навіть для тих, хто безпосередньо не працює з приватною авіацією. За словами організаторки Арчани Дгарні, бізнес-джети функціонують як випробувальний полігон галузі. Матеріали, освітлення та цифрові інтерфейси, які сьогодні з’являються в розкішних салонах, протягом п’яти-десяти років природно потрапляють у комерційні флоти. Тому стеження за цим сегментом допомагає передбачити, як виглядатиме салон Airbus A320 чи Boeing 737 за кілька років.
Крісла зі штучним інтелектом: модернізація вузькофюзеляжних суден у повному розпалі
Якщо цьогорічне видання й мало одну домінантну тему, то це були крісла – і насамперед модернізація флотового парку, особливо в родинах A320 і B737, які є ключовою сферою інтересу для APRAM Aerospace. Компанія Collins Aerospace оголосила, що отримала трьох стартових авіакомпаній-замовників для свого нового економкласного крісла Helix із встановленням приблизно на 200 повітряних суден. Кожне таке оновлення флоту породжує довготривалий попит на пов’язані з ним деталі, видаткові матеріали та підтримку під час переоснащення.
Німецька RECARO Aircraft Seating – один із найвизначніших виробників крісел економічного класу – оголосила цьогоріч про річний дохід у 710 мільйонів євро та виробництво майже 120 000 крісел. На своєму стенді компанія представила технологічний прототип R7 Horizon для бізнес-класу, який, за її словами, приблизно на одну п’яту легший за порівнянні рішення й містить голосове керування на основі ШІ більш ніж дев’яноста мовами. Другою важливою новинкою стало концептуальне крісло R Sphere, яке отримало нагороду Crystal Cabin Award у категорії сталого розвитку. Воно економить близько 1,5 кілограма на одного пасажира, а його конструкція дає змогу здійснювати модульну заміну компонентів під час обслуговування, що суттєво впливає на термін служби інтер’єру літака.
Французька компанія Expliseat, спеціаліст з ультралегких титанових і вуглецевих крісел, скористалася Гамбургом, щоб оголосити про вихід на американський ринок, і вперше представила бізнес-класне рішення TiSeat S, призначене для регіональних літаків Embraer E-Jet і Bombardier CRJ. Економія ваги порівняно з традиційними рішеннями сягає сорока відсотків. Thompson Aero Seating, Unum Aircraft Seating та Elevate Aircraft Seating (новий бренд компанії Boeing) представили прем’єри для A350 і Boeing 787 – ринку, на якому точиться запекла боротьба за замовлення великих авіакомпаній.
Airspace First Class: Airbus розширює межі розкоші
Найгучнішим медійним моментом виставки стало представлення компанією Airbus концепції Airspace «First Class Experience» для A350-1000. У Гамбурзі було презентовано повний макет із центрально розташованим апартаментом Master Suite для двох пасажирів, доповненим власним туалетом, гардеробною, баром і двоспальним ліжком. Конфігурація з трьох апартаментів у ряду вимагала повної перебудови передньої частини пасажирського салону. Наразі перший клас на цьому типі літака пропонують лише дві авіакомпанії, ще приблизно п’ять перебувають на підготовчій стадії, а введення концепції в експлуатацію очікується з 2030 року. Стратегічний вимір очевидний: Airbus прагне закріпити A350-1000 як свій флагманський далекомагістральний літак ще до того, як Boeing 777X надійде в експлуатацію.
Цифровізація салону та знову штучний інтелект
Зона бортових розваг і зв’язку (IFEC) приймала 77 експонентів і вказала на чіткий напрям розвитку: відхід від закритих пропрієтарних систем до масштабованих платформ, які можна поступово розширювати й оновлювати. Thales представив нове покоління FlytEDGE Aura з екранами 4K HDR10+ Tandem OLED, а Panasonic Avionics презентував систему eXNeo, спрямовану на модернізацію старіших літаків без повної заміни апаратного забезпечення. Rosen Aviation продемонстрував концепцію Avia – повністю тривимірного бортового асистента на базі штучного інтелекту, який має вийти за межі простого голосового керування й ухвалювати контекстуальні рішення на основі поведінки пасажирів. Компанія RAVE Aerospace провела ребрендинг і представила цілу екосистему пов’язаних цифрових послуг, зокрема пошук на основі ШІ та діалоговий інтерфейс.
З боку передачі даних було представлено кілька технічно важливих новинок. ThinKom розкрив антену в компактному форматі, здатну одночасно працювати в супутникових сузір’ях GEO, MEO та LEO – одне з наслідків консолідації супутникового сегмента навколо таких операторів, як Starlink і Viasat. Натомість компанія SES оголосила про партнерство з Google зі стандартизації підключення пристроїв на базі Android до бортового Wi-Fi – на перший погляд дрібниця, яка, однак, вплине на щоденний досвід мільйонів пасажирів.
Переробні матеріали в пасажирському салоні
Одним з експонатів, який привернув нашу увагу найбільше, був принтер німецької компанії AIM3D у поєднанні з матеріалом ULTEM Recycle від концерну SABIC. Технологія працює не з класичним філаментом, а безпосередньо з пластиковим гранулятом, завдяки чому, за словами виробника, вартість матеріалу виходить до семи разів нижчою, ніж у філаментних принтерів. У випробуваннях із матеріалом ULTEM 9085 – традиційним авіаційним полімером, що відповідає стандартам FAR 25.853 та UL94 V-0 – друковані деталі досягають міцності на розрив, порівнянної з компонентами, виробленими на машинах для лиття під тиском.
Однак важливішою за економіку друку є площина сталого розвитку. SABIC представив принцип замкненого циклу: деталі з матеріалів ULTEM, чи то відпрацьовані компоненти із салону, чи технологічні обрізки з виробництва, подрібнюються на гранулят і знову друкуються у функціональні компоненти зі збереженням первісної регуляторної сертифікації. На практиці це означає, що матеріальний слід інтер’єру літака може почати замикатися без необхідності для виробника відмовлятися від кваліфікованих матеріалів. Для дистрибуції запасних частин і ринку післяпродажного обслуговування це важливий сигнал – значення документації походження матеріалу та простежуваності, ймовірно, зростатиме, тоді як категорія локально друкованих запасних частин у найближчі роки може отримати власні сертифікаційні шляхи.
Рух у напрямку вимірюваної сталості був помітний по всій експозиції. Компанія SEKISUI KYDEX представила термопласт KYDEX ECO 6565HI, розроблений із застосуванням аналізу життєвого циклу. Консорціум на чолі з Gen Phoenix спільно з Boeing, студією Teague, компанією Elevate Aircraft Seating, Aerofoam і групою Müller Textil презентував CirculAir Guide – методичний документ, який закладає принципи циркулярності в дизайн крісла з найперших концептуальних етапів. Паралельно Emirates оголосила про розширення власної програми простежуваної переробки списаних інтер’єрів, включно із сертифікованим обсягом переробленого матеріалу та перетворенням шкіряних оббивок зі знятих з експлуатації A380 на модні та спеціалізовані вироби.
Crystal Cabin Awards: визнання творчих здібностей і модернізації
Урочисте оголошення 25-го видання нагороди Crystal Cabin Awards відбулося в Торгово-промисловій палаті Гамбурга 14 квітня. Diehl Aviation отримала нагороду в категорії доступності за систему AURS, яка дає змогу незрячим і нечуючим пасажирам орієнтуватися в бортовому туалеті. Collins Aerospace перемогла в категорії комфорту за концепцію SkyNook – напівприватної зони відпочинку в задній частині салону. AviusULD здобула нагороду в галузі бортових технологій за Smart Fire Tag для вантажних контейнерів. Delta Air Lines отримала категорію IFEC за Connected Onboard Platform, яка об’єднує бортові розваги, зв’язок і експлуатаційні дані в єдину архітектуру даних. RECARO виграла категорію сталого розвитку за крісло R Sphere. Стартап Quvia здобув новостворену категорію Breakthrough Start-ups за інструмент на базі ШІ для аналізу цифрового бортового досвіду.
Ланцюг постачання в Європі змінюється
Вибір Гамбурга як міста-господаря AIX невипадковий. Місто є другим найбільшим авіаційним центром світу – тут розташовані виробничі потужності Airbus, європейська штаб-квартира Lufthansa Technik і сотні субпідрядників. Цьогоріч це знайшло відображення й у складі експонентів: переважали німецькі виробники, як давно усталені гравці, так і низка нових брендів, які використали виставку як вхідні ворота на європейський ринок.
Помітним явищем цьогорічного видання, на відміну від попередніх років, була виразна відсутність китайських компаній. Єдиним китайським експонентом був виробник крісел Jiatai, конкретно компанія Hubei Hangyu Jiatai, яка після виставки повідомила про укладені контракти з авіакомпаніями VietJet, Air Arabia, Flyadeal та Ethiopian Airlines. Загалом ці контракти охоплюють понад сто літаків з постачаннями до 2030 року і свідчать про те, що китайські виробники крісел залишаються активними передусім у напрямку авіакомпаній з Південно-Східної Азії, Близького Сходу та Африки.
Другою, з комерційного погляду, суттєвою лінією стала консолідація європейського ланцюга постачання. Європейські виробники інтер’єрних компонентів значно інвестують у нарощування складських потужностей і скорочення термінів постачання. Одним зі шляхів, яким вони рухаються, є отримання ліцензій на виробництво продуктів американських виробників безпосередньо в Європі. Конкретним прикладом є група Trelleborg, яка цьогоріч отримає ліцензію на виробництво віконних шторок Magee Plastic, панелей салону та інших компонентів. Для авіакомпаній це означає коротші терміни постачання, обхід митних бар’єрів і сертифікацію безпосередньо під EASA. У такому ж дусі датська компанія LEKI Aviation оголосила про розширення свого дистрибуційного портфеля.
Цей рух природно змінює певні правила у продажу запасних частин. Багато нових літаків і ретрофітних програм сьогодні постають на основі прямих контрактів між OEM і авіакомпаніями, оминаючи традиційний ланцюг постачання. Для дистриб’ютора це означає зміщення акценту з широкого портфеля до спеціалізації на сегментах, де додана вартість залишається незамінною – AOG-постачання впродовж годин, ротабельні компоненти з комплексною історією, видаткові матеріали для конкретних типів літаків і експлуатаційна підтримка під час проєктів оновлення салону. Для компанії APRAM Aerospace, яка тривалий час зосереджується на флотах A320 і Boeing 737, це середовище, в якому зростає значення спеціалізації, швидкості постачання та перевірених якісних процесів.
Що з цього випливає для торгівлі запасними частинами
Для дистриб’ютора запасних частин, яким є APRAM Aerospace, з цьогорічного видання випливають три практичні висновки. По-перше, оновлення пасажирських крісел набирає справжніх обертів – угода Collins Aerospace на двісті літаків є лише верхівкою айсберга, і в найближчі роки можна очікувати серії подібних замовлень. Кожна така модернізація викличе тривалий попит на пов’язані матеріали, ремонтні компоненти та видаткові деталі.
По-друге, поступове прийняття адитивного виробництва в галузі салонних інтер’єрів змінює правила гри для деяких категорій деталей. Сертифікаційні шляхи для друкованих компонентів лише формуються – чи то через процеси PMA, шлях Designated Engineering Representative, чи EASA Form 1 – і їхня дистрибуція потребуватиме нового рівня документації, відстеження походження та управління якістю.
Третій висновок пов’язаний із професіоналізмом і експертністю: тиск на простежуваність матеріалу й надалі зростатиме, і для дистриб’ютора з добре налагодженими процесами це радше можливість зміцнити роль надійного партнера, ніж загроза наявній позиції. «Це абсолютно необхідно. В APRAM Aerospace ми від моменту заснування використовуємо професійну систему, налаштовану безпосередньо за вимогами наших клієнтів і партнерів. Від самого початку діяльності компанії всі процеси налагоджені дуже детально, і ми суворо відстежуємо проходження кожної деталі. Тому клієнт може за запитом отримати документацію навіть за 15 років», – додає виконавчий директор Алена Шимечкова.
За чверть століття, яке хронікує Aircraft Interiors Expo, пасажирський салон літака зазнав більших трансформацій, ніж більшість інших частин повітряного судна. Від перших розкладних ліжок у першому класі до сьогоднішнього поєднання переробних матеріалів, 3D-друкованих компонентів і бортових ШІ-асистентів модернізація інтер’єру розвивається швидше, ніж нерідко передбачалося. Для тих із нас, хто займається логістикою запасних частин для A320 і B737, важливо стежити за цими тенденціями не просто як за технічною цікавинкою, а як за чинником, який упродовж кількох років визначатиме, які деталі, в якому обсязі та з якою документацією потребуватимуть авіакомпанії.