Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на сторінку консорціуму RRR4U, уряд України взяв на себе офіційні зобов’язання щодо поступового переведення тарифів на газ, електричну енергію, централізоване опалення та гаряче водопостачання «на рейки» ринкового ціноутворення.
Зокрема, вищевказані кроки чітко зафіксовані у підписаних двосторонніх угодах із Міжнародним валютним фондом (МВФ), а також передбачені умовами масштабної програми фінансової підтримки від Європейського Союзу Ukraine Facility.
Які варіанти розв’язання проблеми озвучили у профільному комітеті
Очільник Комітету Верховної Ради України (ВРУ) з питань енергетики та житлово-комунальних послуг нардеп Андрій Герус констатував, що перед владою наразі постає лише два можливі шляхи врегулювання цієї кризи:
- планомірне підтягування тарифів до економічно обґрунтованих показників (мінімальний поріг при цьому становитиме приблизно 13 грн за кіловат (кВт) електричної енергії відповідно до ринкових умов);
- збереження штучно занижених розцінок із подальшим покриттям фінансової різниці підприємствам комунальної сфери напряму з державного бюджету.
Нардеп попередив, що відмова від обрання одного з цих варіантів призведе до подальшого критичного накопичення боргів усередині енергетичної та комунальної галузей.
Якою є реальна різниця між поточними тарифами та собівартістю
На сьогодні фіксується суттєвий розрив між чинними розцінками для побутових споживачів та фактичною комерційною вартістю енергетичних ресурсів.
Поточна ситуація в енергетичному секторі характеризується такими показниками:
- побутові споживачі наразі сплачують за природний газ приблизно 8 грн за 1 кубічний метр;
- реальна ринкова ціна «блакитного палива» вже наближається до позначки 28 грн;
- чинний тариф на електроенергію для населення зафіксований на рівні 4,32 грн за кВт-год.
Наявні цифри красномовно свідчать, що поточні платежі громадян покривають лише третину від справжньої собівартості виробництва та розподілу ресурсів. Аналогічний дисбаланс наразі спостерігається і в секторах забезпечення тепловою енергією, постачання гарячої води та централізованого водовідведення.
Як зміняться витрати на соціальну підтримку громадян
Аналітики наголошують, що впровадження ринкових механізмів неминуче спровокує суттєве зростання фінансового тиску на бюджети українських родин. Через це державі доведеться паралельно здійснювати масштабування системи адресної допомоги для тих домогосподарств, які будуть неспроможні самотужки покривати оновлені платіжки.
За інформацією, оприлюдненою учасниками експертного обговорення, у період 2024–2025 років державні видатки на фінансування пільг та житлових субсидій становили близько 36 млрд грн щорічно. Цих показників досягали навіть в умовах дії мораторію та механізмів штучного стримування цін. Після остаточного впровадження ринкових цін загальна потреба у фінансуванні програм соціального захисту може суттєво збільшитися.
Досвід країн ЄС демонструє можливість ефективного поєднання комерційних тарифів із дієвим соціальним захистом вразливих верств населення. Проте у європейській практиці подібна допомога виділяється суворо адресно і надається виключно тим категоріям громадян, які дійсно не мають об’єктивної можливості оплачувати послуги самостійно.
Раніше ми писали про те, чи вигідно у травні 2026 року зберігати гроші на депозитах в гривні.